Бл. п. о. Ярослав Бенеш народився 25 січня 1915 року в Годах, повіт Коломия. Покінчив ґімназію і Богословські студії в українській католицькій Духовній Семінарії в Станиславові, де і прийняв св. Тайну Священства 26-го червня 1938 року, з рук Преосв. Кир Івана Лятишевського. Зараз після свячень о. Ярослав працював як сотрудник в катедрі у Станиславові, у 1939 році як сотрудник в Нижневі над Дністром, а від 1939-1944 років був парохом у Тудорові, Гусятинського деканату. Воєнні обставини змусили отця покинути рідну батьківщину та виїхати на еміґрацію до Німеччини. В роках 1945-1948 душпастирював в Мюнхені і Франкфурті та був катехитом в таборі для українських іміґрантів в Ноймаркеті в Баварії і через два роки секретарем Апостольської Візитатури в Мюнхені.
В 1948 році виїхав до Канади де розпочав свою ревну душпастирську працю в парафії Матері Божої Неустаючої Помочі при вул. Бетерст в Торонті. З приїздом великої повоєної української іміґрації, щоб помістити збільшаючу численну громаду, в 1951 року о. Ярослав разом з о. Володимиром Фірманом закупили церкву св. о. Миколая при вул. Квін і разом обслуговували обидві парафії до кінця 1952 року.
Через дальші потреби великої громади, завдяки о. Ярослава енергії, задумів та посвяти, невтомними заходами і при ревній співпраці громади здійснилося отцеві здвигнути новий храм Покрова Пресвятої Богородиці при вул. Лідс в Торонті, де в 1964 році о. Ярослав перейшов як її головний душпастир. Крім душпастирської праці в церкві, працював як катехит і дорадник УКЮ, БУК і занимав довгі роки важливе й почесне становище Духовного провідника в Епархіяльній управі ЛУКЖ. Рівнож був виховником і учителем Рідних шкіл, учив релігію на Курсах Українознавства ім. Юрія Липи і був довголітним капеляном СУМ – Торонто де виховував нашу молодь в любові до Бога й України. Був членом різних світських і національних організацій як духовний дорадник та учащав всі громадські з'їзди і мистецькі зібрання.
Ті, що з ним співпрацювали нa церковній і громадській ниві, все підкреслювали, що покійний отець Ярослав із притаманною Йому милою усмішкою, благородною вдачею, був повсякчас готовий помогти і послужити всім. Він був послідовний і зумів в своїх блискучих проповідях поєднати релігійні і національно-патріотичні теми. В Нього був непересічний провідний талант, обов'язковість дo праці, і погідна вдача з'єднала Йому багато прихильників. Особливо мав надзвичайний підхід до молоді і горнув її до церкви, шкіл і молодечих організацій.
В понеділок, 4-го липня 1966 року в 9-ій год. вранці на 51-му році життя і 28-му році священства, передчасно перестало битися серце о. Ярослава Бенеша. Його несподівана смерть потрясла цілу українську громаду Торонта і околиць та викликала великий жаль і смуток. Жалібні похоронні відправи тривали продовж тижня до п'ятниці, де підчас відправ сотні і тисячі засмучених громадян та особливо молодь бажали востаннє попращати свого Духовного провідника зі своїми молитвами та гіркими сльозами. В п'ятницю, 8-го липня 1966 року, відслуження священичого похорону у новій церкві св. Покрови і на цвинтарі Проспект, перемінився в жалібну і рівночасно національну маніфестацію у якій взяли участь Владика Преосв. Кир Ізидор, проваджали тлінні останки понад 50 священиків не тільки з Торонто а поза межами Канади, у тому представники латинського і православного обрядів, зорганізовані лави молоді СУМ і Пласту з своїми виховниками, представники УКЮ, БУК, і ЛУКЖ, відпоручники Рідних Шкіл і Курсів Українознавства та світських і національних установ.
На жалібному поминальному обіді був заклик до громади закликаючи ділами вшанувати пам'ять о. Ярослава Бенеша і гідно за Його плянами докінчити новий храм св. Покрови. Несподівана смерть молодого надійного священика викликала в громаді не лиш жаль і біль але спонтанно зрушила до дії. Громада почула та здійснила заклик і цей Божий храм буде на віки служити для наступних поколінь. Літа минають і громада з часом забуває діла наших видатних громадських діячів і священиків, які від нас відійшли у вічність, але бл. п. о. Ярослав Бенеш завжди залишиться в наших серцях і споминах.
Вічна Йому Пам'ять!
Родина
Share on Social Media
