Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

У 20-річчя смерті художника В. Беднарського

Sep 20, 2016 | Newpathway, Featured

Павло Лопата для Нового Шляху, Торонто.

bednarsykiy-volodimir-mar_an-mefod_yovichМалярська і графічна діяльність Володимира Беднарського припала на повоєнний період в Канаді. Майбутній митець пройшов складну школу життя. Народився 1 січня 1927 року в селі Бишки на Бережанщині, Тернопільської області в родині вчителя Методія – репресованого і фізично знищеного радянською владою. Початкову і середню освіту Володимир отримав у Бережанах, а мистецьку – в Празі та Мюнхені, звідки у 1948 році приїхав до Канади.

Поселившись у Монтреалі, Володимир продовжував студіювати прикладне і рекламне мистецтво в університеті “Конкордія”, який завершив з дипломом. Отож, малярською і графічною діяльністю В. Беднарський займався у шістдесятих-вісімдесятих роках аж до половини дев’яностих. У тих же роках він виступав цілком зрілим художником. Почав працювати в кількох фірмах одночасно, в різних агенствах та при монтреальській щоденній газеті “The Gazette”, для котрої виготовляв кольорові заголовні сторінки та поодинокі її частини. З належною професійною підготовкою його було призначено мистецьким директором вистави “Україна-ЕКСПО 1967” в Монтреалі. Із цього завдання він вив’язався знаменито, тож не диво, що вистава викликала гостру реакцію радянської амбасади.

Шляхом наполегливої праці та любов’ю до неї, Беднарський став широко відомим рекламістом, фахівцем та оформлювачем різних вистав, зокрема “100-річчя Манітоби” у її столиці – Вінніпезі. Коли митець знає свою справу, вона дає йому натхнення і радість.

Спрага далі працювати для української громади дала Беднарському можливість переїхати з родиною – дружиною Тетяною та дітьми до Торонто. Тут він показався прикладним членом організації ПЛАСТ та передовим художником-автором численних афіш. Чи не для кожної більшої імпрези в нашому місті він проектував афіші-оголошення, до яких вдало вкладав необхідний шрифт та поодинокі візерунки. Художник-графік володів різними формами літер, котрими вмів передати зміст та ідею імпрез-музичних концертів та різних культурних подій. Особливість почерку Беднарського можна було побачити на різноманітних плакатах. Свідчить про це один із багатьох, призначений для “Року українського воїна 1986”, який появився у “Травні місяці СКВУ”. На цьому плакаті стилістично переданий український прапор, під яким графічно зображено п’ять різних воїнів: з княжої доби, козацької, мазепинської, з часів січових стрільців та Української Повстанської Армії (УПА).

Неабиякі зусилля митець вложив для оформлення українських книжок. Слід згадати про книгу “Два брати ідеалісти” Ярослава Пришляка (Нью—Йорк-Монтреаль, 1990), а також про збірник спогадів ув’язнених жінок, які пережили терор тоталітарного совєтського режиму та розповіли у своїх спогадах про систему тюремно-каральних органів. Зібрані матеріяли появилися заходами СФУЖО під назвою “Нескорена берегиня”. Обкладинку роботи художника В. Беднарського бачимо на титульній сторінці збірника документів і матеріялів про вбивство Степана Бандери, що вийшов у друкарні Видавництва “Гомін України” 1989 року. Володимир Беднарський є автором графіочної роботи, яка прикрасила 80 сторінкову книжку “Долею даровані зустрічі” Володимира Дутчака (Видавництво Юліяна Середяка, Буенос-Айрес, 1990). Він також є автором кількох ілюстрацій, з якими зустрічаємося на обкладинках “Календарях-альманахах Нового шляху на 1988 рік”, як також на 1989, 1991, 1994, 1995 роки. Його графічні роботи видко і на обкладинках альманахів “Гомін України” (1988, 1990, 1991, 1995, 1996).

Творча біографія митця наповнена проектами для різноманітних листівок, як наприклад: “Русифікація – ґеноцид України” (1978). На цій відкритці зображено голову української жінки, вуста якої та обличчя обведене колючим дротом, що символізує стан української мови з часів брежнєвського режиму. У доробку митця є багато інших листівок, присвячених на день вінчання, великоднім святам та найбільше різдвяним. Творчість Беднарського наповнена керамічними тарілками, на котрих зображено короля Данила, св. Володимира, Тараса Бульбу з синами, старого гуцула, весільну пару, музикантів, бандуристку та інші композиції. Крім вище наведених праць митця слід вважати художником дизайнером та проектантом чудового пам’ятника, присвяченого борцям-“упістам”, що височіє на цвинтарі св. Володимира в Оквілл, Онтаріо. Тому самому Беднарському належить і досить велике число окремих картин, які репрезентували його на групових та персональних виставках. Індивідуальних виставок було обмаль, але вони відбулися в Едмонтоні (1986), Монтреалі (1987) та в Торонто, що проходила тільки в неділю, 24 листопада 1985 року, в приміщенні Інституту св. Володимира на 620 Spadina Ave. Головне слово під час відкриття виголосив інж. Ярослав Соколик – голова відділу КУК в Торонто. До речі, між іншим він зазначив, що “Беднарський не раз, часто безкорисно, віддавав свій час і талант для Комітету Українців Канади”, з яким, дійсно, маляр співпрацював протягом довгих років. Варто додати, що акварельні твори Беднарського на цій виставці були наскрізь наповнені українськими народними мотивами, тугою за минулим-рідним та за українською “гуцулією” з її карпатськими верхами і постійними обивателями.

Сумна вістка облетіла кругом, яка сповістила, що 30 вересня 1996 року, на 70-му році життя відомий митець, громадський діяч і український патріот св. п. Володимир (Волод) Беднарський несподівано відійшов у вічність.

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.