Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Хто привів Гітлера до влади (закінчення)

Jul 5, 2016 | Newpathway, Featured, Politics

Микола Воротиленко для Нового Шляху, Едмонтон.

Готуючи собі “помічника” в Європі – Гітлера, Сталін величезними темпами нарощував свою індустріальну та військову могутність. Досягалось це завдяки величезній підтримці Європи та США, які в 30-тих роках побудували в СРСР біля 1500 машинобудівельних, металургійних, хімічних та енергетичних підприємств. Кошти Сталін брав через пограбування церковної власності, рабської безкоштовної праці напівголодного населення країни, продажу конфіскованого українського хліба та тотального терору. Був визначений час “М” для нападу на Європу.

До цього часу “М” Москва готувалась усі довоєнні роки, створюючи агресивну машину і поступово заглиблюючись у Європу. Війна з Фінляндією, розділення з Німеччиною Польщі, окупація Прибалтики і Бессарабії і т. д. були тільки репетицією майбутнього захоплення Європи. Були укладені таємні договори з Німеччиною про співробітництво у всіх сферах та перерозподіл сфер впливу.

15 березня 1937 р. Начальник Політичного Управління РККА, військовий комісар І рангу Ян Гамарник під час виступу на активі наркомату оборони сказав: “Свою більшовицьку місію Червона Армія буде вважати виконаною, коли ми заволодіємо всією землею”. Тобто, говорячи весь час про мир, Москва готувала напад Європу та інші країни.

Москвою був визначений час “М” нападу на Європу – це початок липня 1941 року. Для цього на західному кордоні було сконцентровано величезну кількість військ, які набагато переважали всі війська країн Європи разом взяті. Війська знаходились на відстані від 5 до 50 кілометрів від кордону. На організацію наступу на Європу Москві потрібно було ще декілька тижнів. На кордоні вже перебували мільйони солдатів та офіцерів, але техніка ще була в дорозі, і навпаки. Маючи всю агентурну інфомацію про дії Сталіна і зрозумівши всю трагічність свого становища, Гітлер випередив Москву на декілька тижнів і завдав удару першим, це дало йому величезну перевагу і можливість знищити головні сили військ Радянського Союзу в перші дні і тижні свого наступу, оскільки ті були ще неготові до ведення бойових дій. Одним із головних аргументів і звинувачень радянської сторони на Нюрнберзькому процесі було те, що Німеччина напала без оголошення війни. Але насправді Німеччина заявила Москві своєю Нотою про початок війни і навела причини, чому вона це зробила. Московська пропагандистська машина все так хитро перевернула, що переконала весь світ, ніби вона є жертвою німецької агресії.

Все таємне колись стає явним. Тепер як у самій Москві, так і за кордоном надруковано багато матеріалів про справжній стан речей напередодні війни і під час неї. Одним із основних міфів Москви було те, що Радянський Союз був неготовий до війни, мав застаріле озброєння, і його було мало. Але реальні факти говорять зовсім протилежне. Радянський Союз мав найбільшу в світі армію, озброєну найновішим, як на той час, озброєнням. Але значна частина цих озброєнь булa знищенa, захопленa в перші дні німецького нападу на Радянський Союз. Було захоплено в полон мільйони солдатів і офіцерів Червоної Армії.

Гітлер поламав плани Москви по захопленню Європи. Факт утрати своїх головних сил у перші дні війни приховувався Москвою, i був створений міф про неготовність Радянського Союзу до війни. Сотні тисяч працівників московського пропагандистського апарату, протягом всього часу як в самій країні, так і за її межами працювали над поширенням вигідного Москві міфу про ІІ Світову війну. Була створена всеохоплююча система цензури, яка відстежувала, хто і що пише про історію ІІ СВ. Але цензура не звертала увагу на дрібниці і деталі, про які писали в своїх мемуарах тисячі учасників війни, в тому числі й вище керівництво армії та комуністичної партії. Кожний з них у своїх мемуарах старався виправдати себе за ті трагічні події на початку і під час війни і описував, що він або його міністерство робило, яких заходів вживало до початку та під час війни. При цьому наводили офіційні статистичні дані, що колись були закриті. Коли проаналізувати всі ці матеріали, то вимальовується зовсім інша картина, яка повністю доводить брехливість офіційної московської пропаганди. Але складається таке враження, що серед сотень тисяч працівників пропагандистсько-ідеологічного фронту Москви ніхто цей загальний аналіз не робив і всіх цих матеріалів не читав.

Здається, єдиною людиною у світі, яка прочитала всі ці мемуари, зібрала великий фактичний матеріал, перечитала всіх класиків марксизму-ленінізму та інших вождів, а потім, проаналізувавши їх, зробила висновки, є Віктор Суворов (Різун). Він колишній військовий розвідник (ГРУ) Радянської армії, потім резидент розвідки ГРУ в Європі, який попросив політичного притулку на Заході. Володіючи винятковими аналітичними здібностями та пам’яттю, він зміг зробити глибокі дослідження тих процесів, які відбувалися в колишньому СРСР від початку його заснування, в передвоєнний період і під час війни. Як результат цього, ним написано та видано біля двадцяти книг про історію ІІ Світової війни, де фактами та логікою розбиваються міфи Москви.

Питання ІІ СВ є для Москви також особливо болючим, оскільки навіть найменше визнання факту співучасті в її розв’язуванні буде мати катастрофічні наслідки для Москви. Це буде включати питання зміни світової історії, питання моральної відповідальності, питання втрати цілої ідеологічної і пропагандистської бази. А головне, Москва змушена буде понести величезні фінансові витрати, та втратити деякі території. Повернення Калінінградської області Німеччині буде однією з проблем. Також потрібно буде виплачувати великі компенсації країнам-жертвам ІІ Світової війни.

Треба буде повертати все награбоване в інших країнах та розраховуватися за знищене. Величезне значення буде мати морально-ідеологічний фактор. В один день Москва і її населення замість жертв стануть агресорами.

Існує багато джерел зі статистики військ і озброєння різних держав. Якщо в західному світі не існує проблем з отриманням такої інформації, то Москва по сьогоднішній день цю інформацію приховує, але в 90-тих роках був короткий період, коли архіви відкрились і як результат з'явилось багато цікавих фактів. Військовий потенціал інших країн поки що до уваги не беремо. В порівнянні з Москвою і Берліном, їхній військовий потенціал мінімальний. Наприклад, США мали 400 танків. Японія мала 63 підводних човна, Італія – 68, Великобританія – 58.

Також загальна кількість в різних джерелах може мати розбіжності в межах 5-20%. У таблиці внизу наведено мінімальні числа для Москви і найбільші, або реальні, для Німеччини. І навіть в такому випадку Москва мала нищівну перевагу над всіма військами всіх країн разом взятих. Також треба враховувати, що Німеччина мусила розділяти свої сили на Східний і Західний фронти. Розпочавши першими війну і захопивши величезну кількість радянської зброї, німецькі генерали і військові інженери були шоковані її якістю і кількістю. Їх охопив жах, коли вони уявили, що було б з ними і Європою, якщо б Сталін почав би першим. Значну частину захопленого озброєння Німеччина використовувала до кінця війни проти Москви. Також з таблиці видно, що Москва мала багато спеціальних підрозділів та бригад, які в німецькій армії були відсутні, або вони просто входили до складу загальновійськових підрозділів. Тобто за кількісним, організаційним, якісним та технічним станом Червоній Армії не було рівних у світі.

Співвідношення чисельності військ та військової техніки СРСР та Німеччини на 22 червня 1941 року:

Танки: СРСР – 23975, Німеччина – 3712, авіація: СРСР – 21130, Німеччина – 6852, підводні човни: СРСР – 267, Німеччина – 57, артилерія та міномети: СРСР – 82 000, Німеччина – ?, трактори: СРСР – 240 000, Німеччина – ?, автомобілі: СРСР – 43 000, Німеччина – ?, коні: СРСР – ?, Німеччина – 750 000, особовий склад: СРСР – 5 500 000, Німеччина – 3 500 000, стрілецьких дивізій: СРСР – 125, Німеччина – 110, танкових дивізій: СРСР – 61, Німеччина – 17, авіаційних дивізій: СРСР – 79, Німеччина – ?, моторизованих дивізій: СРСР – 40, Німеччина – 0, бригад протиповітряної оборони: СРСР – 20, Німеччина – 0, інших бригад: СРСР – 45, Німеччина – 0, повітрянодесантні війська: СРСР – біля 2 000 000, Німеччина – 4 000 та 700 були в підготовці, артилерійські полки: СРСР – 900, Німеччина – 0.

Що було б з Європою, якщо б Сталін здійснив свої плани, ми можемо тільки здогадуватись. Ймовірніше за все, величезні простори Сибіру були б заселені народами Європи а можливо і інших країн і ми мали б величезний світовий ГУЛАГ.

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.