Новий Шлях.
В Україні склалася загальна думка, що без реформи юридичної системи та правоохоронних органів жодна інша реформа не може бути успішною. Щоби дізнатись, як просувається ця реформа, Новий Шлях поговорив з директором Центру верховенства права Українського католицького університету Іваном Городиським, який нещодавно перебував у Торонто.
Іван розповів нам, що значним кроком у реформуванні судової системи стало введення електронного декларування доходу судей і що багато суддів зараз ідуть у відставку через те, що не хочуть публікувати свої статки. Але декларування є недостатнім кроком, оскільки йому можна придумати протидію, сказав Іван. Треба сприяти залученню максимально якісних кадрів у суди, хоча і тут є кілька викликів. Найперше, треба спочатку створити належні фінансові умови для суддів, щоби ті не спокушалися на хабарі. Треба також, щоби професія судді була престижною. Іван розповів нам історію про те, як “після Революції гідності Верховна Рада звільнила кілька місць в Конституційному суді України. Чинні судді Конституційного суду прийшли до тодішнього в.о. Президента України Олександра Турчинова і запропонували знайти на ці посади молодих людей, з закордонною освітою і бездоганною репутацією. Але знайти таких людей виявилося проблемою, тому що їх не так багато і не всі вони відповідають віковим вимогам (нижній поріг, щоб стати суддею Конституційного суду є 40 років)”.
Проблема також у тому, що не весь суддівський корпус пройшов люстрацію. “Ще одна досить показова проблема – судді без повноважень”, каже Іван, “До конституційної реформи судді призначались на 5 років, а потім безстроково. Склалась така ситуація, що у багатьох суддів закінчилися повноваження в 2013-14 роках і Верховна Рада мала би призначати суддів безстроково. Але під час Революції вона не виносила цього рішення, і зараз не виносить, і сотні – якщо не тисячі – суддів зараз працюють без повноважень, не здійснюючи розгляду справ і, при цьому, отримують зарплату”. Втім зміни до конституції щодо судової реформи вже вступили в дію і зараз треба втілювати ці зміни, вважає Іван.
Ми запитали Івана, чи в Україні і досі є справедливим твердження, що, не треба знати право, а треба знати, кому принести гроші. Іван Городиський: “Я часто кажу студентам: “є два види адвокатів – той, хто знає суддю і той, хто знає закон”. Але наша юридична магістерська програма в УКУ готує тих, хто знає закон. От нещодавно у нас у Львові відбулась зустріч невеликого клубу юридичного бізнесу. Це юристи, керуючі партнери, юридичні компанії, адвокати, тощо. Ми обговорювали, що ми хочемо робити в рамках відділення Асоціації правників України у Львівській області. Зійшлися на тому, що ключовим напрямком діяльності в наступному році має бути поширення анти-корупційних практик в професійному юридичному середовищі. Тобто, є люди, яким набридла корупція, в тому числі серед правників. Коли якийсь адвокат несе судді гроші чи домовляється, він втрачає повагу і стає нерукопотискуваним. Він буде працювати, але не буде сприйматися своїми колегами. І це є дуже добрий знак, бо середовище починає очищуватись з середини”.
Чи в Україні вже можна отримати законне рішення суду, спитали ми Івана? Відповідь: “Можна. Але так само можна і отримати рішення, яке просто комусь потрібне. Були випадки, коли сторони не домовлялися і суд приймав правосудне рішення. І це добрий крок для юридичного середовища, тому що, коли адвокати припинять наперед вирішувати питання, в суддів не залишиться вибору, ніж приймати справедливе і об’єктивне рішення”.
Ми не могли не спитати Івана, чи він дивиться західні ТБ-серіали про суди і чи цікавлять вони його як юриста? “Так, цікавлять. Американський серіал “Suits” – один з найпопулярніших в середовищі українських правників, як і “Boston Legal” був колись. Вони показують, наскільки професія юриста тут на Заході престижна і, власне, хочеться відповідати цьому трошки ідеалізованому образу. Є певні виховні моменти. Я дуже часто, спілкуючись з студентами, беру з цього серіалу певні факти, епізоди і пояснюю ті чи інші речі”.
Ми також запитали Івана про стан захисту авторських прав в Україні. Очевидно, що ситуація залишає бажати кращого, сказав Іван, в Україні ще потрібно створити спеціалізований суд з інтелектуальної власності. А поки що великі компанії, такі як Майкрософт та Інтел заявляють, що не можуть розробляти ІТ-продукти в Україні, доки там не буде ефективного захисту прав інтелектуальної власності.
Якою може бути допомога діаспори у реформуванні юридичної системи України? Іван вважає, що “Допомога діаспори може бути в формуванні світогляду. За час моєї роботи в УКУ на мене найбільше враження справив візит американського прокурора Богдана Витвицького, який активно займається реформуванням антикорупційної системи в Україні. Спілкування з ним для мене сформувало бачення цієї програми. Діаспорні юристи можуть значно краще передати в українському контексті ті цінності і світоглядні бази, які мають бути в правника. Саме через це на лекції до пана Богдана збиралися великі аудиторії суддів, адвокатів, професійних юристів, не студентів. В них є запит на щось більше, ніж просто заробити наступні 10 тис. доларів”.
Виявляється, що в Українському Католицькому Університеті право викладається, зокрема, і крізь призму віровчення: “Університет заснований Церквою, тому у нас серед навчальних предметів є курс саме з релігійних питань. У цьому є також прикладна вартість. По-перше, він формує етичні цінності. По-друге, студенти можуть по-іншому подивитися на ту чи іншу ситуацію. Наприклад, практикуючі юристи казали, що відповіді на деякі питання в практичній діяльності вони знаходили саме в соціальному вченні церкви. Наприклад, Андрій Гринчук – викладач львівської бізнес школи, займається податковими суперечками. В нього виникло питання про оподаткування нерухомості. Об’єктивно, оподаткування нерухомості має бути справедливим. Він каже “я дослідив вчення церкви, одну з енциклік Папи Римського ще 1950-х років, де стверджувалося, що треба оподатковувати тільки біжучі доходи. Податок на нерухомість людина вже сплатила і купила цю нерухомість коштами, за які вона заплатила податки. Тобто, це би було подвійне оподаткування.” Такі ситуації формують свідомість і допомагають по-іншому дивитися на речі, по-іншому формувати власну правову позицію в судових суперечках”.
Але чи буде ця позиція сприйнята світськими судами, спитали ми? Іван Городиський: “Право полягає не тільки у його застосуванні, право полягає також і в його творенні. Якщо зараз на практиці не можна чогось застосувати, випускники потім, творячи норми права, це застосують. У нас був недавно діловий сніданок з суддями Конституційного суду у відставці, які сказали, що в них було одне рішення, в якому вони послалися на соціальне вчення церкви. Є така практика – тлумачачи право, можна посилатися на вчення церкви”.
Share on Social Media
