Політолог: закони про окуповані території заплутують ситуацію

Димова шашка в ложі уряду, яку кинув позафракційний депутат Юрій Левченко 6 жовтня YouTube

Новий Шлях – Українські вісті.

Прийняті у минулу п’ятницю Закон про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей і проект Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (проект прийнятий у першому читанні) породили вихор переможних реляцій і звинувачень у зраді. У Верховній Раді одні депутати святкували, а інші погрожували підпалити будівлю. Що ж прийняли члени ВР 6 жовтня 2017 року? Як вважає вихідець з нині окупованих територій, київський політолог Павло Жовніренко, прийняті акти насамперед продовжують ускладнювати ситуацію навколо російської агресії: “З самого початку агресії треба було дотримуватись простого формату переговорів між США, Великобританією, Францією, Росією і Україною, який би базувався на форматі Будапештського меморандуму. В меморандумі було сказано, якщо виникнуть питання щодо взятих зобов’язань, то будуть проведені консультації серед підписантів. Але ситуацію зразу почали ускладнювати – з’явились женевський, нормандський, мінський формати. Нечіткість як підбору учасників Мінських переговорів, так і статусу учасників, дали можливість Росії говорити, що вона не сторона у Мінських угодах, а просто свідок їх підписання “між Україною та ЛНР-ДНР”. Україна і зараз не вносить чіткості. Зокрема, через відсутність Криму у цих законах”.

Але одна з головних проблем цих законів, сказав Павло Жовніренко, у їхній поганій якості та неузгодженості. Наприклад, стаття 2 Закону, який продовжив дію Закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, посилається на статтю 10 Закону, дію якого продовжено. Павло Жовніренко: “Це добре, що проект Закону, прийнятий у першому читанні, визнає ці території окупованими Росією, і добре , що прийнятий остаточно у п’ятницю Закон говорить, що вибори там можуть відбутись тільки після виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців. Але новий Закон також говорить, що особливий порядок місцевого самоврядування в тих районах набирає чинності виключно після виконання всіх умов, викладених у статті 10 попереднього Закону. А та стаття зокрема говорить, що місцеві вибори на тих територіях треба провести 7 грудня 2014 р. Такі неузгодження заплутують ситуацію”.

Павло Жовніренко також вказав на непорозуміння, які містяться у проекті Закону, який був прийнятий у першому читанні: “Там сказано дослівно: ‘Діяльність збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації, яка суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює правових наслідків.’ Це означає, що, наприклад, діяльність окупаційної адміністрації, яка не суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, є законною. А ще це означає, що навіть українські акти, які видані у зв’язку з такою діяльністю, є недійсними”.

Такі неузгодження свідчать, щонайменше, про низький рівень підготовки цих актів Верховної Ради, вважає Павло Жовніренко: “Зміст цих актів був невідомим до їх прийняття, невідомо, чи їх ухвалило експертне управління Верховної Ради, вони приймались в один день. Це – дуже низький рівень законотворчості. Фактично, це – “фількіна грамота”, яку будуть висміювати навіть у тих самих ДНР та ЛНР. Зараз у багатьох діях центральної влади простежується низький рівень аналітичної роботи”.