Через слабкість громад і відсутність законності від введення ринку землі виграють тільки великі холдинги

землі
Українські аграрії проводять мітинг під Верховною Радою 10 квітня 2017 р. з вимогою відновити систему оподаткування, яка діяла до 2015 р., і продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, поки не будуть розроблені закони, необхідні для завершення земельної реформи. censor.net.ua

Новий Шлях – Українські вісті.

Земельна реформа і відкриття ринку землі залишаються одними з найбільш чутливих питань для України. Незважаючи на те, що український уряд і міжнародні фінансові організації, які надають підтримку Україні, вважають відкриття ринку землі одним з пріоритетів, ця реформа, проведення якої багато хто (включно з Новим Шляхом – див. нашу статтю “Делегація українських фермерів у Канаді: влада знелюднює село перед відкриттям ринку землі“) очікував навесні чи влітку цього року, так і не зрушила з місця. Чи є шанси на те, що зняттю мораторію на продаж землі передуватиме введення підтримки малих і середніх фермерів, які являються основою аграрного сектору у розвинутих країнах? З таким запитанням НШ-УВ звернулись до Олексія Харсуна, виконавчого директора кооперативу “Зерновий”, Дніпропетровська область.

Олексій Харсун: За останній рік доступ дрібних фермерів до фінансових ресурсів аж ніяк не покращився, а шанси на введення фінансової підтримки для них залишаються мінімальними. Для реєстрації дрібних фермерів в якості платників ПДВ чиняться перешкоди, а адміністрування цього податку – обтяжливе. Отже такі фермери часто не можуть офіційно продати свою продукцію, оскільки не кожен трейдер наважиться зайвий раз конфліктувати з податковою. В результаті, дрібні фермери зазвичай продають зерно за готівку та на продажу втрачають до 40% від ринкової ціни. Ті фермери, які являються платниками ПДВ, повинні мати можливість використати «вхідний» ПДВ, який був в ціні закупленого палива, насіння і добрив, для зменшення платежів податку. Але зараз податкова почала масово блокувати податкові накладні на витрати фермерів. Вони називають таку операцію сумнівною й блокують відшкодування ПДВ. Це безлад, але таким нехитрим способом податковці збирають ПДВ в бюджет. На оскарження таких дій у фермера є 365 днів, але є шанс отримати від податкової звичайну відписку. Не кожен фермер здатен юридично грамотно відстоювати свої інтереси. Чим менший фермер, тим в реальності гірші у нього економічні умови. Щодо дотацій сільськогосподарським підприємствам – той мільярд гривень на наступний рік, про який говорить уряд, це лише 45 млн. канадських доларів, мізерна сума для України. По-друге, щоб отримати ці гроші, треба дуже постаратись. Нинішня система розрахована на великі олігархічні агрохолдинги – “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка, позаштатного радника Президента України, у першому півріччі отримав 800 млн. грн. компенсації ПДВ, і всі інші компанії і фермери теж отримали 800 млн.грн. Причому дві компанії з тих інших отримали левову частку з тих 800 млн. грн.

НШ-УВ: Крім компенсації ПДВ, яку ще підтримку фермерів мають на увазі Президент і уряд, коли говорять про земельну реформу?

Олексій Харсун: Повинна була бути компенсація до 30% від вартості техніки. Але з усіх фермерів, яких я знаю, так ніхто її й не отримав. Дехто цим займався, але зрештою не отримав ніхто. Взагалі підтримка фермерства ускладнюється тим, що міністри аграрної політики та продовольства у нас змінюються дуже часто. Зараз уже півроку, як міністерство залишається без міністра. Якщо аграрні клани не можуть між собою домовитися з приводу міністра, то з питання підтримки фермерів вони ще довго будуть домовлятися.

НШ-УВ: В межах децентралізації терироріальні громади тепер будуть розпоряджаються землею. Чи готові до цього селяни, чи не призведе це до створення класу місцевих князьків, які будуть де-факто розпоряджатись землею?

Олексій Харсун: Ще й досі існує пережиток кучмівських часів, коли районні державні адміністрації розпоряджаються землею за межами населеного пункту. Те, що тепер громади будуть розпоряджаються землею, це позитив, бюджет громади буде більш наповненим. Отже навіть недосконала децентралізація, яка набиває шишок, все одно краще, ніж система райдержадміністрацій. Але через те, що демократичні традиції викорінювалися в Україні з часів Полтавської битви, є ризик отримати не демократичну, а кланово-містечкову модель місцевого самоуправління. У будь-якому районі є перша сотня людей, а з цієї сотні – людей 10, які реально все вирішують. Форсайтне дослідження «Земельна відповідь», яке було проведене цього року, визначило, що через слабкість місцевих громад і відсутність верховенства права від зняття мораторію на продаж землі програють всі, окрім великого агробізнесу, що працює за «олігархічною» моделлю.

НШ-УВ: Багато хто говорить, що децентралізація створила багато проблем для селян. Яка Ваша думка?

Олексій Харсун: В Україні продовжує діяти кланова і неправосудна система, їй постійно потрібно десь отримувати ресурс для свого існування. Перший ресурс вона отримала під час нищення спадщини соціалістичної України, коли знищувалась промисловість. І досі є заводи, які вирізають на металолом і на цьому живуть якісь клани. За ці роки гривня впала з двох грн. за долар до 26, час від часу сильно вдаряючи по добробуту населення. Зараз знов влада добралась до заощаджень населення, різко піднявши ціни на енергоносії. Наступний ресурс, до якого прагнуть добратися, це земля. Інакше ця система не може себе утримати. Крім того, у нас триває війна на Донбасі. На цьому тлі проблеми, які створює децентралізація, – не такі велика.

НШ-УВ: Але ж більшими проблемами не можна виправдовувати «менші» проблеми, що несе з собою та сама децентралізація, наприклад для дітей, які після закриття сільських шкіл змушені цілими днями їздити поганими дорогами.

Олексій Харсун: У кінцевому рахунку все впирається у корупцію, у тому числі на рівні громад. Щоб зробити дороги, потрібно обмежити свої апетити до крадіжок. Наприклад, на околицях Києва і Дніпра – дуже гарні дороги, тому що там “правильні” люди проконтролювали їхній ремонт. Зараз об’єднані громади повинні брати школи на свій баланс. Але не факт, що вони візьмуть на баланс усі школи. А ті, що не візьмуть на баланс, – закриються. У нас у Васильківці Дніпропетровської області є діти з сіл, яких до школи привозять найперших й забирають останніх. Вони у школі проводять три зайвих години, поки чекають на автобуса. Крім того, це не такі шкільні автобуси, як у Канаді. Це “Богдани” виробництва холдингу, управління яким Президент Порошенко передав у “траст”. Вони будуть труситися по будь-якій дорозі, це найдешевша і найпростіша конструкція, яка може бути. Після трьох років роботи вони вже іржаві. В плані доріг є велика різниця по областях. В Київській області дороги дуже непогані по мірках України, в Полтавській області – більш-менш полатані. А у нашій місцевості дорогами поки що можна їздити, але до кінця зернового сезону зерновози їх повністю “уб’ють“.