Вертеп Українського Католицького Університету на передовій

    Студенти Українського католицького університету в зоні ООС в рамках проекту «Вертеп на Схід»

    Юрій Мурин, Львів.

    Від Різдва до Богоявлення. Це особливий час, коли ми, християни святкуємо воплочення Божого Сина. Найчастіше ми відзначаємо цю подію, відвідуючи рідних та близьких, спільно колядуючи та ставлячи Вертепи. І студентська організація «Україна – єдина» Українського католицького університету, об’єднавши студентів всіх курсів і майже всіх спеціальностей, повезла «Вертеп на Схід», що розповідає історію народження Спасителя. Ця історія не є новою, але показує нам те, з чим стикаємося щодня: боротьба добра і зла, зневіру та надію, джерело нашої сили і віру в краще майбутнє.

    Нещодавно, з 8 по 18 січня 2019 р., відбулася поїздка 25 студентів Українського католицького університету в зону ООС в рамках проекту «Вертеп на Схід».

    Під час даної поїздки було реалізовано 28 виступів для військовослужбовців та цивільного населення у Луганській та Донецькій областях. Учасники проекту відвідали такі населені пункти: с. Башкірівка (92 ОМБР), м. Лисичанську (39 Бригада), Кіндрашівка (Станиця 2), с. Петропавлівка, кемпінг біля м. Щастя, м. Новоайдар, м. Попасна (44 Окрема артилерійська бригада), м. Бахмут («Чорних Запорожців»), м. Торецьк (музична школа ім. Івана Карабиця), с. Воздвиженка (Перша танкова бригада), с. Новогродівка (2-га Окрема рота вогневої підтримки ДУК ПС ім. капітана Воловика), м. Очеретине, м. Мар’їнка (школа №2), м. Красногорівка (28 бригада), м. Волноваха (128-ма Бригада, Нацгвардія, СІМІС), с. Юр’ївка (Аратта 8-й батальйон УДА Української Добровольчої Армії), м. Маріуполь (морські піхотинці – 503 ОБМП), Київ.

    Підтримали проект: Богдан Козак – «Львівхолод», Олег Никулишин – Мережа Аптек “DS”, Благодійний фонд «Відкриті очі» компанії “SoftServe”, Володимир Драбик – Спеціалізоване підприємство «ЕККО», Ярослав Хариш – «Арія Моторс», Ярослав Рущишин – Швейна фабрика «Троттола», Патриція Шморгун – «Порцелян ЛТД», Геннадій Курочка та Василь Мірошниченко – CFC консалтинг, Віктор Гетьманчук та Богдан Чернявський – «Канадсько-Українська фундація», Благодійний фонд «Повір у себе» Віктора та Ірини Іванчиків, Благодійний фонд «Марії Гулайлайон», «Волонтерська сотня УКУ» та волонтерська група «Доброчинець» м. Харків.

    Краще за учасників поїздки ніхто не опише ту пригоду, тож подаємо коментар Христі Лозинської: «Минулі 10 днів я провела на передовій, на Сході України. І я, мабуть, ніколи не пошкодую про це рішення. Ми привезли радісну новину, посмішки, обійми і тепло тим, хто дає нам можливість мирно, щасливо святкувати і бути вдома. Ми святкували Різдво там, де холодно, там, де нема умов, там, де війна, про яку вже не всі пам’ятають тут, вдома. Ми своїми серцями «запалювали тисячі інших сердець». Ми в кожні обійми вкладали стільки любові і подяки, що не треба було жодних слів. Ми чули стільки добрих слів, що хотілося колядувати ще і ще, поки вистачить голосу. Ми почували себе там, як вдома, бо ми і були вдома. Ми дарували безкінечно велику кількість любові, а отримували її ще більше. Ми розвозили Різдвяне тепло від Львова до Харкова, від Харкова до Маріуполя, від Маріуполя до Києва, але ще більше цього тепла ми привезли додому. Тепла і віри в те, що разом ми сила, разом ми переможемо!».

    «Вертеп на Схід для мене про: Світло і тепло. Це найпрекрасніше відчуття, коли ти з теплотою в душі і з посмішкою, від якої щоки болять, несеш радісну звістку Різдва тим, хто найбільше цього потребує. Відчуття потрібності. Не так важливо було самій це відчути, хоч в кожній частині нам дякували і хвалили, до тих пір, поки автобус не від’їжджав з поля зору. Для мене цінно було дарувати це відчуття військовим. Нести затишок і щирість в їхнє буденне, просочене постійним протистоянням життя. Сльози… радості, щастя, прощання, розчулення, вдячності, ностальгії, смутку, захоплення… Довіру. В автобусі якось прозвучала фраза: «В найнебезпечнішій території України з вами (йдеться про учасників вертепу) я почуваюся в безпеці» Любов. Коли робиш щось не заради себе, її можна побачити у всьому», – ділиться у соціальних мережах учасниця вертепу Аня Нагорняк.

    Висловлюємо щиру подяку кожному, хто долучився до того, щоб ця ідея стала реальністю. Пережиті емоції та здобутий досвід волонтерів та акторів кожен із учасників проекту збереже на все своє життя. Сподіваємося, що незабаром відвідуватимемо вже мирний Схід України. А поки що згадуємо найцікавіше з поїздки та генеруємо нові ідеї для майбутніх виїздів.

    SHARE