Війна заморожується на невизначений час

У жовнті 2014 р. ми взяли інтерв’ю у експерта International Centre for Defence Studies Максима Бугрія, який передбачив, що великого наступу російсько-“сепаратистських”військ у найближчі місяці не відбудеться. Цей прогноз виявився вірним – з того часу, якщо не враховувати боїв за донецьке летовище та Дебальцеве, війна перейшла у більш повільну фазу. Зараз пан Бугрій прогнозує продовження повільного конфлікту, і треба сказати, що цей прогноз є досить ризикованим, оскільки багато хто передбачає відновлення російського наступу зі встановленням сухої погоди. Втім, його прогноз, зроблений на початку жовтня, також був ризикованим.

НШ: Почнемо зі зникнення Путіна. Що це було?

МБ: Одним з пояснень може бути намагання Путіна показати Заходу, як буде погано без нього – для цього були повідомлення про військову техніку в Москві, згадки про внутрішньоросійський конфлікт 1993 року. А російські громадяни засумували без свого лідера, який кінець кінцем з’являється і його рейтинг ще більше піднімається.

НШ: А для чого було оте публічне визнання у фільмі про Крим участі російських військ у анексії Криму? Путін не боїться реакції Заходу?

МБ: Цей фільм – пропагандистський інструмент для росіян, спроба пояснення економічних та людських втрат від анексії Криму та війни на Донбасі. Це – дуже дорогий “переможний” фільм, який демонструє зразкову армію, яка насправді не є такою. Щодо слів Путіна про ядерну зброю, це вже десь п’ята згадка про неї за останній час, від Путіна і не тільки. Філіп Карбер з Potomac Foundation розробив схему гібридної війни, де на самісінській верхівці поставив погрози ядерною зброєю. Цей аргумент використовується для стримування Заходу, застереження подальших санкцій, але далі аргументів вже немає. Хоча всі розуміють, що велика війна з НАТО не є реальною. У фільмі Путін говорив про це досить помірковано, у сенсі, що “наші ядерні сили завжди готові”, тобто він грався з цим питанням.

НШ: Чому Захід закрив очі на взяття Дебальцевого після підписання Мінську-2? Чи можна це назвати потуранням агресору?

МБ: Дебальцеве не є стратегічним ключовим пунктом для Європи, таким як Маріуполь чи Одеса. Причина в тому, що США, Німеччина і Франція насамперед хочуть припинити військові дії, отже, якщо подальшого наступу не буде, то моменти типу Дебальцевого вони не вважають настільки важливими.

НШ: Чому останніми днями ідуть сигнали зі Заходу, що Україна має відновити банківську систему на окупованих територіях, платити там пенсії, тобто взяти на себе витрати по цій території?

МБ: В України були сподівання, що за збитки платитиме Росія, цього зробити не вдалося. Але Україні вдалося добитися, що вона буде фінансувати ці території лише після проведення виборів за українським законом, роззброєння банд і відновлення контролю над кордоном.

НШ: Чи Захід готовий надіслати свої війська на Донбас в межах миротворчих сил?

МБ: Це можливо, але після встановлення тривалого припинення вогню. Якщо там буде ризик повернення артилерійських дуелей, це буде проблематичним.

НШ: Чи відновиться військовий наступ Росії?

МБ: Зараз видається, що Росія ще не до кінця використала економічний тиск та внутрішню дестабілізацію як важелі впливу на Україну. Наприклад, Росія щойно не погодилася на реструктуризацію українського боргу. Крім того, зараз в Україні сильно зростуть ціни на енергоносії, а політична конкуренція значно активізувалася – зараз бійок у Верховній Раді більше, ніж під час активних боїв на Донбасі.
Крім того, якщо буде наступ на Маріуполь, Україна буде чинити жорсткий спротив, а нація згуртується навколо керівництва. Але якісь менші наступи, навколо якихось населених пунктів, є імовірними.

НШ: У випадку менших нападів, відключать Росії SWIFT, чи ні?

МБ: Якщо не буде суттєвої ескалації на новому якісному рівні, то не відключать. Якщо напади будуть за очевидної російської підтримки, то санкції будуть. Але менші напади не будуть успішними – українські збройні сили зараз вже є досить потужними. Мені здається, що в найближчі декілька місяців Росія зосередиться не на військових важелях. Росія вже зараз завдає великих економічних збитків Україні, створює нестабільність. Якщо це – конфлікт за вплив, а не за територію, то Росія вже має вплив на Україну.
Україна також навряд чи зважиться на військовий розв’язок ситуації в Криму та на Донбасі, а Захід навряд чи надасть Україні військову допомогу. Росія не дозволить український контроль над кордоном, а Україна не визнає нинішніх сепаратистів. Таким чином, конфлікт зараз заморожується з обох боків. Але позитивом для України зараз є те, що її незалежність і легітимність її влади вже ніхто не ставить під сумнів, навіть Росія. Тому Україна не програла і все ще попереду.