В річницю смерті св. пам’яті Марійки Крет (16.11. 2016)

св. пам’яті Марійка Крет (третя зліва, перший ряд) з членкинями Ліґи Українок Канади, відділ Етобіко
Марійка Крет

Рік тому з великим болем на душі ми довідалися, що внаслідок несподіваної недуги передчасно відійшла у вічність наша подруга Марійка Крет —довголітня громадська діячка, колишня голова відділу Ліґи Українок Канади в м. Етобіко.

Марійка Крет виростала у Польщі у національно свідомій українській родині та брала активну участь у церковному та суспільному житті української громади. У 1982 році, завдяки спонсорству Спілки Української Молоді, Марійка Крет прибула до Канади з табору біженців у Австрії.

Марійка Крет була активною в Об’єднанні Українців “Закерзоння” (ОУЗ) — організації, яка підтримувала різні важливі проекти, особливо ініціативи для розповсюдження інформації про злочин військово-політичної акції “Вісла”, здійснений польською комуністичною владою. В ході ацкії “Вісла” на західні та північні землі повоєнної Польщі з Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння та Холмщини було депортовано майже 150 тисяч українців — споконвічних мешканців цих земель. Акція “Вісла” супроводжувалась грубими порушеннями базових прав людини та жорстокими репресивними заходами. Через катівні концтабору в Явожно пройшло майже 4 000 українців, серед них жінки, діти, греко-католицькі та православні священики. Від тортур, нестерпних умов перебування і хворіб там загинуло 163 ув’язнених українців. Марійка з родиною завжди підтримувала фінансові збірки та громадські заходи на підтримку проектів та діяльності ОУЗ. Лише за місяць до своєї смерті Марійка взяла участь в урочистому бенкеті відзначення 20-ї річниці заснування Організації Українців “Закерзоння”, де їй було вручено грамоту подяки за її вклад в діяльність цієї огранізації.

Марійка була довголітньою парафіянкою Свято-Миколаївської Української Католицької Церкви в Торонто, де разом із чоловіком Славком та донею Уляною брала активну участь у парафіяльному житті. Також Марійка віддано працювала волонтером Українського Дому ім. Тараса Шевченка в Етобіко, де організувала різні громадські заходи: презентації нових документальних фільмів; зустрічі з активістами Майдану – Тетяною Чорновол, Всеволодом Стеблюком та Русланом Добровольським; дружній 90-й ювілей довголітньої представниці до Комітету Українок Канади Анни Бурій; Весняний Фестиваль української культури та страв на підтримку Дому ім. Тараса Шевченка, та багато інших заходів. Як голова місцевого відділу Ліґи Українок Канади (ЛУокК) в Етобіко і член Крайової Управи, Марійка активно підтримувала благодійний проект “Ангели хоронителі України”, який був однією із громадських цілей, на які були зібрані кошти під час її панахиди в сумі 11 695 дол.

За кілька тижнів до своєї смерті, Марійка була ключовим членом організаційного комітету відмічення 50-ліття Українського Дому ім. Тараса Шевченка. На жаль, напередодні цього очікуваного громадського ювілею, в якому вона мала брати провідну участь, внаслідок несподіваної недуги Марійку було госпіталізовано, і через кілька днів вона раптово відійшла у вічність.

Марійка глибоко цінувала волонтерську працю і тому часто у своїй хаті влаштовувала прийоми подяки для волонтерів та друзів, які працювали над різними проектами. Пригадую, як два роки тому Марійка запросила до себе своїх близьких друзів-волонтерів на товариську зустріч під час Різдвяних свят. Після надзвичайного обіду, у супроводі чоловіка Славка та доні Уляни, яка нам пригравала на новому фортепіано, ми, на фоні прекрасної ялинки, голосно й весело довго колядували в дружній та теплій атмосфері, яку Марійка нам створила.

Хто товаришував чи працював з Марійкою, знають, що це була глибоко віруюча людина, веселої натури, зі щедрим серцем та великим оптимізмом. Вона радо брала участь у різних громадських заходах. Марія Костів, її горем прибита подруга, ніколи не могла подумати, що в скорому часі їй прийдеться несподівано перебрати обов’язки голови місцевого відділу ЛУокК на місце Марійки. Лише кілька місяців раніше, у вересні 2016 р., Марійка ввійшла у нашу жіночу групу делегаток Трирічного з’їзду КУК в Реджайні, де ми разом обговорювали стратегії посилення українства в Канаді. Ще влітку 2016 р. Марійка разом зі мною та колегою Людою Головацькою, як делегатка ЛУокК, брала участь у нарадах Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) в Києві, після чого ми разом поклали квіти на вулиці Інститутській в пам’ять полеглих Героїв Революції Гідності та відвідали реабілітаційний центр в Ірпінському військовому госпіталі. Під час її короткого перебування в Україні з чоловіком Славком та донькою Уляною, я мала можливість запізнати членів чудової сім’ї Марійки, які живуть у Києві. Це молоді, розумні, політично свідомі українці, які докладають великих зусиль для розвитку сильної української держави. Власне кажучи, цей родинний місточок спільного бачення світлого майбутнього українського народу був глибоко вкорінений у світогляді Марійки Крет.

Марійка залишила доню Уляну, чоловіка Славка, сестру Іванку, братів Богдана та Мирослава. Її відхід став великою втратою. Однак, як і в громаді, так і у своїй родині, Марійка поклала міцний фундамент для подальшого розвитку українського життя. Знаю, що без огляду на великий біль та тугу, які залишилися в серцях її родини, її доня Уляна завжди буде активним та національно свідомим членом нашої громади.

А ми — ті хто мали честь та можливість з Марійкою дружити і працювати, будемо розраджувати себе, що в нашій пам’яті Марійка назавжди залишиться дуже доброю, жвавою, патріотичною та щирою людиною.

Вічна їй пам’ять!

Леся Шимко, кол. Крайова Голова Ліґи Українок Канади
від імені членкинь ЛУокК відділу Етобіко

SHARE