День Української Спадщини в Українському Осередку Опіки

Люба Романишин, Торонто.

Дата 7 вересня назавжди увійшла в історію української громади Канади у провінції Онтаріо. Саме завдяки ідеям та наполегливій праці молодого, енергійного колишнього президента Конґресу Українців Канади, відділ Онтаріо, Івана Бейкера, кожного року 7 вересня українці святкують День української спадщини.

24 березня 2011 р. Парламент провінції Онтаріо одноголосно прийняв закон про День української спадщини. Дата 7 вересня була обрана не випадково, а через те, що в цей день 120 років тому прибули до Канади перші українці – Василь Єленяк та Іван Пилипів.

А згодом почали приїздити українці – емігранти, які привезли з собою у своєму серці безцінний скарб – любов до своєї батьківшини. Почали розвивати українські традиції та звичаї. Протягом усіх цих років українці зробили великий внесок у розвиток економічного, політичного і культурного життя Канади.

Перший День української спадщини був святково відзначений завдяки старанням Конґресу українців Канади, відділ Онтаріо, у співпраці з Інститутом Св. Володимира. І так це величаве свято розпочалося в Торонті перед будинком Парламенту провінції Онтаріо. Президент КУК, відділ Онтаріо Іван Бейкер відкрив і провадив урочисте свято. Він відзначив, що в цей день саме нагода привітати усі покоління українців-іммігрантів, які своєю працею зробили великий внесок як у розвиток провінції Онтаріо, так і цілої Канади.

12 вересня цього року в Українському осередку опіки, що знаходиться по вулиці 60 Ричв’ю відбулося свято, День української спадщини. Святково прибрана заля, національна символіка, барвисті рушники, квіти, музика, як прийнято в Україні – все це створило атмосферу свята.

Господиня свята – чудова, енергійна, завжди усміхнена, з добрим серцем і теплою душею, екзекутивний директор Оксана Ломашевич, разом з мешканцями будинку, зустрічала гостей.

Ірина Дунець, менеджер програм і волонтерів, організувала для всіх насичену програму, де гості могли дістати інформацію про життя мешканців. Організувавши ярмарок, запросивши талановитих співаків – бандуристку Лесю Яциковську і тріо “Ліра”.

Ведуча програми Світлана Мельник привітала з величавим святом. Також представила почесних гостей які завітали до осереду опіки: Теда Опітца, депутата від Етібіко Центр, Консервативної партії; Бориса Вжесневського, колишнього депутата і кандидата у Етібіко Центр, Ліберальної партії; Івана Бейкера, депутата провінційного уряду від Етібіко Центр.

Відрадно було чути привітання і побажання мешканцям будинку, поєднане з українськими піснями і чудовою декламацією.

Дуже було цікаво почути від мешканця Петра В’юненка розповідь, як він емігрував до Канади і про його перші роки життя в Канаді. Це була приємна, зворушлива розповідь.

Також поділилася своїми спогадами Президент ради мешканців Антонія Василів. Ця чудова жінка, як господиня в будинку, завжди піклується, щоб все було гарно декоровано, завжди були квіти, а як на славу доглядає, щоб було затишно, шоб відчути дух український в нашому сонячному, українському будинку. Ці синьо-жовті кульки як промені сонця дарували нашим мешканцям радість і тепло.

Довго ще лунала українська пісня, довго ще насолоджувалися українською музикою і пригощалися українськими ‘смаколиками’ і ароматною кавою. Також можна було послухати цікаві спомини мешканців про їх життя на теренах Канади. Це треба було бачити і почути!

Коли б не відбувалося шось організаційне до будь яких подій, мешканців можна бачити в українському національному одязі. Обрядовий сакральний одяг наших прабабусь не забувається. Бо сила в знанні символів та різних фрагментів. Відродження духовної спадщини наших пращурів як відновлення нашої історії.

Організатори Осередку Опіки багато черпають від мешканців, як дарунок долі, що не забувається і не втрачається – адже є, що передати наступному поколінню.

Бережімо і примножуймо славу свого народу і традицію. В українській культурі багато чого вражаючого і красивого. Традиційне народне мистецтво українська вишивка, кераміка і т.д. І в цьому Осередку Опіки панує цей дух. Так даваймо не будемо забувати свою культуру і будемо вкладати більше зусиль, щоб зберегти і примножити нашу українську культуру і традиції.

Організатори свята були вдячні волонтерам, які були задіяні у підготовці та проведенні свята, та Борису Вжесневському, як спонсору свята, який зробив щедрий дарунок традиційного українського печива, яким насолоджувалися усі присутні.

Слава Україні! Навіки Слава!

SHARE