Дитяча сторінка: Наші звичаї

    Листопад стелить землю листям

    Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

    Це – наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного – Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні. Природа останнього місяця осені у стурбованій задумливості. То згадає про минуле літо, і тоді сонечко прогляне з-за хмар. А то подумає про близьку зиму, і небо відразу закошлатиться важкими темними хмарами, а по землі вперіщать холодні байдужі дощі.

    Гарними звичаями і обрядами, як релігійними, так і побутовими, багата наша Україна. Український народ виробляв традиції віками і перевіряв їх життєвим досвідом, і так створював культуру побуту нації. Завжди повертаємося до свого, рідного.

    Листопад – останній місяць осені. Під цю пору з дерев опадає листя, ліс стає незатишним, природа налаштовується на відпочинок. Одначе листопад в Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Скоріше така назва пасувала б жовтню. Зрештою, так і було у давнину. Ще за Київської Русі листопад називали жовтнем, а сучасний грудень – студнем.

    Цікавий обряд колись існував на Поліссі, що звався «братчина». Його справляли лише в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни і до осені гуртом збиралися сім’ями та веселились. Або, як казали в народі, братались. А звідси і назва обряду. Кожен член такої спілки вважався близьким свояком. Він зобов’язувався допомагати братчику в скрутну годину. Якщо ставалось так, що в родині помирав господар, то інший член братчини забирав малолітніх дітей на виховання. Глибока мораль закладена у цьому звичаю – не покидати інших у скрутну хвилину.

    А ще словом ‘листопад’ у давнину називали свято першого снігу. Селяни родинами виходили на сільскі сходки, співали і танцювали. Кажуть, що від того звичаю і місяць листопад на Поліссі звали «братчини».

    У народі кажуть:

    • В листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.
    • Листопадовий день, що заячий хвіст.
    • Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
    • В листопаді зима з осінню бореться.
    • Яка погода в листопаді, така і в квітні.
    • Листопад – заспів зими і сутінок року.
    • Листопад жовтню син, а зимі рідний брат.

    Чи знаєте ви?

    Народні прикмети:

    • Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.
    • Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.
    • Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.
    • Якщо осінь багата на гриби — зима буде тепла.
    • Якщо листя з дерев нечисто опаде — буде сувора зима.
    • Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь.
    • Ранній сніг на ранню весну.
    • Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.
    • Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.
    • Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.
    • Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.
    • Як перший сніг випав на мокру землю – залишиться, на суху – скоро зійде. Зірки на небі яскраві – на погоду, тьмяні – на дощ або сніг.
    • На горобині й дубі багато плодів – чекай суворої зими.
    • Хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану нічого біда на зробить.
    SHARE