Дитяча Сторінка: 9 листопада – День української писемності та мови

    Найдавніша памятка

    Найдавніша пам’ятка української писемності – «Ізборнік Святослава», укладений 1073 р. для київського князя Святослава Ярославовича. Поряд з творами церковно-релігійного характеру він містить роз’яснення, як поводити себе за різних побутових обставин.

    * * *

    Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повірях мові, людському слову! У народі вірили колись, що певним словом, яке мало хто знає, можна й скарби в землі знаходити, й хвороби та всякі недуги лікувати, й від лихої людини та звіра оборонитись. «Ласкавим словом й гадюк чарують» – каже одна українська приказка, а інші додають: «Слово не стріла, а глибше ранить», «Гостре словечко коле сердечко», «Сказаного й сокирою не вирубаєш». «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом», – запевняє народна мудрість.

    Борис Антоненко-Давидович

    * * *

    Коли зникає народна мова – народу нема більше!.. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: вмерла мова в устах народу – вмер і народ.

    Костянтин Ушинський

    Скільки мов може вивчити людина?

    Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський – український письменник, учений, перекладач (1871-1942). Коли його запитували скільки мов він знає, відповідав: «Мабуть, із шістедесят, а то й більше!» У дитячі роки досконало вивчив німецьку, французьку та англійську мови. В юнацькі роки добре оволодів грецькою, турецькою, італійською, давньоєврейською і санскритом, згодом став ученим-орієнталістом (*вивчає історію та культуру Сходу) світового рівня. Переконливо довів, що українська мова дуже давня і що тисячу років тому стародавні кияни розмовляли говіркою, яка мала українське коріння.

    SHARE