Доктор Колівошка: “Канадські лікарі вміють вчити, це вражає”

Новий Шлях.

До Торонта прибули нові українські лікарі у межах Ukraine Paediatric Fellowship Program, яка проходить The Hospital for Sick Children (SickKids). Програма розвивається вже майже 4 роки у партнерстві з Фондом Діти Чорнобиля (CCCF) та Конґресом Українців Канади. Керує цією програмою у SickKids дитячий нейрохірург, Голова відділу хірургії Університета Торонта Джеймс Рутка і професор Університета Торонта Мирослава Ромах. Цього разу до SickKids приїхав Головний лікар міської дитячої лікарні м. Львова Дмитро Квіт і асистент кафедри дитячої хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького Юрій Колівошка.

Для доктора Колівошки це вже другий візит до SickKids. Перший раз, восени 2014 р., він проходив стажування як спостерігач (observer) – мав право бути на обходах, клінічних розборах і в операційній, але, за його словами, “не мав права навіть доторкатися до пацієнта”. Юрій відзначає, що того разу навчився дуже багато. А зараз він отримав освітню ліцензію від College of Physicians of Ontario для роботи у SickKids і отримав Clinical Fellowship. Зараз він вже бере участь в операціях і лікуванні. За словами доктора Колівошки: “Це – чудова можливість для мене дістати дуже важливий досвід, оскільки SickKids є найкращою лікарнею, складність та інтенсивність роботи лікаря тут дуже велика, професіоналізм лікарів – надзвичаний. Один з найвідоміших українських кардіохірургів, доктор Ілля Ємець (Директор “Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України” – НШ), свою освіту великою мірою здобув у цій лікарні. І це для України стало великою річчю і можливістю для багатьох українських дітей”.

Юрій Колівошка з великим ентузіазмом говорить про перспективи навчання у SickKids: “Що важливо – канадські лікарі вміють вчити, це вражає. В нас в Україні є багато хороших спеціалістів, але вчити теж треба вміти. В мене дружина – стоматолог і вона одного разу побачила школу стоматологів в Університеті Колумбуса, штат Огайо. Вона вийшла звідти і плакала. Тому що в нас в Україні одиниці серед досвідчених лікарів хочуть тебе навчити, мало хто хоче виховувати собі конкурента, ти мусиш просити, щоби тебе навчили. Я сподіваюся, що це буде змінюватися. Тут на Заході, створені всі умови для навчання лікарів, досвідчені лікарі хочуть залишити спадок. І вчать вони усіх однаково. На Заході нема такого, що це – мій родич, я його буду вчити краще”.

Своїми думками з приводу співробітництва з SickKids поділився також доктор Квіт: “Я тут з тижневим візитом в межах програми. Візит корисний – познайомився з людьми, які керують програмою, намітили нові плани по співпраці у неонатології, особливо у оперуванні новонароджених, дитячої кардіології, у створенні першого в Україні відділення невідкладної допомоги для дітей на базі нашої лікарні. Це нове відділення нам дуже потрібне, оскільки наше традиційне приймальне відділення не справляється з потоком хворих. Ознайомився з emergency department у Sick Kids Hospital, цей досвід – дуже корисний для нашого проекту”.

Міська дитяча лікарня м. Львова співробітничає з SickKids вже роки, за цей час навчання в межах цієї програми пройшло 2 лікарі Відділення дитячої нейрохірургії лікарні – Тарас Микитин (двічі) і Ігор Гуменюк. Це відділення дитячої нейрохірургії – єдине у Західній Україні. Дмитро Квіт розповідає, що 3 роки тому воно було невеликим відділенням, яке займалося “рутинною роботою”. Завдяки програмі з SickKids Відділення отримало значний розвиток в професійному плані і оснащенні. Програма подарувала Відділенню нейроендоскоп за 86 тис. доларів, який дозволяє оперувати без трепанації черепа, зроблена реконструкція нейрохірургічної операційної. Ведуться також переговори про дарування Відділенню операційного мікроскопа. Доктор Квіт відзначає: “Зараз зросла важливість дитячої нейрохірургії, оскільки зросла кількість травм, особливо через ріст кількості автоаварій – те, що ми 10 років тому не бачили, зараз на жаль стає щоденною практикою, бувають дні, коли до 10 дітей поступають з нейрохірургічними травмами”.

Ми також поговорили з доктором Квітом про реформування медицини в Україні. Він розповів, що на даний момент прийнятий у першому читанні Закон про автономізацію медичних закладів, який має стати вагомим кроком у реформуванні галузі. Згідно Закону, клініки стануть більш самостійними, зміниться система фінансування від фінансування ліжок (“лікарні, які мають 1000 пацієнтів і 10 пацієнтів, але однакову кількість ліжок, отримують однакові кошти”, каже доктор Квіт) до фінансування наданих медичних послуг, як на Заході, в тому числі у Канаді. За словами Дмитра Квіта, пацієнти будуть вибирати клініку, де послуги нададуть якісніше і швидше, лікарні, які не будуть виконувати свої функції, відпадуть. Медичні заклади будуть зацікавлені у якісних працівниках.

Ми запитали пана Квіта також про процес закриття лікарень. Закриття лікарень погано сприймається у багатьох громадах в Україні, оскільки поганий стан доріг і системи транспотрування хворих перешкоджає доступу багатьох людей до якісного медичного обслуговування. Дмитро Квіт вважає, що кількість ліжок буде і надалі скорочуватися, “їх зараз тримають, тому що від кількості ліжок залежить кількість персоналу, а після прийняття цього Закону кількість персоналу буде визначатися потребами лікування пацієнтів. Скорочення лікарень – дуже болючий процес. Але тут є багато але. Треба аналізувати кожен медичний заклад на певній території, яке там є технічне оснащення. Якщо там голі стіни і лікар приїздить раз на 2 дні дивитися стареньких жінок, які на зиму лягають у сільську лікарню, бо не мають чим платити за опалення, то такі установи треба перевести на соціальну геронтологічну систему із зовсім іншим обслуговуванням. На жаль, у сільській місцевості якісна медицина відмирає, там нема молодих лікарів, вони не хочуть туди їхати. Логіки утримувати установи, які розвалюються, немає. Логічніше зробити потужну мережу швидкої допомоги і мережу гарних лікарень. Зараз іде реорганізація невікладної допомоги, вона об’єднується у одну систему, тепер на кожній території у неї буде один господар. Але потрібні величезні вливання у транспорт. У сільській місцевості мають бути фельдшерські пункти, але там не може бути якісних лікарень. Я коли починав працювати 30 років тому у Волинській області, ще застав колгоспні пологові будинки, зараз це – нереально. Зараз територіальні громади будуть вирішувати, чи їм потрібний медичний пункт, чи краще купити дві якісних швидких і возити пацієнтів у райцентр”.

З іншого боку, зауважили ми, у західній системі фінансування медицини також є проблеми, наприклад, коли деякі лікарі перебільшують вартість наданих послуг (у Онтаріо нещодавно обговорювався випадок, коли один лікар виставив рахунків за надані за рік послуги на 6 млн. дол.). З іншого боку, фінансування медичних послуг в Канаді також скорочується. Дмитро Квіт: “Під час візиту ми обговорювали також і ці питання. Це залежить від порядності лікаря, має також бути жорсткий контроль над лікарями згідно стандартів лікування і обстеження. В Україні вже вводяться державні протоколи лікування по більше ніж 40 основних захворювань. Якщо немає державного протоколу, клініка разом з університетом розробляє свій протокол. Це – стримуючі рамки для того, щоби не займатися приписками, не надавати послуг, які пацієнту не потрібні. Це все можна стандартизувати і я думаю, що все буде працювати добре. Головне правило лікаря – не нашкодь”.

Ми запитали у доктора Квіта, чи є серед українських лікарів певний опір, коли хтось із Заходу привозить нові методи лікування, про що іноді доводиться чути. Відповідь Дмитра Квіта: “У нашій лікарні ми сприймаємо ті знання і методи, які привозять нам лікарі із SickKids, дуже позитивно. Серед лікарів є ретрогради, але наша клініка готова для сприйняття нового. Ми розпочали наскрізну комп’ютеризацію лікарні 6 років тому. У певної категорії лікарів був спротив, тим більше, що контроль за їх роботою став більш жорстким. Але зараз ця психологія вже змінилася”.