З чужини – на рідну землю: українка з Канади передала УКУ особисті речі отця Мар’яна Цурковського

Зустріч з Христиною Стоділка-Цурковською: урочисте вручення укспонатів ректору о. Богдану

Оксана Левантович, Львів.

Українка за походженням, меценатка, у минулому – Голова Комітету українок Канади Христина Стоділка-Цурковська, передала Інституту історії Церкви УКУ особисті речі, зокрема церкову печатку та Служебник, свого близького родича, уже покійного отця Мар’яна Цурковського, який змушений був покинути Україну під час Другої світової війни.

Отець Мар’ян, родом зі Стрия, був одним з тих священиків, що, залишивиши Україну, не втратили свого покликання і продовжили душпастирську працю далеко за океаном – у Канаді. Під кінець війни отець Мар’ян вирушив до Польщі, а звідти – до Німеччини та Франції, опинившись у місті Страсбург, де служив у одній із парафій. На той час у Страсбурзі було багато біженців з України, яким він допомагав. “Отець Мар’ян мав із собою церковну печатку і нею підтверджував посвідчення особи, яке було потрібне для того, щоб виїхати в Канаду. Таким чином ці люди фактично отримували надію на порятунок”, – розповідає пані Христина.

Невдовзі отець Мар’ян і сам виїхав до Канади, де щосуботи та щонеділі їздив парафіями і проводив богослужіння. Також щотижня брав участь в українській програмі на радіо, де читав проповіді (декілька років тому у Львові видали книжечку, де зібрано усі проповіді отця Цурковського). Сам мав дуже багато книг на різних мовах і деякі з них Христина Цурковська вислала до УКУ. Але найважливіще, що отець Мар’ян був дуже простою та скромною людиною, його філософією життя були віра та наука.

“Попри активну діяльність у Канаді, отець Мар’ян ніколи не забував Батьківщину і всі свої листи чи спогади завжди підписував “На чужині”, – каже Христина Цурковська. – І зараз для мене дуже важливо, щоб деякі особисті речі, якими отець Цурковський послуговувався у своєму священичому житті і які збереглися, повернулися з чужини на рідну землю. Тому цю невеличку валізу я з радістю передаю Інституту історії Церкви УКУ, бо знаю, що саме тут ці речі будуть у нагоді”.

“Ми повинні дбати, щоб пам’ять про наших священиків, наших попередників, збереглася. А для цього потрібно ставити такий пам’ятник, який ніхто не зможе знищити, – це написані статті, біографії, спогади… Тому Ваш дарунок дуже важливий ще й тому, щоспонукає молодих науковців досліджувати історію духовенства”, – додав ректор УКУ, отець Богдан Прах.

Директор Інституту історії Церкви, історик Олег Турій наголосив, що підтримуючи УКУ та інші проекти в Україні пані Христина допомагає відкривати вклад українців до глобальної культури. Зокрема Фундація о. Мар’яна та д-р Романа Цурковських фінансує проекти УКУ від початку. Один із останніх – дослідницький проект про долю священиків Львівщини, що були змушені виїхати з України.

“Слово “діаспора” тепер втрачає своє колишнє значення, бо незалежно від того, в якій країні ми, українці, живемо, усі маємо спільну спадщину і щоб не втратити її, ми повинні підтримувати зусилля одне одного”, – каже Олег Турій.

SHARE