Канадська співачка вшанувала Квітку Цісик в Одесі

Оксана Челепіс, Львів

Одеса – місто високої культури, місто джазу, місто толерантних і врівноважених людей. Протягом тривалого часу в Росії Одещину вважали однією з найбільше проросійських областей в Україні. Однак зараз багато що змінилося.

Повного спокою в місті немає – з кінця квітня 2014 р. тут прогриміло 22 вибухи, на щастя, без жертв, а в місто навіть ввели підрозділи Національної гвардії, аби допомогти міліції боротися з підривниками. Портрет цього міста складається з тисячі деталей, але не відразу можна розгледіти його справжні риси.

І ось у Одесі, де десятиліттями не відбувалося жодних українських імпрез, а стіни опери давно не чули української пісні, з великим успіхом пройшов Міжнародний українсько-американсько-канадський проект, який зібрав найкращих виконавців на сцені і повну залу глядачів на півтори тисячі місць.

Алекс Гутмахер, продюсер із Нью-Йорка, вирішив здійснити свою давню мрію – провести українську імпрезу, зібравши співаків, які виконують пісні його улюбленої співачки, на сцені Оперного театру рідного міста. Відверто кажучи, це було досить складне завдання: залучити українських виконавців з різних міст і навіть країн (Києва, Львова, Одеси і Канади). Але задумане не лише здійснилося, концерт став помітним явищем у культурному житті Одеси, яка є стратегічним містом для української державності.

Отже, 4 квітня 2015 р. на сцені Одеського Національного Академічного Театру Опери і Балету за сприяння Українсько-Американської Координаційної Ради, за підтримки Міністерства культури України вперше відбувся українсько – американський культурний проект “Незабутня Квітка”, присвячений па’мяті американської співачки українського походження – Квітки Сісик.

За всі роки існування проекту “Незабутня Квітка”, а він розпочався у 2007 р. у Нью-Йорку, за багаточисельними проханнями одеситів він пройшов у південній перлині України, у славетному Одеському Оперному Театрі, та ще й у день народження Квітки Цісик, 4 квітня.

Задовго до початку концерту перед театром зібралася вишукана одеська публіка в очікуванні свята, яке в результаті виявилося справді грандіозною подією і привернула багато уваги з боку громадськості і преси.

В цей день в Одеському Оперному театрі був повний аншлаг – бійці із зони АТО, яких стоячи вітала уся зала тривалими оплесками, активісти Євромайдану, представники обласної та міської влади, але, насамперед – одесити, шанувальники творчості Квітки Цісик і української пісні.

Вперше зі Львова, зі скарбниці української культури, Музично-меморіального Музею Соломії Крушельницької, були представлені глядачам особисті речі Квітки Цісик, передані родиною співачки у 2011р. Міні-виставка, підготовлена та оформлена працівниками музею та представлена директором Галиною Тихобаєвою, була розміщена у фойє театру. Усі, хто прийшов на концерт, змогли побачити особисті речі Квітки, її улюблені квіти – маки, ноти та слова пісень, записаних її рукою, родинні фотографії.

Пісні з альбомів Квітки Цісик виконували не тільки українські зірки, котрі приїхали вшанувати пам’ять співачки, серед яких – Джамала, Оксана Муха – володарка Гран-Прі першого міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик, Павло Табаков, Ілларія, одеський вокальний гурт “Дюк Тайм” та інші.

Особливо глядачі очікували на виступ спеціальної гості – канадської співачки українського походження Стефанії Романюк. Їй притаманна класична манера співу, і її чистий глибокий голос особливо вирізнявся у залі одеської опери під час акапельного виконання однієї з улюблених пісень Квітки – “Журавлі”.

В Одеському оперному театрі панувала особлива атмосфера: щира і привітна енергетика, гарячі аплодисменти, вигуки “Браво” лунали із глядацької зали. Приємною несподіванкою стала поява державних прапорів України і США на одному з балконів театру. Надзвичайно тепло вітали виступи українських зірок, які виконували одну пісню з репертуару Квітки Цісик, іншу з власного. Із репертуару Квітки Джамала заспівала знамениту “Ой верше, мій верше”, Ілларія – “Ой ходить сон коло вікон”, Павло Табаков у дуеті з Оксаною Мухою – “You Light Up My Life” (“Ти – світло мого життя”).

Захоплення і радість одеситів призначалися не тільки Квітці Цісик, котру знають і люблять в Одесі, а й сучасним виконавцям, котрі своєю природністю, щирістю і талантом підкорили серця гостей Оперного театру. Особливою була реакція публіки на виступи львівських артистів Павла Табакова і Оксани Мухи, та канадської співачки Стефанії Романюк.

На імпрезі був присутній виконавчий директор Українсько – Американської Координаційної Ради – Андрій Ластовецький (Нью-Йорк), який виступив із привітанням та словами щирої подяки організаторам.
Традиційно кожний захід проекту “Незабутня Квітка” є не тільки культурно-освітнім, а перш за все – благодійним, тому частина коштів (50 тисяч гривень) від продажу квитків була передана в одеський онкологічний центр для профілактики та лікування раку молочної залози серед жінок Одещини. “Я впевнений, що в Одеській області нарешті з’явиться пересувний мамограф, а також вулиця Квітки Цісик”, – заявив на концерті засновник українсько-американського проекту “Незабутня Квітка” Алекс Гутмахер.

Фінал концерту був особливо зворушливим, коли усі присутні – і співаки, і організатори на сцені, і глядачі в залі, стоячи заспівали знамениту “Черемшину” разом із записом голосу Квітки.
Найголовнішим результатом є те, що цей проект відбуватиметься в Одесі щороку, до нього долучатимуться нові виконавці, у планах продюсера проекту Алекса Гутмахера – проведення таких імпрез в Миколаєві, Херсоні, Дніпропетровську та інших містах, оскільки популяризація української пісні на сході та півдні України є надзвичайно важливою справою.

На тлі війни і горя, в які занурена країна, цей концерт став подією, що стверджує українську культуру. Україна має великий потенціал для культурного переосмислення і самовизначення, перебуваючи в надзвичайно складних умовах. У кризові часи українська культурна ідентичність, незважаючи на свою неоднорідність, виливається у культурне об’єднання, та сприяє культурному сплескові.

Відповідальність за розвиток держави несе не тільки український політикум, але також і українське громадянське суспільство. І наскільки воно буде цілісним, у великій мірі залежить від того, наскільки буде потужною українська культура, яка зможе впливати на світогляд, настільки такий вибір буде здійснюватись у майбутньому і на користь українського народу.