Кріс Александер про зміни щодо канадського громадянства

Олександр Бєляков, Торонто.

Законодавчий акт Bill C-24 викликав чимало дискусій у суспільстві. Нагадаємо, що після 11 червня нові вимоги мають перешкоджати отримувати громадянство людям, котрі не приносять користі країні та її економіці. Урядовці зможуть запобігати випадкам, коли люди прагнуть стати громадянами тільки заради отримання канадського паспорта, не маючи намірів зберігати зв’язки з країною. Відтепер претенденти повинні фізично бути присутніми в Канаді протягом чотирьох років з шести до подачі заяви (1,460 дні); щороку з чотирьох потрібно перебувати в країні не менше 183 днів; при цьому перебування в країні не за статусом резидента до цього строку не зараховується; претенденти у віці від 14 до 64 років повинні продемонструвати базові знання однієї з офіційних мов та заявити про намір жити в Канаді і сплачувати податки; запроваджено посилені покарання за обман і шахрайство (штраф до 100 тисяч доларів або ув’язнення на строк до 5 років). Деякі заявники, котрі надіслали пакет документів за старою формою саме напередодні 11 червня, вже отримали листа з проханням заповнити нову форму.

Рішення з отримання громадянства приймається віднині не судом, як було раніше, а співробітниками Міністерства імміграції та громадянства. Судді будуть присутні лише під час урочистих церемоній вручення документів громадянства. Громадськість стурбована тим, що тепер у громадян, народжених поза межами Канади, громадянство може бути також відібране за рішенням службовців Міністерства. Але скасування громадянства можливе лише у крайніх випадках: участь у терористичних групах, звинуваченні у шпигунстві, у військових діях проти Канади в минулому.

Також нові положення забороняють надання громадянства не тільки особам, які вчинили кримінальні діяння на території Канади (як це було раніше), а й тим, хто був засуджений за злочини, вчинені за межами країни. У громадянстві також може бути відмовлено особам, які служили у збройних силах держави (або озброєного угруповання), що знаходиться у стані військового конфлікту з Канадою, а також засудженим за тероризм, державну зраду або шпигунство. На тих самих підставах особи з подвійним громадянством можуть позбутися отриманого ними раніше канадського громадянства. Віднині важливим стає як місце народження людини, так і можливість отримання нею другого громадянства.

Якщо ви чи ваші діти потенційно мають змогу відновити чи отримати, наприклад, українське громадянство, такі громадяни можуть втратити канадський паспорт у разі вчинення вищезгаданих злочинів. Політики стверджують, що тільки так можна запобігти загрозі тероризму та шпигунства. Тим більше, що позбавляти громадянства й висилати з Канади будуть не кожного, а тільки того, хто скоїв злочин.

Представники етнічних мас-медіа нещодавно мали змогу поставити додаткові запитання Міністру громадянства та імміграції Крісу Александеру. Щодо вимог про намір жити в Канаді, Міністр відповів, що це стосуватиметься тільки кваліфікаційного періоду, коли ви маєте виконати вимогу прожити потрібний час у Канаді (тобто 4 роки). Міністр запевняє, що після отримання громадянства людина вільна подорожувати та перебувати там, де вважає за потрібне. Проте пан Александер нагадує, що для виконання вимог до статусу постійного мешканця (резидента) треба бути присутнім у Канаді, а не імітувати цю присутність.

Моє запитання Крісу Александеру стосувалося петиції до нього та ще двох законодавців від Josh Paterson, BC Civil Liberties Association, Canadian Association of Refugee Lawyers на вебсайті www.change.org. Громадськість звернулася із проханням скасувати зміни у Bill C-24. Цю петицію вже підтримали понад 106 тисяч осіб.

Міністр відповів, що позови до суду є поширеним явищем і стосуються майже усього запропонованого політиками та урядовцями. Однак, сказав Міністр, це не може заперечувати той факт, що Bill C-24 є популярним і має позитивний вплив. У своїх відповідях пан Александер зосередився на поясненні виразу “громадяни другого класу”, як вказано у петиції. За його словами, існує тільки один клас канадського громадянства. Як народжені у Канаді, так і натуралізовані громадяни мають ті самі права. Позбавлення громадянства має відбутися лише у двох випадках: у разі фальсифікації даних у заяві та у разі вчинення злочинів, які призвели до тероризму та шпигунства на користь інших держав. На щастя, лише дуже незначна кількість громадян скоїла такі злочини та підпадає під дію закону.

Хочеться сподіватися, що запроваджені зміни не стосуватимуться жодного з українців, які іммігрували до цієї країни чи вже народилися тут. Понад 120 років пребування українців у Канаді затвердили їх працьовитість та миролюбність. Але закон – єдиний для усіх, і кожному з нас варто знати усі його особливості.