Міркування після Дня Свободи і Гідності

Юрій Левикін для Нового Шляху, Київ.

В Києві відзначили День Гідності і Свободи. Ввечері 21-го на Майдані зібралися люди, які стояли біля витоків: Майдан розпочався із заклику журналіста, а зараз нардепа Мустафи Наєма у Фейсбуку зібратись, аби висловити незгоду з непідписанням Януковичем угоди з Євросоюзом.

За два дні відзначень відбулося кілька подій, які стали можливі завдяки свободі, відвойованій на Майдані, але, однак, є досить контраверсійними. Вдень 21-го відбулася акція екстремальних борців за свободу України, на якій радянський дисидент С.Хмара, представник “Правого сектору” А.Тарасенко, командир добровольчого батальйону ОУН М.Коханівський та нардеп І.Луценко встановили “йолку” для “режиму внутрішньої окупації”. На сосні у зашморгах були розвішані портрети очільників сучасної України. Наступного дня Коханівський промовляв на зборах, де створювали Всеукраїнське об’єднання Революційні Праві Сили. Він кликав до революційного повалення “режиму” тут і зараз, незважаючи на війну на Сході, до створення “революційного трибуналу”, який знищить всіх “відступників української справи”.

Президент Порошенко, який прийшов вклонитися пам’яті Небесної Сотні на вулицю Інститутську, мусив вислухати багато гірких слів на свою адресу. Ближче до вечора активісти у камуфляжі зірвали концерт і влаштували міні-мітинг, на якому був особливо помітним скандальний нардеп Парасюк. Біля Адміністрації Президента відбулася акція в зв’язку з непорозумінням між активістами, які блокують кордон з окупованим Кримом, та правоохоронцями. Потім через підрив опор ліній електропередачі припинилося електропостачання Криму. Активісти, що здійснюють блокаду, заявили, що вони до цього не причетні. В Криму відбулися масові відключення споживачів і був оголошений надзвичайний стан.

Це картинка зовнішня. Інший бік ситуації полягає в тому, що повільність змін і недолугість чиновників викликають дедалі більше невдоволення народу. Попри вказівку Президента Генеральній прокуратурі і МВС, прес-конференція керівників цих відомств була скасована, а в прес-релізах наведено чергові обіцянки розслідувати злочини проти Майдану.

Виникли великі проблеми з реформою прокуратури і судів: стара система зайняла кругову оборону і саботує будь-які зміни. Проблемним є призначення антикорупційного прокурора, без якого не може почати діяльність Національне Антикорупційне Бюро. Президент прилюдно пообіцяв, що воно почне діяти з 1 грудня, але гарантій того, що антикорупційний прокурор буде незалежною фігурою, досі немає.

Загострилася проблема корупції. Про це все голосніше говорять і всередині України і закордоном. Закордоном відкриті кримінальні справи не тільки проти олігархів, але і проти людей з оточення Прем’єр-Міністра. Журналісти публікують документи, але правоохоронні органи роблять вигляд, що нічого не сталося.
Якщо влада не зрозуміє, що гратися з вогнем небезпечно і від імітації реформ та боротьби з корупцією треба переходити до реальних змін, ситуація може стати вибухонебезпечною.

Найбільшим досягненням Революції Гідності стало те, що утворився прошарок освічених і успішних активістів, які зрозуміли, що владу треба контролювати, на неї треба тиснути і їй треба висувати ідеї та шляхи розв’язку проблем. Чи не половина роботи, пов’язаної з реформами, відбувається у громадському секторі. Громадські об’єднання відкрито ставлять питання про стратегію державної політики, відродження економіки, податкової реформи, про нарощування людського капіталу. І дуже часто, так виглядає, владі немає що відповісти.

Вже зрозуміло, що Мінські угоди – це лікування симптомів. Ними можна лише припинити стрілянину, якщо Москва вирішить виконати умови угоди, в якій вона бачить себе в ролі миротворця. Україна ще в жодній міжнародній інституції не довела і не зафіксувала юридично той факт, що Росія є агресором. Україна не пред’явила Росії позовів за матеріальні втрати за смерть наших громадян та в зв’язку з окупацією Криму і воєнними діями на Донбасі. Підрив опор ліній електропередач на Херсонщині також ставить складні проблеми. Можна розцінювати блокаду Криму як гібридну війну України проти Росії. Відключення електропостачання політичним рішенням теж можна зрозуміти. Але підрив “невідомими патріотами”… Цю ситуацію треба розв’язувати, бо вона передусім свідчить про розповзання по країні неконтрольованої зброї і вибухівки.

Українське суспільство є дуже суперечливим. В ньому є багато талановитих людей, але разом з тим воно є дуже консервативним і в’язким. Його дуже важко розбурхати, воно вибухає за критичною межею, але так само швидко заспокоюється і люди ховаються в свої мушлі. Відбитком суспільства є нинішній склад Верховної Ради, в якій переплелося стільки інтересів, що потрібні для загалу закони протискаються з величезним трудом.

Поки зміни свідомості відбулися у меншості українців, але ці люди складають активну частину суспільства. І ця активна частина має змусити владу ближчим часом завершити розслідування і покарати винних у насильстві і вбивствах на Майдані, оголосити чітку позицію у Війні за незалежність, показати результати у боротьбі з корупцією, посилити армію і сформувати дієздатне керівництво обороною, виробити чітку й збалансовану стратегію щодо Донбасу і Криму.