Незнані скарби української громади

Тамара Воротиленко, Едмонтон.

Напередодні Великодня в Едмонтоні Організація Українок Канади ім. Ольги Басараб (ОУК) разом з Українським Національним Об’єднанням (УНО) та Молоддю Українського Національного Об’єднання (МУНО) влаштувала виставку “Чарівний світ ікон” в домівці УНО. Головою організаційного комітету виступила колишня голова ОУК Тамара Воротиленко.

Всі експонати на виставці були з приватних колекцій української громади міста і виявилося, що громада має унікальні скарби. Різноманіття жанрів та техніки виконання: мальовані, вишиті, чеканні, на гобелені, на кераміці, на камені, на склі, з бурштину та ін. вражали уяву Були виставлені ікони, намальовані як професійними іконописцями, наприклад Маріянною Саварин, так і художниками Едмонтона Василем Залуцьким, Валерієм Семенком. У доповіді про народні домашні ікони старший науковий співробітник Радомир Білаш зазначив, що є канонічні образи святих та ікони, котрі малювали професійні іконописці, але народні митці намагалися придати образам характерні риси своєї місцевості.

Українська народна ікона переважно малювалася на липових чи соснових дошках, або на домотканому полотні. Чудовий приклад цього стилю виконання – ікона Св. Миколая Чудотворця з Кіровоградської області на сосновій дошці кінця 19 століття (родина Воротиленків).

Ікони відіграють як релігійну, так і декоративну функцію в домі. Образи малюють на тарілях, писанках, дереві, склі та ін. За традицією звичайно було від шести до десяти ікон в хаті.

Найширше на виставці була представлена Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері в різних виконаннях: мальована, вишита та інші стилі. Дві старовинні ікони в ризах – Казанської Божої Матері (1891) та Миколи Чудотворця (1861) представила на виставку родина Залуцьких, а Др. Андрій Горняткевич виставив три роботи свого батька Дам’яна Горняткевича: “Святий Апостол Андрій Первозваний” (1946-1957), “Переображення” (1930-ті р.р.) та “Христос-Вседержитель” (1940-ві роки), виконані аквареллю.

Надя Цинцар запозичила “Чудотворний образ Матері Божої в Зарваниці” та ікону Архангела Михаїла (2004) роботи Маріянни Саварин. Три чудові роботи розпису по кераміці едмонтонської майстрині Іванни Іванусів представила родина Дацьківих. Це два образи Божої Матері з маленьким Ісусом та статуетка Діви Марії, а також Образ Покрова Пресвятої Богородиці роботи Бутовича.

Родина Цибульських-старших показала вишиті Почаївську та Іверську ікони Божої Матері, а також ікону Божої Матері Неустанної Помочі, ікону Святого Івана Предтечи роботи едмонтонського художника і батька члена УНО Лео Залуцького-Василя Залуцького, стародавню ікону Казанської Пресвятої Богородиці в ризах та Святу Трійцю.

Дуже рідкісною іконою Святого Романа Сладкопівця, разом з іконою Божої Матері “Скоропослушниці” та іконою Святого Миколая Чудотворця порадувало глядачів сімейство Лесі та Романа Петрівих.
А пані Люба Федущак виставила незабутню ікону святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, спеціально для неї намальовану Василем Стратійчуком у 2008 році, бо її мати Софія мала три доні-Віру, Надію та Любов (Люба Федущак), та ікону Ісуса Христа роботи Крісті Ярмус.

Родина Йопиків виставила дві стилізовані ікони Вишгородської Божої Матері, цікавий образ Юрія Переможця, намальований на склі народним майстром, та ікону Розп’яття на дошці.

Дуже рідкісна ікона Святої Параскеви-П’ятниці, техніка виконання якої також незвичайна, була представлена Оленою Гарасимів разом з двома роботами Маріянни Саварин – іконами Матері Божої Неустанної Помочі та Ісуса Христа.

Марко Левицький виставив роботи свого батька Мирона Левицького: “Богородиця” (1986) та “Богородиця” (1990), а також образ Христа роботи Лесі Левицької.

Вразила робота українського різьбяра Володимира Федоріва – “Ісус Христос”, запозичена родиною Князевичей.

Родина Пастушенків виставила Почаївську та Вишгородську ікони Божої Матері в ризах, Ікону Божої Матері “Знамення” та “Неустанної Помочі”, а також грузинську ікону, намальовану на камені, та Триптих.
Маруся Дутка показала ікону Казанської Божої Матері (Василь Залуцький) та Ікону архангела Михаїла (Маріянна Саварин, 1989). А Людмила Михайловська виставила Тихвинську ікону Божої Матері, Чудотворний образ Божої Матері “Годувальниці”, Діву Марію (гобелен), Святих архангелів Гаврііла, Михаїла та Рафаїла та ікону Казанської Пресвятої Богородиці.

Радомир Білаш показав відвідувачам унікальну роботу Дмитра Фаркавця “Богородицю з Ісусом” (1978), виконання – емаль на міді, виготовлена в сонячній печі, стилізоване зображення Божої Матері з дитям на кераміці роботи Любові Шулякевич (1976), “Ісус на Оливній горі” Карен Вал (1981) – темпера на дереві та “Спас Нерукотворний” Марії Лесів (2008) – фарба на шклі.

Красиво вишита ікона Єрусалімської Божої Матері та вишитий бісером образ Матері Божої з Ісусом з колекції родини Бойків прикрашали виставку, а також вишиті Анастасією Сміт ікони “Розп’яття”, “Христове благословіння”, “Богородиця з Ісусом”, “Ісус в терновім вінку” з колекції родини Цибульських-молодших та ікона Святого Йосифа.
Родина Поріцьких показала вишиту картину “Ісус Христос на Оливній горі”, ікони Ісуса Христа та Святого Антонія Падуанського.
Родина Воротиленків показала не дуже знану в Канаді ікону Божої Матері “Семистрільна”, вироблену з бурштину, колекцію писанок різних за розміром з образами Божої Матері, Святого Миколая Чудотворця, Матрони, Семистрільної, мініатюрні образи Святого Миколая Чудотворця та Вишгородської (Володимирської) Божої Матері зі срібла, ікону Івана Богослова, яскраво вишиту Почаївську ікону Божої Матері роботи Ольги Фролової (2002).

Фамільний складень – це дві ікони для жінки та чоловіка з’єднані разом, представили родини Тереховських та Цибульських-молодших.

Ще були представлені ікони та образи родинами Бел-Рабко, Романюків, Бурсових.

Спеціально для цієї виставки едмонтонський художник Валерій Семенко намалював колоритний образ молодого Ісуса Христа.

Особливу увагу привернули дві виняткові роботи, котрі були представлені п. Любою Куць. Це стародавні чеканки з металу – Триптих та подорожній міні-олтар.Також на виставці були представлені роботи учнів різних поколінь шкіл української двомовної програми міста Едмонтон Хариті Білаш, Саши Воротиленко, Юліана Тетеренка та Софійки Семенко, майстерню іконопису в котрих провадила Маріянна Саварин.

Відвідувачі високо оцінили рівень виставки. Декотрі приходили два дні поспіль, щоби ще раз подивитися та сфотографувати виставлені ікони, бо така виставка проводилася в місті вперше і багато експонатів існують в одному екземплярі. Декілька людей прийшли перед самим закриттям виставки, бо їхні знайомі були вражені побаченним і радили обов’язково її подивитися. У багатьох були сльози на очах, коли вони дякували організаторам виставки за надану можливість краще зрозуміти духовний світ людини, познайомитися з небаченим.

Протягом двох днів відвідувачі також могли насолоджуватись концертною програмою за участю молодих талантів. На сцені УНО виступали танцювальні колективи міста: “Верховина”, “Чумак”, “Трембіта”, “Полонез”, “П’яст”, звучали молоді голоси молодіжного музичного ансамблю “Рута”, що при ОУК, художні керівники Алла Семенко та Дмитро Руснак, а Олесь Зміївський полонив глядачів своєю чудовою грою на акордеоні.

Радували всіх і дзвінкі голоси дітей українського дитячого драматичного театру-студії “Джерело”, котрий вже більше 20 роков існує при ОУК, художні керівники Христина Піх та Алла Семенко. Ведучими концерту були члени МУНО та “Рути” Софія Семенко, Катерина Лужанак, Христина Стрілець та Христина Бобиляк. Все це стало можливим завдяки старанням Марії Воротиленко, котра вже не перший рік готує святкову концертну програму.

Важко уявити собі передвеликодній період без писанок. Цього року члени МУНО виявили бажання спробувати свої вчительські здібності і провести майстерню писанкарства, в якій прийняло участь більш 20 бажаючих. Дякуємо за ініціативу Христині Піх, Софійці Семенко, Христинці Стрілець, Саші Воротиленко та Катрусі Лужанак.

Під час виставки гості домівки могли придбати на свята найсмачніші в Едмонтоні та околиці паски та бабки, котрі напекли членки нашої організації під керівництвом знаної Марії Гошко та голови ОУК Слави Йопик. Наша великодня випечка користується великою популярністю серед громади міста.

Впродовж усього свята працювала Марусина кухня, де можна було почастуватися смачними варениками, ковбасою, борщем та солодким, приготованими членками ОУК під чутливим керівництвом пані Марії Гошко та Юрка Йопика. Без допомоги і злагодженої роботи членів ОУК та УНО не відбулося би смачного свята.

Протягом двох днів, що проходила виставка, збиралися пожертви на допомогу родині загиблого в АТО добровольця Правого Сектора Дмитра Ломея. Його дружина Надія Ломей залишилась з двома маленькими синами 3 та 5 років. Заступниця голови ОУК Олександра Срібняк в той час перебувала в Україні і мала нагоду відвідати цю родину та передати $1,000 від нашої організації. Пані Надія була дуже вражена такою увагою і не могла повірити, що в далекій Канаді за неї і її горе знають люди і намагаються допомогти, сприймають її біль як свій.

Ясна річ, свята могло й не бути. Голова організаційного комітету Тамара Воротиленко подякувала членам організаційного комітету- голові ОУК Славі Йопик, Славі Поріцькій, Марії Воротиленко, голові УНО Миколі Воротиленку, Юрію Йопику та Валерію Семенко за їхню моральну підтримку та допомогу, а також всім всім, хто долучився до підготовки та проведення цього свята. Низький уклін вам і пошана.