Meest
Home Life Community Новини від донецьких пластунів: час пригод триває

Новини від донецьких пластунів: час пригод триває

О. Олександр Воловенко для Нового Шляху, станиця Донецьк.

Одним з головних обов’язків пластуна (скаута) є допомога іншим. Іншим – це тим, хто не належить до твоєї організації. Допомога іншим – це ознака суспільної користі пластуна, важливість його діяльності для соціального середовища, в якому скаути живуть. Це дозволяє вийти за межі свого комфортного кола. Зрештою, скаутинг і був створений для того, щоб виховувати молодь для користі суспільства.

Одним із заходів Пласту для таких інших став проект з оздоровлення дітей (в переважній більшості не-пластунів), які мешкають у прифронтовій зоні, зокрема в місті Авдіївка Донецької області. Діти, які майже рік живуть в домах без централізованого опалення, без води і без світла. Ті, які під артилерійськими обстрілами ходять до школи, до магазину, до пункту розподілу гуманітарної допомоги. Ті, які не змогли виїхати з Авдіївки і залишились там.

Проект складається з двох оздоровчих таборів, один з яких – “Час пригод” – відбувся з 9 по 23 жовтня. 49 авдіївських дітей мали змогу провести два тижні в Карпатах, на пластовій оселі «Сокіл». Саме на тій оселі, землю для якої подарував Пласту ще 90 років назад митрополит Андрей Шептицький. Зараз на тій землі зведені і меш кальний курінь, в якому і розмістилися авдіївчани, і корпус харчового блоку, і велика, простора світлиця з бібліотекою, і комендантський курінь, в якому розміщалась команда інструкторів. І, звичайно, невелика капличка на честь святого Юрія, патрона Пласту.

Два тижні авдіївські діти мали змогу милуватися краєвидами Карпат, ходити в пішохідні мандрівки по навколишніх горах, відвідати з екскурсіями Івано-Франківськ. Дві команди інструкторів (львівська на чолі з Уляною Кропанцевою та вінницька на чолі з Юлею Рудюк) змогли наситити кожен день відпочинку активною діяльністю – спортивними і тереновими іграми, цікавими гутірками і майстерками, заняттями з першої медичної допомоги і ватрами, конкурсами і дискотеками. Команда місцевих кухарів щоденно збирала оплески, як визнання своєї кулінарної вправності – годували смачно та поживно.

Незабутні враження на авдіївчан справила навіть мінлива карпатська погода. Коли група заїхала на оселю, навколо був величний жовтневий краєвид – ще цілком зелені пагорби гір, зелена, майже літня трава, тепле сонце. А наступного дня вже почався снігопад, який безперестанку тривав два дні. Засніжені гори, вкрита снігом територія табору викликали дитячий захват – бавилися у сніжки, ліпили снігову бабу. А потім, так само за два дні, весь сніг розтанув, і вже ніщо не нагадувало про білу хуртовину – знову зелень, яка до кінця табору змінилася на осіннє різнобарв’я, яке красиво, на різних висотах, прикрасило гори. На хмари, що огортали собою, а потім відпускали вершини, можна було споглядати нескінченно.

Оскільки прямого залізничного сполучення між Авдіївкою та Івано-Франківськом не існує, і їхати туди й назад довелося через Київ, то діти з Авдіївки мали змогу два дні провести у столиці. Два дні, що також були наповнені екскурсіями, відвідинами музеїв, фотографуванням у відомих на всю країну місцях, зустріччю з послом Чехії (проект фінансувався Чеським посольством в Україні). Якщо врахувати, що більшість з цих дітей вперше виїхали за межі Донецької області, то ті враження, які вони здобули за ці два тижні, враження від Києва і Карпат, від мирного і радісного життя, стали в їхніх серцях яскравими і світлими образами материнської любові України.

Кілька учасників табору вже написали заяви вступу до місцевого осередку Пласту в Авдіївці (керівник Тетяна Переверзєва), який організував набір і відправку дітей до цього оздоровчого табору. Інші ж своїми захопленими спогадами запалили наступних молодих авдіївчан бажанням взяти участь у другому таборі цього проекту – «Свято кожного дня», який планується провести у листопаді, в Тернопільській області.
Таким чином, перефразовуючи Ернеста Хемінгуея, «Час пригод став Святом, яке завжди залишається з тобою».