Пластовий Табір Донеччан Не Може Повернутися Додому

Кілька останніх років традицією Донецького Пласту стали мандрівні табори по історичних та духовних місцях України. Вже виробилися постійні маршрути, щоразу з’являються і нові, які розширюють світогляд молодих донеччан.
Одним з нових маршрутів стала Волинь, власне середохрестя Волинської, Рівненської та Тернопільської областей. Оскільки більшість об’єктів, які намічалося відвідати, були пов’язані з козаччиною, то й табір отримав назву «Волинь козацька», хоча познайомитись довелося не тільки з козацькою добою і не тільки з Волинню. Отже, пластовий табір “Волинь козацька-2014” почався 23 липня цього року.
Однак, не все пішло за планом. Внаслідок бойових дій на Донбасі, всі таборовики виїхали з Донецька задовго до початку табору і тимчасово перебували в різних областях України – Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Одеській, тому точкою збору пластунів з Донецька і Авдіївки, і водночас місцем відкриття табору та і першим пунктом таборування, став Київ. У Києві пластуни відвідали музей Тараса Шевченка, побули на Майдані, піднялися по вулиці Інститутській, де вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні.
А далі було Дубно, знайомство з Дубенським замком, його історією та експозиціями. Особливо вразив пластунів Дубенський форт, який нагадує містичні руїни Європи, а підземелля моторошно волає про комуністичні в’язниці. Ті жахіття масового знищення людей нерозкриті і досі – російський уряд подовжив статус секретності плану підземних споруд форту. Мабуть, росіянам є що приховувати, бо підземні поверхи були законсервовані 75 років тому.
У Кременці Тернопільської області таборували у затишній місцині біля православного монастиря, відвідали музеї і Замкову гору, на яку дерлися по крутій стежині, що дало уявлення про важкий козацький штурм цієї твердині. Далі грали в шахи великими вирізьбленими фігурами у луцькому замку Любарта і дізналися про історію цього міста. Три дні пробули у Пляшевій під Берестечком, де відвідали музей Берестецької битви і Свято-Георгіївський монастир, збудований у пам’ять полеглих козаків і селян. Останньою запланованою точкою у маршруті стала Львівщина – замок та розписаний в українському стилі храм у Жовкві, василіянський монастир у Крехові і, звичайно ж, вишуканий Львів.
Але мандрівний табір – це не тільки оглядини історичних місць, а й спілкування з людьми, які там живуть: зустріч з мером міста Дубно, соціологічне опитування дубенчан про нематеріальні чинники, які надихають їх на проживання у тому місті; спільні молитви у монастирях; зустріч з давніми і знайомство з новими друзями з пластових куренів “Княгині”, “Тисовці” і “Чорноморці” у Львові; волонтерська праця у швейній майстерні на користь українського війська і екологічна акція у парку Небесної Сотні.
Роз’їжджатися довелося знову порізно – кількох дітей батьки забрали у Києві, а більшість мала повернутися на Донеччину. Проте за час нашої відсутності ситуація у Донецьку та Авдіївці значно погіршилась – почалися активні бої, бандити ужорсточили режим. Повернення додому стало небезпечним. За домовленістю з батьками табір розташувався у безпечному місці, і на даний час половина учасників продовжує таборувати – змоги повернутися додому поки що немає.

Олександр Воловенко
Донецьк

SHARE