Позашкільні заняття у Рідній Школі УНО Торонто-Захід

Наталка Кафлюк, Наталка Корпан, Торонто.

Рідна Школа Філії УНО Торонто-Захід – одна із найстарших українських шкіл у Канаді. Сьогодні хочеться розповісти, як в цій школі поєднуються шкільні та позашкільні заняття. Дирекція, вчителі, батьки та представники громади активно працюють разом, щоб навчання в Школі було цікавим та інформаційним для учнів. Впродовж навчального року учні Школи не лише вивчають і пізнають культуру, мову, історію, релігію та традиції в приміщенні школи, але й пізнають і вивчають ці українські цінності поза межами школи через майстер-класи, екскурсії, концерти та іншi заходu.

Нещодавно, 24 жовтня 2015 р., учні Школи мали змогу навчитись багато нового через екскурcії, що були заздалегідь заплановані Дирекцією. Щира подяка Директорці Школи, пані Олександрі Черниш, та всьому персоналу, хто долучився до проведення цих екскурсій.

Дітки Садочку Монтесcорі провели заняття в домівці УНО Торонто-Захід, за що дякуємо панові Тарасу Пелеху. Дякуючи вчителям Оксані Коломоєць та Марічці Гавенді, дітки мали насичену програму про Північну Америку. Учні вивчали країни та їх прапори; виготовляли прапорці власноручно. Багато нового дітки дізнались про тваринний світ Північної Америки. Заняття пройшли дуже успішно і в веселій атмосфері.

А учні 2-6-го класів Школи взяли участь в кулінарному майстер-класі з приготування українських вареників. Кулінарне заняття проводилося з допомогою Голови Організації Українок Канади імені О. Басараб Торонто-Захід Тетяни Прокопів та членок Організації. Завітати до Домівки УНО Філії Торонто-Захід, поспілкуватися із досвідченими у кухарській справі членками відділу, які знають і розкажуть багато цікавого, – вже стало традицією у Рідній школі.

Як бачимо, учні не лише отримують знання за партою в школі, але і вчаться застосувати свої кулінарні здібності, які набувають під час занять. Отож 24 жовтня навчання та майстер-клас проводилося у затишному приміщенні Домівки Філії. Тетяна Прокопів гостинно вітала своїх молодших друзів – учнів 2-6 класів – та вчителів Школи Наталю Савицьку, Наталю Шенишевську, Світлану Романчук, Богданну Овчинникову та Наталю Кафлюк.

Учні вчилися ліпити вареники із захопленням – деякі із них робили це вперше в житті! Голова відділу ОУК Т. Прокопів ретельно підготувалася до цього заняття – всі складники були приготовлені заздалегідь. Вона радо присвятила свій час дітям, на практиці продемонструвавши всю послідовність процесу приготування. Варто було бачити, як радісно світилися очі у хлопців та дівчат, коли підходила їхня черга розтачувати тісто та ліпити вареники. А вареники вдалися на славу – ні один не розварився! Та які смачні! Отож, зовсім не було соромно запросити почастувати приготовлені страви наймолодших школяриків із Садочку Монтессорі при нашій Школі.

У той же день, дякуючи Дирекції Інституту Св. Володимира, учні старших класів мали нагоду відвідати Інститут і пізнати багато інтересного та повчального. Учні відвідали Український Музей Канади, що існує при Інституті. Пані Дарія Дяковська, головний куратор музею, ознайомила учнів з виставкою “Різні, проте разом” та розповіла багато цікавого про етнічні вбрання, взуття та прикраси колишніх українців з різних регіонів України.

Виставка налічує багато експонатів, які чарують своєю неперевершеністю. Деяким вишиванкам – понад сто років. Пані Дарія розповіла, як вбрання кожного регіону та навіть окремих сіл відрізнялось колись і відрізняється тепер. У кожному візерунку є щось своє, щось вишукане і чарівне. А як багато часу треба було витратити, щоби виготовити такий один шедевр. Це просто неймовірно. Також хочеться подякувати пані Дарії за її майстерність у донесенні знань до дітей.

Пані Дарія підготовила для дітей інформацію про історичні постаті, що відігралиі досі відіграють велику роль в культурі, політиці, мистецтві України. Учні брали інтерактивну участь в цьому уроці і потім ділилися вивченим зі своїми однокласниками.

Пані Божена Гембатюк-Федина, в свою чергу, ознайомила учнів із роботою і матеріалами Українсько-Канадського Дослідницького і Документаційного Центру, що знаходиться в приміщенні Інституту Св. Володимира. Багато нового учні взнали про українсько-єврейські відносини під час Другої Світової війни, про Митрополита Андрея Шептицького і його величезний внесок в релігію, культуру, історію і загалом життя України та українців. Школярі мали змогу подивитися документальний фільм про те, як Митрополит зі своїм братом Климентієм та іншими помічниками зберегли життя багатьом єврейським дітям в часи війни. Також через презентацію учні багато дізнались про дослідницьку працю Центру.
Під кінець такого цікавого і наcиченого дня учні старших класів завітали до Театру при Інституті Св. Володимира та мали змогу переглянути мультиплікаційний фільм Стефці Туренко про зустріч її баби і діда, а також мали нагоду поспілкуватися особисто із Стефцею.

Велике дякую пані Божені за подарунки – книжки для Рідної Школи. Також дякуємо, що пані Божена приготвила для всіх смачну повітряну кукурудзу. Щира подяка вчителям Оксані Левицькій, Світлані Гетьман, Наталці Корпан та Тарасу Семкову та мамі-волонтерці пані Оксані Братков за опіку учнями старших класів у цей день. Ми, як і діти, теж пізнали багато нового та цікавого.

Вчителі Рідної школи віддані своїй праці. Вони плекають любов дітей до українських традицій, зацікавлюють своїх вихованців пізнавати українську мову. Тож 24 жовтня вчителі поєднали практичнi заняття з елементами традиційного навчального уроку, що розширило та урізноманітнило знання та словниковий запас української мови учнів. Діти школи мали нагоду не лише глибше пізнати українські традиції, а й самі насолоджувалися витвором своїх рук, наприклад, варениками. Екскурсії вносять різноманітність в навчальний і виховний процес, що прививає дітям почуття гордості за приналежність до української нації і відчуття себе особливою частинкою багатокультурного канадського суспільства.

Дуже важливо ще в дитячому віці віднайти стежину до свого коріння, прилучитися до батьківських традицій. Такі особливі моменти запам’ятовуються надовго та, сподіваємося, допомагають нашим дітям усвідомити, що значить бути українцем і нести це ім’я впродовж життя.

Сміливо можна сказати, що день вдався на славу. Тож до наступних екскурсій!