Прощання зі Школою у Рідній Школі УНО Торонто Захід

Наталка Корпан (вчитель Рідної Школи УНО Торонто-Захід), Наталя Фляк (УНО Торонто-Захід)

Ось і настала ця радісна і одночасно сумна пора – прощання зі школою. Як швидко промайнули роки. Тільки, здається, вчора малюки стояли на порозі школи, – такі збентежені, трохи з острахом, але, одночасно, вже дорослі та горді, бо йдуть до школи… перший раз. І ось вже малюки повиростали і стали справді дорослими!

В суботу 28-го травня 2016 року Рідна Школа УНО Торонто Захід поринула у сяйво квітів, святкового вбрання, добрих та щирих посмішок. Ми зібрались усією родиною на наше традиційне свято “Прощання зі Школою”. Скільки в ньому спогадів, сподівань, радості… і світлої печалі. Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу. Адже у стінах Рідної Школи УНО Торонто Захід діток навчають таких важливих цінностей – рідної української мови, літератури, культури, історії, традицій, тобто бути щирими та гордими українцями навіть за тисячі кілометрів від Неньки-України. А найголовніше, вчать бути гідними Людьми та Громадянами. Тому дирекція та викладачі Рідної Школи певні, що випускники 2016 вступають у доросле життя гідними Людьми!

Хвилюючий момент у цей день був не лише у випускників, але й у їхніх батьків. Батьки згадували себе ще малими, свій перший клас, свій випускний, як вели своїх дітей перший раз у школу… А тут вже їхні діти – випускники.

Свято “Прощання зі Школою” офіційно відкрила Директор Рідної Школи УНО Торонто Захід Олександра Черниш. Директор привітала усіх зі святом і запросила випускників до залу. Під музику шкільного вальсу випускники 2016 разом із своїм опікуном Наталкою Семчишак-Корпан увійшли до зали!

Батьки Уляна Підзамецька та Любомир Моргало зустріли матурантів колачем із 14-ма пташками на вишитому українському рушнику. За нашими українським традиціями, шанованих і дорогих гостей завжди зустрічають хлібом. А 14 пташок на колачі символізувало 14 випускників; адже, вони, як ті пташки, випорхують в цей час із гніздечка Рідної Школи. Пані Підзамецька та пан Любомир привітали матурантів від імені усіх батьків та поблагословили випускників. Соломія Моргало та Григорій Швед прийняли хліб та подякували усім батькам за все. Щиро дякуємо Борису і Ліні Вжесневським та Future Bakery за чудового колача з пташками, який вони нам оферували!

Щира подяка усім нашим гостям, що завітали на наше свято. Особливо дякуємо нашим почесним гостям за теплі привітання, настанови і подарунки матурантам: Тарасу Підзамецькому (Голові Правління УКС та Голові УНО Канади), Івану Бейкеру (Члену Провінційного Парламенту), Юрію Дякунчаку (Директору з Маркетингу УКС), Тарасу Пелеху (Голові УНО Торонто Захід), Отцю Сліпому, Матуральному Батьківському Комітету на чолі з Уляною Підзамецькою, Шкільному Батьківському Комітету на чолі з Оленою Ключенко.

Щиро дякуємо нашим ведучим свята Діані Качалубі, Христі Братков та Євгену Воротилко. Теж дякуємо усім, хто брав участь у концертній програмі: Василю Дунцю, Петру Шведу, учням 5-го, 6-ого класів, а теж самим нашим наймолодшим учасникам. Теж дякуємо матурантам за подарунки для малюків.

Дякуємо Оксані Демчишин і Наталці Семчишак-Корпан за організацію і проведення свята. Наталі Савицькій дякуємо за декорацію залу. Марії Судак та Наталі Кафлюк дякуємо за чудові пісні. Велике спасибі нашому невтомному фоторепортеру Миколі Сварнику за чудовий фоторепортаж!

Було дуже зворушливо і заворожуюче слухати усі виступи і настанови. Опікун матурального класу Наталка Семчишак-Корпан у своїй промові згадала кожного свого учня/ученицю і розповіла про кожного щось унікальне. Пані Наталка також подякувала батькам за таких чудових дітей і побажала матурантам щасливої дороги у доросле життя.

Для нас, батьків, особливо хвилюючими були події останніх двох місяців перед закінченням навчання Української Суботньої Школи. Це і підготовка дітей до матуральних іспитів, це і “Прощання випускників” зі школою, ну і, звичайно, Матуральний Бал. Усе це разом несло у собі дуже важливе, неповторне відчуття завершеності однієї із багатьох великих справ, котрі наші сини і дочки почали ще у ранньому дитинстві. Їхні успіхи та здобутки у житті завжди будуть для нас найкращою нагородою за всі ті старання, хвилювання та недоспані ночі. І тому, коли ми побачили на святі Останнього дзвоника Ярослава Гошко із дівчинкою Вікторією на плечі та дзвіночком у руках, ми остаточно усвідомили, що для наших дітей настав час сказати: “Школо, прощавай!”

Було дуже чарівно, коли учні запросили своїх батьків на прощальний вальс. Це було надзвичайно.

На закінчення батьки Наталя Фляк, Любомир Моргало та панство Мисаковець зробили коридор із вишитих рушників і опікун матурального класу вивела своїх учнів із залу – у щасливу подальшу дорогу!