Про Світову Координаційну Виховно-Освітню Раду – СКВОР

Курси в Одесі, 1994р.

Іроїда Винницька, голова СКВОР (1988-1998)

Світова Координаційна Виховно-Освітня Рада (СКВОР) заснована на Світовій Виховно-освітній Сесії в рамках 1-го Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ) 12 листопада 1967 р.

“У Світовій Виховно-Освітній Сесії взяло участь біля трьохсот умандатованих делеґатів від виховних, шкільних та громадських установ – з усіх віроісповідань, представників церковного шкільництва та різних віток зорганізованого громадського життя – це давало нарадам Сесії належний рівень та підкреслювало її важливість.” (Зі звіту голови др. Р. Жарського)

Протягом 50 років свого існування ця виховно-освітня надбудова проявила широку діяльність, яка докладно описана в звітах голів СКВОР, опублікованих в Конґресових збірниках СКВУ і СКУ. В цій статті пригадаємо деякі, суб’єктивно вибрані, аспекти праці СКВОР.

В перших роках свого існування СКВОР розпочала працю над “Виховним Ідеалом Українця в Діяспорі”. Проведено ряд конференцій, дискусій і прийнято перший варіянт. Відтак дещо усучаснений варіянт був прийнятий на VI Конґресі СКУ у 1993 р.

Виховний ідеал українця в діаспорі
Українець в діаспорі – це повноцінний громадянин (мешканець) своєї країни, пов’язаний із українським народом (спільнотою) почуттям приналежности та вузлами української мови і культури, особистість якого позначується християнсько-етичними вартостями і творчою дією для українського народу і української спільноти в країні проживання.

Протягом багатьох років в різних частинах діяспори учителі виготовляли та видавництва видавали шкільні підручники та навчальні матеріяли, які використовувалися з учнями для навчання. У 1983 р. виявлено потребу зібрати та розповсюдити інформацію про ці навчальні підручники та матеріяли для шкіл українознавства. У 1990 р. під редакцією Віктора Педенка вийшла 20-сторінкова Бібліографія Шкільних Підручників і Допоміжних Матеріялів, яка була розіслана до всіх українських шкіл і на поодинокі адреси освітян.

Щоб приготувати молодь до зустрічі ювілею Тисячоліття Хрещення України запляновано відповідне видання для шкільної молоді і молодіжних організацій. Створено редакційну колеґію, яка протягом чотирьох років збирала матеріяли. У 1987 році під редакцією Лесі Храпливої-Щур видано книжку: Хрестоматія Тисячоліття Хрещення Руси України.

Для вдержання внутрішнього зв’язку та стимулювання діялогу і співпраці поміж українськими освітянами в 1989 р. вийшло перше число неперіодичного журналу ВІДГУКНІТЬСЯ. Завданням ВІДГУКНІТЬСЯ було координувати та пов’язувати виховну дію шкіл і краєвих надбудов, щоб всі взаємно користали з надбань, матеріялів і педагогічного досвіду. Під редакцією Лесі Храпливої-Щур це завдання сповняв журнал протягом 20 років. Число адрес, на які розсилався журнал, все збільшувалося і так 20-те число розіслано на 600 адрес в діяспорі й в Україні, і на нові адреси в Боснії-Герцеґовині, Греції, Молдові, Чехії, Сургуті, Камчатці, Казахстані й Москві. Це число вповністю було поміщене на ВІМ сторінці СКУ-СКВОР і від 2009 р. засобом комунікаціїї СКВОР з освітянами стала ВІМ сторінка і електронна пошта.

Надійшли довгоочікувані зміни в Україні, а з ними і визов освітянам діяспори. “Хоч Україна і була позбавлена участи у демократичних процесах у світі, але не всі українські освітяни були позбавлені такої участи. Українці, які жили у вільному світі, не лише брали участь, але були співтворцями цих світових процесів. Вони сьогодні готові поділитися своїм досвідом так, щоб з надбань в цілому світі створити для України найкращу систему освіти. Не копію американської, французької чи японської системи, а свою власну, що відповідатиме потребам сьогоднішньої України”. (Іроїда Винницька з матеріалів VI Конґресу СКВУ)

Весною 1992 р. створено Інститут Професійного Розвитку Вчителів СКВОР, діяльність якого проявилася у щорічних літніх учительських курсах. Завданням курсів було передати освітянам України знання і вміння країн Заходу разом з літературою та іншими друкованими матеріялами. Літні курси переводилися при співпраці з місцевими та обласними управліннями освіти в порозумінні з Міністерством Освіти України та при постійно зростаючому числі спів-викладачів в Україні. За час від 1992 р. до 2006 р. переведено 15 літних курсів в різних містах України, включаючи Чернівці, Львів, Луцьк, Харків, Одеса та інші.

Конференція – 7 років в Україні – результати співпраці між канадськими та українськими освітянами. Львів, 1999 р.

“Основний наголос покладено на особистості учня, розвитку його індивідуальности, здібностей і таланту. Це вимагає гуманізації і демократизації освіти та впровадження нових організаційних заходів та форм і метод роботи . Це спонукає до відродження національної свідомости та піднесення престижу української школи, і остаточно дасть учителеві повірити у власні сили та можливість змін.” (З думок директора Інститутy Професійного Розвитку Вчителів СКВОР мґр. Надії Луців)

Результатом довготривалої співпраці учителів України й української діяспори (Інституту Професійного Розвитку Вчителів СКВОР) було видання книжки-посібника для учителів початкових кляс в авторській редакції др. Оксани Винницької. Видавництво Львів: Літопис, 2005 р. – 272 с. Лицем до дитини – Особистісно-орієнтоване навчання в початковій школі.

Під цю пору на ВІМ сторінці СКУ-СКВОР поміщено інформацію про українські школи в 23-ох країнах світу, а також виховно-освітні матеріяли, авторські матеріяли, звіти та новини: Osvita.ukrainianworldcongress.org

Голови, які очолювали СКВОР від 1968 р. до 2017 р.
Д-р Б.Н. Білаш 1968-1970
Д-р Едвард Жарський 1971-1977
В.о. голови о.прот.Тимофій Міненко 1977-1978
Д-р Роман Трач 1978-1983
Д-р Роман Дражньовський 1983-1988
Мґр. Іроїда Винницька 1988-1998
Мґр. Надія Луців 1998- 2008
Д-р. Оксана Винницька-Юсипович 2008-

Протягом півстоліття десятки педагогів, освітян і людей доброї волі, свідомі значення рідношкільного навчання і виховання молоді, працювали на добровільній базі з любови до молоді та почуття обов’язку перед українською спільнотою, їхні імена зберігаються в звітах і архіві СКВОР.

Управа і співробітники СКВОР, 1996 р. Перший ряд зліва: Надія Луців (заступник голови), Іроїда Винницька (Голова СКВОР), Леся Храплива-Щур (редакторка Відгукніться).
Другий ряд зліва: Віктор Павленко (секретар), Ірена Щурко (вільний член), Люба Крупа (представник СКВОР до секретаріяту СКУ), Уляна Смеречинська (вільний член), Тереса Стадник (вільний член).

Чи СКВОР виконала покладене на неї завдання? Кожне людське діло позначене рядом успіхів і невдач….Далеко не вся українська молодь діяспори пройшла крізь систему українських шкіл, далеко не всі діти, а в першу чергу батьки, видержали натиск реальних обставин життя в чужонаціональному середовищі… Та все ж сьогодні виховується вже друге, а то і третє, чи й дальші покоління свідомих українців поза Рідною Землею. Вони сьогодні замінюють батьків, чи дідів … вони й творять молоде покоління науковців, яке освідомляє про нашу правду – сильних і вчених світу…. Ці випускники українських діяспорних шкіл, багаті досвідом свободи та обзнайомлені з механізмами діяння вільного світу – приїздять сьогодні з професійною допомогою Україні, тій небаченій досі Землі Батьків, яка перестала вже бути для них тільки казкою зі шкільної читанки.” (Зі статті др. Едварда Жарського: У 25 ліття СКВОР, 1992 р.)