Санкції залишаються, дякуйте і за це

З того моменту, як пару тижнів тому Президент України Порошенко закликав Європейський Союз зняти рожеві окуляри з приводу ситуації на Сході України, самміт ЄС у Брюселі продовжив європейські санкції проти Росії до кінця нинішнього року. Це зараз представляється в якості перемоги європейської політики. Мовляв, Європа показала свою безкомпромісну позицію, випередивши події, оскільки перегляд санкцій мав відбутися лише у липні та вересні.

Очевидно, на тлі загрози відміни чи послаблення санкцій, про яку до того не говорив лише ледачий, це можна вважати перемогою. Але розмови про цю “перемогу” зараз заглушають голоси про необхідність ужорсточення санкцій, включно з відключенням російських банків від глобільної мережі платежів SWIFT та наданням Україні летальної військової допомоги. Ці питання відійшли на другий план і про них на Заході згадують все менше.

У цій ситуації, на жаль, приходиться повторювати, що з моменту першої угоди у Мінську, яка була підписана минулого вересня, російсько-“сепаратистські” війська в результаті навали з використанням усього арсеналу неядерної зброї (а подекуди, згідно численних повідомлень, з використанням хімічної зброї) загарбали значну частину української території і вбили тисячі українців. Отже, відповідь на запитання, чи можна вважати нинішні санкції Заходу проти Росії ефективними, залежить від того, де знаходиться той, хто відповідає на нього. Якщо де-небудь у Дніпропетровську чи Житомирі, то відповідь напевне буде негативною, а якщо, скажімо, у Брюселі, та ще й у якійсь Європейській урядовій структурі, напевне – позитивною.

Бо у Європі червону лінію для Путіна провели у Маріуполі. І виглядає на те, що коли військові дії ідуть не у Маріуполі, то Європа вважає нинішні санкції успішними. Мовляв, якщо буде наступ на Маріуполь, тоді і SWIFT Росії відімкнемо і зброю Україні дамо. А якщо Путін вдарить, наприклад, на Артемівськ, Росії відімкнуть SWIFT, чи ні? Це поки що невідомо, але є побоювання, що цього не станеться. Оскільки, чим Артемівськ кращий за Дебальцеве? Дебальцеве російські війська взяли, а в Європі ні пари з вуст. Який сигнал це надсилає Путіну? Що треба потихеньку брати місто за містом, головне, аби не на півдні Донецької області, подалі від Маріуполя.

Яким чином Захід збирається досягти виконання Мінських угод, не підвищуючи рівень санкцій? Західні уряди очікують, що нинішні санкції доконають Росію, а Україна встоїть завдяки західній фінансовій допомозі. Цей план може й непоганий, але ж економічні розрахунки за своєю природою не є точними, а вплив санкцій – це не лише економічна категорія. Велика частина Росії давно має досить низький рівень життя, тож санкції її не лякають. Нинішнє накопичення зброї та військові навчання “сепаратистів” можуть свідчити саме про неефективність усього, що дотепер робилося на протидію Росії. І якщо, як про це говорять в Україні, станеться наступ на півночі Донецької області, Захід має знати, що звідти відкривається шлях на Харків, Полтаву, а далі – подивіться на мапу.