Служити, Свідчити і Спілкуватися – це напрям до здорового майбутнього

    О. Др. Богдан Прах, Ректор УКУ, виступає на Благодійному вечорі на користь Українського Католицького Університету, в Едмонтоні 8 листопада

    Благодійний вечір для Українського Католицького Університету в Едмонтоні

    Ліда М. Василин, Заступник Голови Парафіяльної Ради при Катедрі Св. Йосафата для Нового Шляху – Українських Вістей.

    Благодійний вечір на користь Українського Католицького Університету відбувся в п’ятницю, 8 Листопада 2019 р. у приміщені парафіяльної залі Верховина при історичній Едмонтонській Катедрі Св. Йосафата. Ця подія відбулася з ініціятиви катедрального Пароха о. Петра Бабея, разом із Українською Католицькою Освітною Фундацією. Ціль вечора була поінформувати українську громаду Едмонтону про надзвичайну важну та взірцеву працю Українського Католицького Університету (УКУ).

    Мимо того, що УКУ має давне коріння, довгу та успішну історію й відмінне і’мя серед освітних та наукових кіл кругом світу, в Едмонтоні Українська Католицька Освітня Фундація та УКУ є мало відомі. Щоб виправити цю ситуацію, бенкет був зорганізований і виступили з дуже цікавими презентаціями адміністратори, студентка та доброволець УКУ.

    Вечір відкрила і тепло привітала гостей Теодозія Бабей, яка представила ведучого Ярослава Броду. У свойому слові Ярослав подякував Катедрі Св. Йосафата за підтримку УКУ та представив особливих гостей, а саме, Владику Давида Мотюка, Єпископа Едмонтонського, о. Стефана Войціховського, Генерального Вікарія Едмонтонської Епархії разом з Добродійкою, о. Др. Богдана Праха, Ректора УКУ, Др. Ольгу Зарічиньську, Голова Розвитку при УКУ, Іванку Диман, студентку УКУ та головний доповідач вечора.

    Після вечері, Ярослав Брода розповів про Українську Католицьку Освітню Фундацію, яка була заснована у 1997 р. з ціллю представити успіхи та виклики католицької освіти в Україні. Фундація близько співпрацює з УКУ, надаючи фінансову підтримку, та розбудовує фінансову базу УКУ на майбутнє. Фундація приділяє фонди на стипендії, книжки та учительські матеріали, як також на спільні волонтерські проекти, наголошуючи виміни студентів та професорського складу. Фундація розвиває співпрацю та спілкування між українцями в північній Америці та Україні і між Римо-католиками та українцями-католиками, які репрезентують найбільшу католицьку церкву східного обряду.

    Ведучий підкреслив, що УКУ є одинокий Католицький університет в бувшому Радянському союзі і там виховуються провідники нової незалежної української Держави. УКУ у сьогоднішньому виді був заснований у 2002 році, але історія й коріння цієї надзвичайної освітньої інституції сягає в далеке минуле. Митрополит Андрей Шептицький передбачав потребу на місце вищої освіти, де могли б виховуватися провідники держави на основі морально-етичних христіянських вартостей. Сьогодні в УКУ студенти можуть здобути вищу освіту в діялнках бізнесу, комп’ютерних наук, історії, соціології чи теології. Зараз в університеті записано майже дві тисячи студентів.

    Ярослав Брода вияснив, що місія УКУ є проста – бути відкритою академічною громадою, яка живе східно-христіянськими традиціями, де формуються провідники які служитимуть з досконалістю в Україні і поза її межами – на прославу Бога, для загального добра і на гідність людини. Він підкреслив щo, “Події, як сьогоднішний бенкет, є важними, бо вони показують нам в дуже правдивому сенсі, що ми є частиною більшої громади разом з українцями в Америці, Італії, Німеччині, Велико Британії а в цілій Канаді, які підтримуть УКУ”. “Сьогодні Україна є сповнена надією і одночасно є в крихкому стані. Народ міцно держиться делікатної демократії і кожний день приносить нові виклики. Українці мусять захищати свою виборену незалежність. Дуже цікаво, що в останніх виборах в Україні аж сім випускників УКУ було вибрані до Верховної Ради. Це свідчить про якість студентів і їх рішучість будувати сильну Україну”.

    Кожна установа має свою історію і на цьому вечорі вшановували Митрополита Андрея Шептицького, який заклав фундамент на сьогоднішній УКУ, коли у 1929 році заснував Українську Духовну Семінарію у Львові. 75 років тому віддійшов у вічність великан української церкви та народу Митрополит Андрей, але його бачення на майбутнє нашої церкви здійснилося у формі модерного університету. У кампусі УКУ збудовано нову бібліотеку – науковий центр, який носить ім’я Митрополита.

    Перше слово мала Др. Ольга Зарічиньська, яка очолює відділ розвитку при УКУ. Ця енергійна спеціалістка має докторат з політичної економії. За часу своєї праці на УКУ Др. Зарічиньська завідувала розбудовою університету. Як спеціаліст від збору фондів, Др. Зарічиньська допомогла зібрати понад 67 мільйонів долярів від домашних та міжнародних добродіїв. Вона підкреслила важливість візії Митрополита Андрея про створення освітньої інстистуції, яка виховуватиме нові кадри провідників. Наслідник Митрополита, покійний Патріарх Йосиф Сліпий продовжував його працю але 18-літнє увязнення перервало здійснення цієї візії. Після визволення і приїзду до Риму, Патріарх Сліпий відновив УКУ. Незабаром появилися філії УКУ в Монтреалі, тоді в Торонті і в Лондоні (Англія). УКУ повернувся на рідні землі в 1994 році і почав з надзвичайно скромного приміщення у знищеному бувшому дитячому садочку.

    Поступово УКУ розвивався і сьогодні УКУ має повний корпус, модерні будинки, які служать розвитку студентів й науці. На кампусі студенти жиють, як громада, і багато навчання відбувається поза формальними лєкціями. Є місце для усіх вчитися, гратися і розвиватися. Центр Шептицького віддзеркалює бачення Митрополита, бо служить не тільки університетові, але усій громаді. Є публічні місця, де відбуваються імпрези і зустрічі на денному порядку і число відвідувачів збільшається річно. Наприклад, у 2018 р. вібувся Львівський Безпековий Форум. І в 2017 р. Бібліотека Шептицького виграла нагороду “Обличча Міста“ за свою відмінну архітектуру. Будинок є символом найкращих вартостей УКУ – приміщення є надійні, прозорі і гостинні, де усі студенти усіх віровизнань можуть вчитися, де процвітає міжконфесійний діалог. Зараз є студенти з усіх областей України, яких принимають на підставі незалежного іспитування та академічного успіху.

    На слідуючих десять років УКУ завдав собі десять нових цілей, між якими є такі: Щоб знання про Митрополита Андрея і його велич увійшли в свідомість світу. Щоб цілісно розвивати людину. Щоб розвивати силу добровільної праці. Щоб УКУ підтримував служіння Українській Греко-католицькій Церкві, та інші.

    На кінець свойого дуже динамічного слова, Др. Зарічиньська зауважила, що УКУ є малий університет, який зумів дотикнутися усіх куточків українського суспільства. Вона заохочувала присутних бути амбасадорами УКУ й розповсюджувати інформації про відмінну та важну працю УКУ.

    У свойому коротенькому слові о. Др. Богдан Прах, Ректор УКУ висловив вдячність Владиці Давидові та о.Парохові Бабею за цю першу зустріч в Едмонтоні на підтримку УКУ. О. Др. Прах, який походить з Лемківщини, здобув докторат з історії на Університеті Складовської в Любліні. Він є автором книги “Духовенство Перемиської Епархії та Апостольські Адміністрації Лемківщини” та багатьох академічних статтей. Він розказав, “що УКУ швидко розвивається і зміни стаються на наших очах.” УКУ є платформа для зустрічей, де студенти з різних країн можуть стрінутися, поговорити, виробляють світогляд “і можуть подумати, як наново любити світ. Важливо розуміти, що ми маємо бути відповідальні за світ.”

    Дуже ентузіястичнo висловилася Дебра Джонсон з Калґарі, українка за походженням, яка в дорослому віці навчилася української мови. Вона завзято підтрумує УКУ в свойому місті, де за останніх 11 років громада зібрала поверх $400,000 на капітальну розбудову УКУ. Громада Калґарі започаткувала співпрацю між місцевим католицьким St. Mary’s University й УКУ та розпочала студентську виміну. Студенти з УКУ вчаться один семестер в Калґарі на різних факультетах і канадські студенти відбувають практику з медичного догляду пацієнтів у Львові. Найбільше захоплююча для Дебри це можливість бути добровольцем – вчителем англійської мови в літній програмі при УКУ. Вона вже кілька разів їздила на УКУ, де працювала зі студентами, допомагаючи їм удосконалювати їх знання англійської, та при цій нагоді розповідала про Канаду. Особисте задоволення, яке добровольці отримують дуже трудно оцінити. Такий досвід торкає душі, будує нові знайомства і є взаємно корисний.

    Найчутливішими думками і свідченням поділилася студентка УКУ Іванка Деман. З перших відвідин УКУ вона вирішила, що хоче бути частиною чогось більшого від себе. В УКУ вона відчула відкритість, повагу, довіря та сенс свободи. Досвід Іванки в УКУ підтвердив її перші вражіння. Вона була одна із студентів, які поїхали на виміну до Калґарі, і там познайомилась з надзвичайними людми і зрозуміла, що і вона може будувати майбутнє в Українській державі. Як раз тоді почалися протести на Майдані і вона разом з канадськими українцями переживала ті події. Іванка зрозуміла, як важливо пам’ятати хто ти є, і розказати світові, хто ти є. Найважливішу лекцію, яку Іванка привезла до дому зі собою, це що Майдан навчив, що ми мусимо брати відповідальність за своє життя і наш досвід, це інструмент, яким можемо будувати сильну, незалежну спільноту. Іванки діяльність проявилася в програмі Будувати Україну Разом – БУР.

    БУР – це група добровольців, які розбудовують громади на фундаментальному рівні. Де домівки були зруйновані війною на сході або де знаходяться потребуючі багатодітні сім’ї, або просто, де є потреба, там добровольці разом із мешканцями відбудовують хати. Таким способом відбудовують надію, родини і суспільство. Цим шляхом інформують людей про історичну правду українського народу, знищують негативні стереотипи, навязують комунікацію і найважніше будуть довір’я. На такій підставі розвивають суспільну совість. Добровольців штовхають вперед три засадничі вартості, а саме Служити, Свідчити, Спілкуватися.

    За п’ять років свойого існування БУР має понад 2700 добровольців, вже працював у багатьох областях і відбудував 211 домів. Понад 78% добровольців, це молоді люди без великого досвіду. Це мале число на таку велику державу, але ці відважні та віддані люди поширюють культури волонтеризму. Іванка глибоко вірить в відродження України і хоче бути частиною такого. Вона запевнила, що спільна праця до спільної цілі підвищує впевненість людини і будує довір’я між людьми. Іванка підкреслила, що її однодумці й вона не чекають на зміни, а працюють, щоб зробити ті зміни які потрібні. Такої настанову вони навчилися в УКУ. За словами Магатми Ґанді, “Будь тою зміною, яку хочеш бачити у світі.”

    Потужні слова молодої студентки залишили присутніх захопленими і наповнили усіх надією, що майбутнім українського суспільства, нашої церкви та держави керують мудрі, самовіддані та ідейні молоді люди. І нашим завданням є підтримати таких людей матеріяльно і морально.

    В імені організаторів Ярослав Брода подякував усім за підтримку УКУ та попросив о. Др. Праха до кінцевої молитви. Треба зауважити, що присутні ще довго спілкувалися з гостями та доповідачами.

    SHARE