Стажування українських лікарів приносить результати

1 листопада 2013 р. відкрилася Програма Педіатричних Стажувань у лікарні Sick Kids, яка є найкращою дитячою лікарнею у світі. Програма розвивається у партнерстві з Фондом Діти Чорнобиля (CCCF) та Конґресом Українців Канади. Керує цією програмою у Sick Kids дитячий нейрохірург українського походження, Голова відділу хірургії Університета Торонто Джеймс Рутка. Він вже два рази був в Україні в межах Програми, у Києві і Львові, де давав лекції та майстер-класи з нейрохірургії, і провів декілька операцій. Під час своєї подорожі в Україну у вересні 2014 р. доктор Рутка привіз до Львівської міської дитячої лікарні нейрохірургічного ендоскопа, якого було куплено CCCF на пожертви діаспори.

Минулого року у Sick Kids стажувалася група з чотирьох українських лікарів. Зараз до Sick Kids приїхала друга група українських лікарів на місячне стажування. Новий Шлях взяв інтерв’ю у Медичного директора Проекту, Доктора Мирослави Ромах, а також двох хірургів, які проходять стажування, Івана Проценка з Дитячої Клініки Інституту Нейрохірургії у Києві та Юрія Колівошка зі Львівської міської дитячої лікарні. У Sick Kids вони спостерігають за операціями, схухають клінічні обговорення і беруть участь у конференціях.

Ми поцікавилися в них, наскільки корисними є подібні стажування українських лікарів за кордоном з огляду на гірше матеріальне та технічне забезпечення українських лікарень, яке не дозволяє застосовувати найкращі західні методики лікування. Крім того, методи лікування часом залежать не від конкретних лікарів, а від встановленої системи лікування, яка часто не дає втілювати нові методи.

Іван Проценко підтвердив, що такі проблеми в Україні існують, але сказав, що вивчення найкращих практик все одно має сенс, тому що окремі лікарі все ж таки можуть застосовувати нові практики, а крім того, стажування дають напрямок розвитку українським лікарям.

Мирослава Ромах поділилася, що українські лікарі відзначають зміни у своєму загальному ставленні до багатьох речей у організації медицини, так званий “brain cleaning”, в результаті таких стажувань. Є і конкретні результати – дитячий нейрохірург зі Львова Тарас Микитин після минулорічного стажування у Sick Kids почав робити операції пухлин мозку у дітей і зробив вже 10 таких операцій. Цього року до Sick Kids приїздить доктор Ігор Гуменюк з того ж відділення, що і Тарас Микитин. Отже у Львові за допомогою Програми збирається ціла група кваліфікованих лікарів, які зможуть надавати краще лікування пацієнтам з цілого західного реґіону України.

На запит про якість лікування в Україні зараз, Іван Проценко відповів, що передовсім в українській медицині відстає від західних стандартів організація як окремих лікарень, так і галузі в цілому, і тут потрібні кардинальні реформи. Мирослава Ромах зауважила, що в Україні існує ще радянська система охорони здоров’я, де гроші вкладаються у кількість лікарняних ліжок, яких, як вона вважає, ще й досі є забагато, а не у конкретні медичні послуги. Доктор Ромах вважає, що, наприклад, місто Львів не потребує трьох наявних дитячих лікарень, оскільки Торонто, яке є утричі більшим від Львова, має лише одну дитячу лікарню. Лікарня Sick Kids має приблизно 450 ліжок, так само як і одна з дитячих лікарень Львова.

Юрій Колівошка пояснив, що за українськими правилами госпіталізується більше пацієнтів, ніж на Заході, оскільки, наприклад, внутрішньовенні процедури в Україні можуть робитися лише у межах стаціонарного лікування. Крім того, деякі стандарти стерилізації не змінювалися з 1970-х років.
В Канаді, натомість, більшість медичних послуг тепер є амбулаторними, що є набагато дешевше і краще для пацієнтів. Мирослава Ромах також зауважила, що в Україні потребують змін такі загальні речі як конструкція лікарень, яка не забезпечує досить місця для пацієнтів. В той же час, сказала вона, допомога медичних спеціалістів з української діаспори у розв’язанні цих проблем обмежується, в тому числі, великою плинністю керівництва медичної галузі в Україні.

Юрій Колівошка додав, що в Україні на даний момент існують цілі класи хворіб і процедур, які не можуть лікуватися і виконуватися через брак технічного забезпечення і обмеження на рівні законів. Наприклад, для трансплантації кісткового мозку в Україні бракує відповідного рівня стерильності і внутрішньолікарняного інфікування, а також деяких законів. Частка хворіб, які не лікуються в Україні, складає до 5%-7% від тої кількості хворіб, які лікуюься у розвинених країнах. Але, крім того, багато хворіб в Україні не можуть бути вилікувані на тому рівні, як це робиться на Заході.

Крім того, часом деякі препарати одних і тиж же брендів, які наявні на Заході і в Україні, з якоїсь причини відрізняються за ефективністю. В Україні на даний момент через брак матеріальної бази також не існує можливості дагностувати багато хворіб, які діагностуються у інших країнах.

Все це є наслідком насамперед вкрай низького рівня фінансування медицини в Україні – рівень витрат на охорону здоров’я в Україні у розрахунку на одну людину (навіть з урахуванням неофіційних витрат) не складає навіть 10% відповідного рівня у західних країнах. В той же час, рівень надання медичних послуг в Україні не настільки поганий, як би це могло випливати із рівня фінансування. І цією позитивною диспропорцією Україна завдячує медичним працівникам. Це стає тим більш наочним, якщо врахувати, що медицина на Заході дістає значну благодійну допомогу. Наприклад, Фундація Sick Kids минулого року зібрала $126 млн. внесків.

Якою є користь від подібного обміну для канадських лікарів? По-перше, українські лікарі також часто можуть поділитися власними методами лікування. Крім того, під час поїздок до України канадські лікарі вчаться в українських кращому використанню наявних ресурсів, а також кращому цінуванню своїх можливостей у Канаді.

SHARE