Українські промисловці просувають свої товари у Канаді

Новий Шлях.

Канадсько-український бізнес форум, який пройшов у Торонті 20 червня, показав і українських підприємців, і українських урядовців у новому, більш модерному світлі. Про українських урядовців, які взяли участь у Форумі, ми розповіли у минулому числі, сьогодні розповімо про підприємців (див. світлини на стор. 8). Приїзду українських бізнесів та їх товарів до Канади сприяв Офіс просування експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Уляна Хром’як, яка у цьому Офісі відповідає за креативні галузі, розповіла нам, що на Форум українські бізнеси привезли багато IT та технологічних розробок, інтерактивний стіл для ресторанів, дерев’яний велосипед, дизайнерський одяг, ювелірні прикраси, годинники, ключки Fisher, якими грає канадська збірна, та багато книжок.

Напередодні Форуму, у комплексі Old Mill, відбувся показ мод українських дизайнерів. Ми поговорили з однією з дизайнерок, які привезли свій одяг до Канади, Оленою Даць. Вона розповіла, що зараз одяг під брендом Olena Dats і значком Made in Ukraine можна знайти у більше ніж 20 крамницях, які працюють у більше ніж 10 країнах світу. Зараз Олена планує відкривати моно-брендові крамниці Olena Dats, перша така крамниця буде відкрита у Львові. Одяг бренду виготовляється у Львові, виробництво для цього типу одягу – досить велике, в середньому шиється сто одиниць кожної моделі. Олена шукає партнерів для відкриття моно-брендових магазинів, для початку в Україні, а потім в інших країнах.

Чи не найбільш популярним українським товаром на Форумі був інтерактивний стіл для ресторанів компанії Interactive Restaurant Technology. Головний менеджер компанії Дмитро Костик розповів нам, що цей стіл покликаний повернути живе спілкування за столом у добу смартфонів, коли люди надають перевагу спілкуванню через електронні прилади простій розмові, навіть з тими, хто прийшов разом з ними у ресторан.

Interactive Restaurant Technology виробляє інтерактивні столи і сервіси для них, зокрема аплікації для меню і замовлення їжі, наприклад, можна скласти свою власну піцу. Стіл дає можливість слідкувати за статусом замовлення – можна навіть подивитись, як кухар готує блюдо.

Ну і звичайно, за таким столом можна гарно розважитись: “Наприклад, якщо ви побачили в ресторані якусь гарну дівчину, то можна послати їй десерт, келих вина або листівку. Можна також складати пазли або грати в інші ігри”. За допомогою столу можна розрахуватись, викликати таксі. З нього можна також заходити у інтернет і соціальні мережі, але принаймні, це буде відбуватися у компанії людей, які сидять за столом, на відміну від того, як кожен з відвідувачів ресторану зараз вирячує очі у власний смартфон.

Перший такий стіл був зроблений 6 років тому, а перший ресторан, який використовує ці столи, компанія Дмитра Костика відкрила 5 років тому. Цей стіл і досі працює (що говорить про його надійність в умовах щоденного використання десятками людей) – у кіпрському ресторані Oshi Asian Interactive Restaurant, який отримав високі рейтинги на tripadvisor.ca.

На даний момент в усьому світі працює вже 360 столів фірми у 5-ти ресторанах. Фірма Interactive Restaurant Technology виробляє свої столи під Києвом. На виробництві зайнято 86 людей, фірма забезпечує роботою також 25 інженерів. Дмитро каже, що його мета – аби через 5 років столи Interactive Restaurant Technology стояли у 2% ресторанів в усьому світі. На наше зауваження, що виконання такої мети зробить його мульти-міліардером, Дмитро відреагував зі спокійною впевненістю. В Канаді фірма шукає дистриб’юторів або партнерів для побудови мережі ресторанів.

Трохи раніше, Новий Шлях також поспілкувався з Володимиром Золотим, директором компанії “Галіт” з Тернополя, який прийхав до Канади у пошуках виходу на ринок за запрошенням відомого члена нашої громади, д-ра Юрія Фотія. “Галіт” виробляє стоматологічні крісла і обладнання. Фірма вже випустила більше 3.5 тис. таких установок, 60% з них працює в Україні, а 40% – у майже 10 інших країн, в основному в Європі. Як каже пан Володимир, “Наше обладнання відповідає дуже високим стандартам – якщо воно продається у Франції і Німеччині, то воно гарантовано буде продаватися і в інших країнах. Ми не конкуруємо з Китаєм, бо їхнє обладнання дешеве, неякісне і нефункційне. Ми конкуруємо в основному з європейськими виробниками, звичайно, великою мірою по ціні.

Ми запитали пана Володимира, чим відрізняється канадський ринок від європейського: “Відрізняється дуже сильно. Обладнання, яке використовується тут і в США, являється набагато простішим і трохи менш функціональним, ніж європейське. Для багатьох європейських дантистів надзвичайно важливий зовнішній вигляд обладнання, а в Канаді обладнання простіше. Наше обладнання має дуже гарне на вигляд, бо ми залучали до конструювання італійських дизайнерів. І якщо ми будемо тут працювати, то нам прийдеться переробити його під цей ринок. І, звичайно, отримати дозволи для продажу, відповідати вимогам, які існують в Канаді до медичного обладнання. Ми вже 10 років маємо всі європейські сертифікати, але ми вже підписали угоду із сертифікаційним центром, що будемо робити канадські дозволи. Згідно Угоди про вільну торгівлю між Україною і Канадою, наскільки я знаю, будуть спрощені дозвільні процедури. Такі угоди допомагають. Наприклад, після підписання Україною Угоди про відьну торгівлю з Європою, було зняте до 15% мита на деякі товари. Це дуже велика економія для нас – 26 грудня ми спеціально не розмитнили одну машину з Європи. Ми почекали до 1 січня і зекономили 10 тис. євро.

Наші працівники являються волонтерами, ми забезпечуємо Тернопільський батальйон, який знаходиться в зоні АТО, допомагаємо стоматологам, які зараз на фронті.”

У компанії “Галіт” працює 70 людей, її річний обіг 5 млн. євро. Володимир Золотий говорить: “Ми платимо нашим працівникам достойну зарплату, вони не змушені їхати на заробітки закордон, а живуть біля своїх сімей, своїх дітей – це дуже важливо. І вони отримують задоволення від роботи, бо нашій фірмі 16 років і за ті 16 років я можу назвати людей на пальцях двох рук, які нас залишили. Всі тримаються, робота цікава, дружній колектив. Ми дивимся на майбутнє з оптимізмом”.