Яків Гніздовський і мистецьке Торонто, пов’язане з ним. До століття народження і 30-ліття смерті

Павло Лопата, Торонто.

Якова Гніздовського (27.1.1915-8.11.1985), багатьом знаного і широко відомого мистця-графіка, перший раз представив торонтонській громадскості Микола Колянківський – редактор і видавець журналу “Ми і Світ”. У ч. 115 цього місячника за 1964 р. він опублікував коротку довідку про те, як відмітив виставку Яківа Гніздовського, що відбулася навесні в Салпетерс Ґаллері в Нью-Йорку, Нью-Йоркський мистецький журнал “Арт Таймс.

Згодом, на обкладинці “Ми і Світ” Колянківський помістив фото під назвою “Руки мистця. (“Так маестро Яків Гніздовський творить свої незрівняно прецизні дереворізи”, ч. 126, серпень 1965 р.). У новому виданні цього українського часопису з датою 1965 р., ч. 129, було надруковано повідомлення, що виставка олійних і графічних творів Гніздовського відбувається в галерії “Ми і Світ” при 830 вул. Янґ. Число картин становило 46 (21 олійних і 25 графічних), нових і давніших праць визначного мистця з Нью-Йорку, якого ім’я давно знайоме в американському мистецькому світі, і знаходить щире признання, а часто і подив відвідувачів його експозицій.

Про цю виставку графіки і малярства Я. Гніздовського було відмічено статтею Богдана Стебельського в газеті “Гомін України” (7 січня 1966 р.). Ще одну коротеньку примітку надруковано у тій же газеті (16 вересня 1967 р.) про появу 180 сторінкової монографії, присвяченій художнику Гніздовському.
На цьому місці напрошується додати, що засновниками галерії “Ми і Світ” в Торонто були Ольга і Микола Колянківські, а приміщення її раніше находилося при вул. Батурст. З листопада 1965 р. галерія працювала у двох будинках: вул. Блюр Захід, ч. 2263 і вул. Янґ, ч. 830. Офіційне відкриття галерій відбулося 7-8 листопада при участі кількох сотень добірних українських любителів мистецтва та чужинецьких гостей. Без сумніву, це був чималий здобуток подружжя Колянківських, бо вони дали змогу, переважно, українського походження мистцям з Канади, США й Европи, показувати свої мистецькі твори. З впевненістю можна ствердити, що більшість наших малярів скористали з послуг цих галерій, як також і різні колекціонери українського образотворчого мистецтва.

Об’єднання Працівників Дитячої Літератури (ОПДЛ), якого централя з 1954 року находилася у Торонто, під головуванням Богдана Гошовського, посприяло у виданні книжечки “Сестричка Мелася” Марка Вовчка 1966 року. Ця книжечка, що появилася у друкарні Harmony Printing Ltd. в Торонто за фінансової допомоги книгарні “Арка”, була мистецьки оформлена графічними ілюстраціями художника Гніздовського. Це 32-сторінкове видання збагачене його десятьма дереворитами. Воно знайшло численного читача, передусім юнацького.

На початку 1975 р. виставочну діяльність різноманітних мистців у Торонто почала галерія Канадсько-Української Мистецької Фундації (КУМФ), заснована подружжям Ярослави і Михайла Шафранюків. Неабияким досягненням у праці КУМФ була Світова виставка українських мистців, відкриття якої відбулося 17 вересня 1982 року. Участь у виставці взяло 88 осіб з дев’яти країн і трьох континентів. Мистця Яківа Гніздовського репрезентували два твори: “Буханка хліба” (олія) та “Два барани” (дереворіз).
У творче 40-річчя Гніздовського, у суботу 14 травня 1983 року, в галерії КУМФ в Торонто було відкрито персональну виставку маестро із 126-ма олійної техніки картинами, число яких творили 26 олійної техніки, 9 акриличної, 3 акварельної, 10 рисунків, 68 дереворитів-дереворізів і офортів, та 4 твори ткацької техніки вовною. Назвою “Смерть” з 1944 року починався перелік усіх творів у буклеті, після якого слідувала робота “Бездомні” (1948 р.). Як ці дві картини, так і кілька інших, належать до категорії реалізму в мистецтві, позначені законами тривимірності.

У творах Гніздовського з 50-их років, а то й наступних, бачимо зовсім новий напрям його стилю, упрощений формами й абстрактний кольорами. Поруч малярських робіт, мистець створив високої вартості дереворізи, чудесних мотивів і віртуозних сюжетів, наповнених предметами, що знаходилися навколо нього. За це його називали неповторним новатором з власною візією і стилем.
День перед відкриттям виставки Гніздовського, заходами засновників КУМФ у співпраці з Катедрою Українознавчих Студій Торонтонського університету, вшановано маестро бенкетом при участі понад 250 гостей у пристійній залі готичного Арт Гаузу, в якій присутні зустріли гучними оплесками мистця-ювілята і його дружину Стефанію. Крім доповідей українською й англійською мовами д-р Марини Антонович-Рудницької й д-р Богоміли Велш-Овчаров, у програмі бенкету виступали Зіна Прусаченко, Галина Шмир, Мирослав Дяковський, Ярослав Кальба та інші. Програму вечора збагатив показ фільму про дереворізи Гніздовського “Вівці в дереві” роботи Славка Новицького, якого присутні оглянули з неабияким задоволенням.

З нагоди цих небуденних двох подій в українській пресі Торонто появилося кілька статтей. На сторінках щотижневика “Новий шлях” було опубліковано матеріал Ліди Палій. У ньому вона обширно представила мистця, особливо відомого “своїми майстерними дереворитами”, і на кінець згадала про час і місця запланованих програм вечорів 13 і 14 травня 1983 року (“Новий шлях”, 26 березня 1983 р.). Напередодні цих намічених ювілейних святкувань, на 17-ій сторінці газети “Новий шлях” ч. 18, 30 квітня 1983 р., поміщено пресове повідомлення КУМФ. І ще одну статтю, зовсім звітно-інформативну (“Новий шлях”, 11 червня 1983 р.) надруковано після відбуття імпрез невідомого автора підписаного ініціалами СЯК.
Довшу статтю про 40-річчя творчої роботи Якова Гніздовського написав мистецтвознавець Богдан Стебельський – редактор місячника “Література і мистецтво” (червень 1983 р.), в якій, між іншим, той представив читачам періоди розвитку таланта маляра та його праці над своїми мистецькими творами від 40-их до кінця 70-их років.

Відзначаючи 10-річчя своєї діяльності, КУМФ організувала наступну виставку олійних творів і дереворізів Гніздовського, у свойому приміщенні галерії, якої відкриття реалізовано 2 листопада 1985 року у присутності автора кілька десяток картин. Головне слово на відкритті виголосив президент Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ) адвокат Петро Саварин.

Ця експозиція тривала до кінця місяця листопада. Між часом, у п’ятницю 8 листопада, маестро Яків Гніздовський помер у Нью-Йорку на 71-ому році життя. Про цю сумну вістку сповіщалося короткими некрологами, поміщеними на сторінках газети “Гомін України” (“Література і мистецтво”, грудень 1985 р.) та журналу “Нові дні” (грудень 1985 р.), редагованого головним редактором Мар’яном Дальним та членами редакційної колегії і видаваним довгими роками в Торонто.

Про слідуючу з черги заплановану ретроспективну виставку творів Гніздовського в галерії КУМФ повідомлялось оголошенням та статтею Стефанії Гніздовської, поміщеними на сторінках “Нового Шляху” з датою 21 вересня 2006 року. Вернісаж таки відбувся у п’ятницю, 29 вересня, під час відкриття якого всупне слово сказала д-р Дарія Даревич. За переліком різноманітних виставок, поданих у буклеті КУМФ, що відбулися в галерії Фундації від 1976-го до 1990-го роках, зазначено про ще одну виставку олійних і графічних картин Я. Гніздовського 1986 року. Доцільно додати і про вернісаж-виставку творів нашого мистця, влаштовану 1980 року в приміщенні галерії Інституту св. Володимира в Торонто.