Український Католицький Університет.
Президент Українського католицького університету, український архиєпископ Борис Ґудзяк отримає нагороду Університету Нотр-Дам (Notre Dame Award) на урочистій церемонії, що відбудеться 29 червня у Львові.
Цю нагороду присуджують “чоловікам та жінкам, життя та вчинки яких є свідченням відданості ідеалам, яким служить Університет: віра, пізнання, освіта, справедливість, суспільне служіння, турбота про нужденних осіб”. Цьогоріч її вперше отримає українець за походженням Борис Ґудзяк, який нещодавно був призначений Папою Франциском Митрополитом-Архиєпископом Філадельфійським.
Про життя та діяльність Бориса Ґудзяка
Борис Ґудзяк виріс у Сиракузах, штат Нью-Йорк у сім’ї українських емігрантів, які під час Другої світової війни були змушені рятуватися втечею від комуністичного режиму. Він отримав бакалаврський ступінь з філософії та біології у Сиракузькому університеті. Згодом навчався у Римі в Колегії святої Софії, а також в Папському Урбанському університеті, де отримав ступінь з богослов’я, а після цього – докторську ступінь в галузі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії у Гарварді.
У 1992 році Борис Ґудзяк повернувся на батьківщину своїх батьків і у Львові заснував Інститут історії церкви. Шість років потому він отримав священичі свячення і був призначений спочатку віце-ректором, а згодом ректором Львівської богословської академії, інституції, яка у 2002 році перетворилася на Український католицький університет.
У 2012 році Папа Бенедикт ХVІ призначив Бориса Ґудзяка Апостольським екзархом для українців-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. Він є автором більше 50 наукових праць з історії Церкви та богослов’я, а минулого року отримав почесне звання почесного доктора гуманітарних наук (Doctor of Humane Letters, Honoris Causa) Сиракузького університету.
У лютому цього року Папа Франциск призначив Бориса Ґудзяка архиєпископом Філадельфійським. Ця митрополія, окрім Філадельфії, також включає округ Колумбію, Вірджинію, Делавер, Меріленд, а також інші райони у східній Пенсільванії. Офіційна інтронізація призначена на 4 червня 2019 року. Борис Ґудзяк також залишається президентом УКУ і членом постійного Синоду УГКЦ.
За словами президента Університету Нотр-Дам Джона Дженкінса, “в умовах численних викликів архиєпископ Борис Ґудзяк зробив Український католицький університет центром культурної думки, християнського свідчення, а також майданчиком для формування українського суспільства на фундаменті людської гідності. Разом з цим він рішуче та віддано провадив пастирську опіку для вірних Української католицької церкви. Для нас буде честю відзначити його самовіддане та вірне служіння”.
Борис Ґудзяк користується великою пошаною на міжнародному рівні за відважне керівництво першим католицьким університетом на території колишнього Радянського союзу. УКУ “зведений на стовпах мучеників та маргіналізованих”. Мученики – це ті, хто страждали і гинули від комуністичних репресій, а маргіналізовані – це розумово неповносправні, які часто залишаються на маргінесах суспільного життя і до яких архиєпископ Ґудзяк намагається відновити довіру в українському суспільстві. За часів радянської влади вони були фактично непомітними.
Перебуваючи під впливом отця Генрі Ноуена та його відданості людям з особливими потребами, архиєпископ Ґудзяк створив в УКУ Центр “Емаус”, де люди з розумовою неповносправністю та їх сім’ї отримують підтримку і живуть спільнотним життям із студентами. В інтерв’ю для Ukrainian weekly архиєпископ Ґудзяк сказав, що він вважає цих людей “вчителями людських стосунків”… “Ми потребуємо тих дарів, які вони можуть нам дати. Їм не важливо чи ви ректор, чи лікар; чи ви багаті, чи бідні. Вони змушують нас поставити собі найважливіше запитання: “Чи ти можеш любити мене?”, – сказав він.
Також Борис Ґудзяк засвідчив цей дух мучеництва у 2014 році під час Революції Гідності в Києві. Після того, як спецпризначенці застосували брутальне насильство проти мирних продемократичних активістів на Майдані (це зрештою призвело до вбивства більше ста людей, серед яких також був двадцяти дев’ятирічний викладач УКУ Богдан Сольчаник) архиєпископ Ґудзяк та інші релігійні лідери усіх конфесій підтримали протестувальників і їх вимоги трансформувати Україну. Уже опісля цих подій Борис Ґудзяк так прокоментував цю ситуацію: “Я є частиною школи мислення Папи Франциска, яка стверджує, що “пастир повинен пахнути своїми вівцями”. Тому в той момент, коли вирішення ситуації виглядало неможливим, я був посеред людей на Майдані, молився разом з ними і просив Бога допомогти нам знайти рішення”.
Про співпрацю УКУ з Університетом Нотр-Дам
Протягом останніх 15 років між Нотр-Дамом та УКУ налагодилась плідна академічна співпраця – більше 20 науковців та працівників з УКУ пройшли стажування та успішно закінчили програми з професійного розвитку в Нотр-Дамі. Минулого року професору Джеймсу МакАдамсу, директору Інституту європейських студій Нановіка, Університету Нотр-Дам було присвоєно почесне звання “Doctor honoris causa Українського католицького університету”. Впродовж багатьох років професор співпрацює та активно підтримує УКУ. Професор МакАдамс був ініціатором створення проекту CUP (Catholic Universities Partnership) – консорціуму із кількох католицьких університетів, який став платформою для комунікації і співпраці католицьких вишів у Центрально-Східній Європі. УКУ є частиною цього консорціуму. В рамках проекту щороку організовуються зустрічі в одному із католицьких університетів, які входять у цей консорціум.
Крім того, представники УКУ неодноразово виступали з публічними лекціями у Нотр-Дамі, зокрема, такими лекторами, неодноразово, були архиєпископ Борис Ґудзяк і Мирослав Маринович. З року в рік, студенти і випускники з Нотр-Даму також стають волонтерами на Літній англомовній школі УКУ чи річними викладачами англійської в УКУ.
Щодо нагороди Університету Нотр-Дам, яку цьогоріч присвоять арихиєпископу Борису
Ґудзяку, то у минулому її одержували президент США Джиммі Картер та його дружина; свята мати Тереза з Калькутти; північноірландський політик Джон Г’юм; кардинал Вінко Пуліч, архиєпископ Сараєво; Жан Ваньє, засновник спільноти “Лярш-Ковчег”, Colectivo Solecito de Veracruz спільнота мексиканських матерів, що організовували пошуки зниклих безвісти близьких та рідних внаслідок кримінального насильства та бездіяльності держави.
Share on Social Media
