Олександр Бєляков, Торонто.
Вимушені переселенці, або, за визначенням міжнародних організацій, внутрішньо переміщені особи, переживають нелегкі часи в Україні. Міжнародний проект Borderless, який займається проблемами біженців у всьому світі, провів на цю тему зустріч 23 лютого в університеті Торонто.
Панель доповідачів включила Ерін Муней, старшого радника програми інституційних спроможностей захисту Організації Об’єднаних Націй та дослідник університету Торонто, яка нещодавно брала участь в офіційній місії ООН в Україні, але на цій зустрічі виступила як приватна особа. Васіліс Дімітріадіс викладає історію європейських країн та міжнародні відносини в університеті Торонто. Марта Дичок, професор Університету Західного Онтаріо, дослідниця Центру Європейських, Російських та Євразійських Досліджень в університеті Торонто та доцент Києво-Могилянської академії, спеціалізується на питаннях ЗМІ, міграції та пострадянського суспільства. Спеціальним гостем зустрічі був Михайло Боцюрків, речник Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ в Україні, який приєднався до розмови через Skype. Пан Боцюрків – канадський журналіст, працював консультантом з комунікацій в різних агенціях ООН. Він зараз перебуває у Києві та спостерігає за подіями на Донбасі.
Васіліс Дімітріадіс зосередився на геополітиці та розповів про масштаби міжнародної кризи, зазначивши, що вона швидко наближається до межі, після якої повернення до будь-якого миру буде неможливим. Він шоворив про дискусії у США щодо надання летальної зброї Україні, яка, на його думку, призведе до ескалації конфлікту. “Уявімо, що нова зброя з’явиться у цьому регіоні. Безперечно, спустошення буде більшим, нові травмовані, кількість внутрішньо переміщених осіб зросте ще більше, аніж ми маємо на даний момент”. Васіліс Дімітріадіс також намагався проаналізувати, які наслідки це матиме для України, Європейського Союзу та НАТО. Мільйони людських життів вже зазнали змін, а чітко зрозумілого рішення ще бракує.
Для Михайла Боцюрківа це вже четверта поїздка в Україну. Він розповів про діяльність Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, яка зараз документує численні порушення припинення вогню та відвідує постраждалі райони. Мова йшла, зокрема, й про місто Дебальцеве Донецької області. “Те, що ми там побачили, шокувало. Це катастрофічно, якщо бути з вами чесним. Немає жодного будинку, у який не потрапили би снаряди. Бракує води, електропостачання, елементарних речей…”
Безперечно, що за таких умов є багато загиблих. Тому я поставив питання щодо інформації, оприлюдненої німецькою газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung з посиланням на власні джерела. Фахівці з німецької розвідки оцінили кількість жертв на сході України у 50 тисяч осіб. Проте, офіційна статистика майже у десять разів менша за цю цифру. Наскільки цим даним можна довіряти?
Боцюрків зазначив, що місія ОБСЄ бачить, що відбувається. Проте, зона військових дій дуже велика. Місія має лише чотириста спостерігачів, тож їх можливості не такі значні. Тому вони використовують дані ООН. Згідно статистики ООН, жертвами на Донбасі стали вже 5800 осіб. Понад 14 тисяч отримали поранення. Понад мільйон людей стали вимушеними переселенцями. Понад 5 мільйонів відчули на собі наслідки збройного конфлікту.
Також працівники Місії ОБСЄ мають складнощі щодо отримання необмеженого та безпечного доступу до певних місцевостей. Боцюрків при цьому стверджує, що їх діяльність обмежують обидві сторони. Наприклад, під час однієї з поїздок, бойовики відмовилися надати гарантії безпеки у письмовому вигляді.
Марта Дичок зазначила, що у обговоренні війни на Донбасі зараз більше концентруються на геополітиці, а людські долі привертають менше уваги. Статистичні дані неповні, тож вона не впевнена, що усіх вбитих пораховано. Дичок розповіла про Сергія Гармаша, редактора українського російськомовного інтернет-видання «Остров». Він переїхав з Донецька до Києва, де зараз допомагає іншим переселенцям. Корисними у презентації Дичок були і надані лінки про проекти допомоги постраждалим.
Ерін Муней зосередилася на стигматизації внутрішньо переміщених осіб у сприйнятті суспільством. Насторожене ставлення до їх походження, відверта дискримінація, складнощі пошуку житла – це далеко неповний перелік проблем. Люди втратили здоров’я, житло та майно, а те що залишилося, може бути пограбоване мародерами.
Також Муней звернула увагу на термінологію. Цих людей іноді називають біженцями, проте для отримання такого статусу (та допомоги міжнародних організацій) критично важливим є факт перетину кордону. Якщо ж люди переїхали з небезпечних районів та знаходяться на території Україні, не ООН, а саме український уряд відповідає за них. Муней стурбована тим, що постраждалі тривалий час перебували у юридичному вакуумі, не маючи ніякого статусу. Закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб було прийнято із значним запізненням (наприкінці жовтня з доповненнями у грудні). Невеличкі виплати коштів розпочалися лише з листопада. Муней чітко зазначила, що потрібна краща координація. Відповідно, ООН оголосила спеціальний статус надзвичайної гуманітарної ситуації в Україні лише у грудні. Цього року увага міжнародної спільноти приділятиметься програмам самодостатності постраждалих. Але для цього люди мають отримати відповідні компенсації.
Як показала зустріч, проблеми переселенців вирішуються українською владою надто повільно і неефективно. Поки незрозуміло, чи держава відшкодовуватиме вартість пошкодженого майна. Останнім часом, уряд України став активно залучати досвід грузинських фахівців. Тож варто звернути увагу, що свого часу Грузія прийняла закон “Про внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій Грузії” та оперативно створила Міністерство у справах біженців і розселення, що включає два основних відомства: Департамент з питань вимушених переселенців і Департамент міграції, розселення та біженців. А в Україні переселенцями переймаються ніби всі потроху, але в реальності важко знайти відповідальних осіб для вирішення конкретних питань. Уряд та Верховна Рада мають терміново зайнятися допомогою вимушеним переселенцям, які перебувають у критичному стані вже понад рік, дехто ще з часів анексії Криму.
Share on Social Media
