Запитання, яке ми поставили у попередній редакційній статті, чи слова радника Президента Юрія Луценка, що окуповані території отримають спеціальний статус в межах України, відображують плани Президента, отримало відповідь. У понеділок, 15 вересня, Президент Порошенко подав до Верховної Ради законопроект, який встановлює особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей терміном на три роки. Мирний План Порошенка також передбачає проведення позачергових місцевих виборів у тих районах 9 листопада 2014 року і звільнення від відповідальності “повстанців”, які не вчинили важких злочинів.
Навіть після подання законопроекту поки що важко зпрогнозувати, чи зможуть “сепаратисти” та їх ватажки взяти участь у виборах та якою буде ситуація на окупованих територіях після замирення. Але очевидно, що у російсько-українській війні наступив новий етап – “гібридна” війна переходить у “гібридний” мир. Раніше Україна кричала про війну і російську агресію, а світ називав війну кризою, а терористів та російських військових – сепаратистами. А тепер Захід підвищує градус критики Росії і застосовує подальші санкції, а Україна готує інституціоналізацію терористів під гуркіт російської артилерії, яка продовжує вбивати українців (вже під час “припинення вогню”). Очевидно, що Петро Порошенко не дослухався до пропозицій багатьох про відхід з окупованих територій і перекладення відповідальности за них на Росію – його законопроект передбачає фінансування цих територій з українського бюджету.
Втім, не можна звинувачувати Президента Порошенка у зраді, або навіть у помилці, за його бажання досягти миру. Треба взяти до уваги такі очевидні речі як кількість втрат, які вже понесла Україна, – більше 3,000 військових та цивільних. І це – лише за п'ять місяців конфлікту. Для порівняння, під час радянської війни у Афганістані за 10 років загинуло 14,427 радянських військових, серед яких було 2,378 українців. Економіка та інфраструктура Донбасу вже зазнали величезних руйнувань – Прем'єр-міністр Яценюк оцінює збитки від війни у 8 млрд. дол. Цього року ВВП України, за оцінками Національного Банку, має впасти на 9%-10% (у той час як ВВП Росії може вирости на 0.5%, а світовий ВВП – на більш ніж 3%).
Продовження війни з сильним суперником і з такими темпами втрат і руйнувань могло призвести до більших втрат території, а також до невдоволення та протестів в Україні. Імовірно, Петро Порошенко хоче виграти час, аби Росія вповні відчула наслідки західних санкцій і звільнила окуповані території без війни. Тут головне, аби на тлі цього замирення Захід не зняв санкції. Останні повідомлення про те, що Европа готує ще більш жорсткі санкції проти Росії, дають надію, що цього не станеться.
Але чи піде Росія з Донбасу до 9 листопада, щоб намічені місцеві вибори могли відбутися? Треба сподіватися, що на окупованих територіях не пройдуть жовтневі парламентські вибори і українці там не будуть голосувати під дулами російських автоматів. Останні західні санкції проти російських нафтових та інших компаній мають створити реальні проблеми російській економіці, а якщо ціна на нафту, яка вже впала на 16% за останні 4 місяці, знизиться до рівня, за якого російський бюджет накопичить понаднормовий дефіцит, Росія може стати більш зговірливою.
Share on Social Media
