Надія Лихолоб, Головний архівіст ЦДАЗУ.
До 50-ліття Світового Конґресу Українців та у рамках співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з Порталом української діаспори “Стожари” пропонуємо три історичні документи, які стосуються витоків створення Світового Конґресу Вільних Українців (з 1993 р. – Світового Конґресу Українців). Ідея створення СКВУ має давню історію. Перші спроби створити світову організацію українців були зроблені ще у 20-х – 30-х рр. ХХ ст., зокрема у Європі. Але ці ініціативи призупинилися з початком Другої світової війни. Спроби відновлення консолідації українців відновилися у листопаді 1947 р., коли у Нью-Йорку було утворено політичну репрезентацію українців Північної і Південної Америки – Пан-Американську Українську Конференцію (ПАУК). А у 1957 р., на святкуванні 25-річчя Українського Національного Об’єднання Канади пролунав заклик видатного громадсько-політичного діяча Андрія Мельника щодо об’єднання всього українства у вільному світі. Врешті, у листопаді 1967 р. у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий конґрес вільних українців (СКВУ), у якому взяло участь 1003 делегати.
З моменту заснування і по сьогодення відбулося 10 конґресів, у 1993 р. СКВУ перейменувався на Світовий Конгрес Українців (СКУ), членами якого є понад 150 організацій з 33 країн, які представляють інтереси понад 20 млн. українців у діаспорі. З часу здобуття Україною незалежності у 1991 р. СКУ є справжнім світовим центром українізації, який працює в інтересах як тих українців, що проживають в Україні, так і тих, які мешкають закордоном.
Share on Social Media
