Уляна Мазуркевич для Нового Шляху, Філадельфія.
В неділю, 17 квітня 2016 р., в архикатедральному соборі Непорочного Зачаття ПДМ УКЦ у Філадельфії українська громада молилася за кращу долю України під проводом своїх духовних провідників. Кілька сотень осіб згадували жертв чорнобильської катастрофи, що сталась у 1986 році під час радянської окупації України. Катастрофа призвела до жахливих наслідків для населення, ліквідаторів та спричинила велике забруднення довкілля. Згідно статистичних даних, сьогодні залишилося біля двох мільйонів постраждалих від чорнобильської трагедії. Це число охоплює біля 211 000 учасників ліквідації, 420 000 дітей та біля 1 752 000 потерпілих у чотирьох областях України: Київській, Рівненській, Житомирській, Волинській та Чернігівській.
Сучасні жертви на Донбасі від початку операції АТО і по нинішній день нараховують щонайменше 2 700 убитих, понад 10 000 поранених, сотні зниклих без вісті серед військовиків, і біля 10 000 жертв серед населення. Ці жертви – логічне продовження зухвалої анти-української політики, яку успадкувала Російська Федерація із часів СРСР, і яка за часів Володимира Путіна продовжує приносити своє смертельне жниво на південно-східній Україні.
Святкова програма у соборі почалася урочистим входом учнів Нашої Української Рідної Школи у вишивках зі свічками, з національним американським та пластовим прапорами. Учнів супроводжували 17 пластунів зі скорботним вінком та ведучі програми. Молитва несла соборницьке об’єднання, бо присутніми були і католики, і протестанти, і православні. Разом із 20-ма священниками, усі молили Бога за Україну. Молитовне свято відкрила Уляна Мазуркевич, голова Українського Громадського Комітету Філадельфії, під яким існують 24 громадські організації. Пані Уляна привітала релігійних провідників громади та всіх присутніх, а особливо новопризначеного повноважного посла України до США, д-ра Валерія Чалого, який прибув з дружиною Людмилою.
Учні Нашої Української Рідної Школи Анастасія Дяк, Христина Білецька, Наталка Бабійчук та Володимир Фалендиш розповіли молитовній громаді про події та наслідки Чорнобильської трагедії та про події на Донбасі, які внесли безладдя, біль і смерть у життя сотень тисяч осіб. Діти просили Господа Бога згадати у своєму царстві тих, що загинули.
Перед аудиторією виступили наймолодші діти НУРШ, члени дитячого хору “Соловейки” у складі десяти осіб у супроводі фортепіано пані Люби Шуйко. Діти заспівали пісню “Добридень Вам, людоньки” і Шевченкову “Зацвіла в долині червона калина”. Відомі солісти та бандуристки Юля Ступень і Галина Боднар поділилися іскрою свого таланту при виконанні пісні “Через поле України ішла Божа Мати”.
Юрій Наконечний, який представляв ЗУАДК (допоміжну організацію, що зробила дуже багато для потребуючих і переселенців з часів Другої Світової Війни) виступив з коротким описом трагедій Чорнобиля і воєнної аґресії на південному сході суцільної території України. Він переказав події короткими словами та закликав до конкретної допомоги жертвам обидвох трагедій, спричинених тією самою московською рукою.
Хор української Баптистської Церкви, який складався з 20-ти молодих осіб, під мистецьким проводом Івана Веленчука, з великим чуттям виконав Господню молитву, яку присутні слухали стоячи, як і інші релігійні гімни.
Пастор Сергій Савчук з Української Баптистської Церкви, у дусі молитов і слів про трагедії України, молив Господа нашого Ісуса Христа за кращу долю українського народу, щоб дав силу нескореному українському народові пережити нові виклики.
Надзвичайний і повноважний посол України до США Валерій Чалий говорив про паралелі між трагедією під Чорнобилем і аґресією на Донбасі. Він вказав на втрати України, засудив дії Москви та наголосив на потребі притримування мінських домовленостей для мирного реґулювання та повернення первісного статусу загарбаних українських територій. Амбасадор високо оцінював роль США в солідарності з Україною, в обстоюванні незалежности України та в її суцільної державної території, як непорушної. Слово посла звучало щиро і переконливо, і вказувало на те, що Україна та США мають однозгідну поставу.
Митрополит Стефан Сорока висловив те, що лежало у всіх на серці. “Ми відчуваємо глибоку любов і переживання за нашу Вітчизну. Українці-католики, українці-православні, українці-баптисти, українці інших віроісповідань зібралися разом із вірою в силу молитви. Голуби символізують наше прагнення миру й любові відкритих для світу, а особливо для України. Голуби – це наш знак надії для України, миру в Україні, Божого благословення народу України. Будьмо палкими захисниками тих, які страждають в Україні. Розійдімся з поглибленим почуттям обов’язку ділитися своїми достатками з тими, які в потребі. Бо українці – це народ сповнений непохитної надії і доброти”.
Процесійно вийшли молодь, священики, гості, пастор Савчук, амбасадор Чалий та Митрополит з усіма вірними, співаючи молитовну пісню св. Франциска з Асізі “Най запанує мир у світі, і нехай він почнеться від мене”. Вірні стали півколом біля дзвону Степана, і з грудей молодих хористів баптистського хору злинув в небеса релігійний гімн “Боже великий, єдиний”, який однодушно підхопили всі вірні. У цій хвилині піднялася в повітря зграя білих голубів, пролетівши над головами присутніх у блакить, несучи їхні побажання, під схвальні коментарі присутніх. Духовенство благословляло вірних, а вірні ставши на позір, з’єдналися з своєю Батьківщиною у безсмертному гімні “Ще не вмерла України…”.
Share on Social Media
