Олександр Бєляков, Торонто.
Чи збираєтесь ви навчатися у Канаді? Більшість іммігрантів вважає, що вони одразу знайдуть роботу, тож навчання буде не потрібне. Але практика показує, що навіть добре підготовлені професіонали з непоганою англійською мовою можуть на початках відчути перешкоди у працевлаштуванні.
Іноді причина цього явища полягає в тому, що людині бракує певної сертифікації. А для її отримання може бути потрібно надати документи про закінчення протягом останніх трьох – п’яти років принаймні декількох академічних курсів. Конкретні вимоги можуть відрізнятися для різних сертифікаційних програм.
Ви можете впевнено сказати: які там декілька курсів, маємо бакалаврський чи магістерський диплом із кількістю курсів у десять разів більшою! Добре, але якщо цей диплом отримано багато років тому (як правило, понад п’ять), сертифікаційна інституція може не визнати ваші курси навіть за фахом.
Тож знову доведеться сідати за книжки. І ця потреба виникає не тільки у фахівців із вищою освітою. Хочете працювати, наприклад, електриком? Поцікавтеся, чи потрібен роботодавцеві сертифікат кваліфікації. Якщо так, доведеться готуватися до іспиту. Зробити це можна у коледжах, деякі з яких пропонують підготовчі курси (середня вартість 300 доларів).
Новоприбулі відчувають розгубленість, коли доводиться обирати місце навчання. Державні та недержавні навчальні заклади, різноманітні курси є на різні смаки, але вимоги до вступу та вартість навчання можуть суттєво відрізнятися.
Від чого це залежить? Якщо подивитися, наприклад, на державні та недержавні коледжі, основна різниця – у джерелах фінансування. Коли мова йде про державні коледжі, ця назва є досить умовною, бо їх працівники не є державними службовцями, а держава лише частково регулює там навчальні процеси. Проте саме держава є іноді основним або принаймні суттєвим джерелом фінансування таких установ. Ці коледжі навчають та займаються дослідженнями. Коледжі насправді мають статус громадських, але за аналогією з більш звичною українською моделлю, їх можна називати і державними.
Приватні коледжі – винятково бізнес-модель. Так, вони теж можуть отримувати певне фінансування від держави на окремі програми, проте основне джерело їх фінансування – студенти. І ніяких досліджень (як у професійно-технічних училищах у колишньому СРСР). Саме тому вартість навчання у багатьох із них суттєво вища вартість навчання у державних коледжах.
Ще одна відмінність стосується можливостей вступу до них студентів-іноземців. Це суттєво, якщо ви хочете розглядати цей процес як варіант імміграції. Канадська імміграційна служба визнає далеко не всі приватні коледжі. А якщо й визнає певний коледж, треба уважно дивитися, які саме його відділення мають право приймати студентів-іноземців. Пошукайте на веб-сторінці чи запитайте про наявність спеціального номеру – Designated Learning Institution Number.
Також окремі роботодавці можуть більш прискіпливо ставитися до рівня освіти, яку ви отримали у таких навчальних закладах. Хоча це не є загальним упередженням, деякі організації мають значний вибір пошукачів роботи. Тож їм простіше взяти на роботу випускника закладу, який має кращу репутацію. Проте, деякі приватні коледжі стверджують, що вони можуть підготувати до певної сертифікації своїх випускників краще за громадські коледжі. Важко сперечатися про якість підготовки у конкретному випадку, адже попередній досвід роботи чи відповідальне ставлення до навчання також є суттєвими факторами успіху.
Вступ до приватних коледжів може бути досить формальним. Іноді вимоги обмежуються лише документом про шкільну освіту (і не обов’язково, щоб цей документ був офіційно визнаним спеціальною установою у Канаді). Окрім того, проводиться співбесіда чи тест, які перевіряють базові шкільні навички читання та математики. При цьому вимоги до знання англійської мови часто нижчі. Іноді приватні коледжі пропонують власні мовні курси.
Є ситуації, коли вступ саме до приватного коледжу – один із небагатьох можливих варіантів. Наприклад, людина щойно переїхала до Канади, грошей мало, мовні навички тільки-но формуються, проґавили час початку занять чи потрібна програма не пропонується саме цього семестру, немає впевненості про успіх вступу до громадського коледжу, чи вже є відмови. Приватні коледжі зможуть запропонувати деякі варіанти, намагаючись підлаштуватися під ваші потреби саме сьогодні та допомогти в оформленні кредиту на навчання.
Зверніть увагу: саме такий кредит на увесь термін навчання чи його частину ви отримаєте й у громадських коледжах, бо його надає держава, а не коледж. І навчання буде коштувати менше, отже на життя вам залишиться більше грошей. Але не завжди працівники відділів фінансової допомоги громадських коледжів мають достатньо часу, аби пояснити вам кожен крок аплікаційного процесу.
Тому персонал приватних коледжів користується вашою необізнаністю й може запропонувати допомогу у заповненні усіх рядків заяви на державну допомогу. Але треба розуміти, що все має свою ціну. І за додаткову увагу вам доведеться суттєво доплатити, коли надійде час виплати студентського кредиту. Наприклад, освіта на сертифікат за фахом Personal Support Worker коштуватиме вам у приватному коледжі $5000.00, у громадському коледжі $3000.00 та близько тисячі доларів у системі Catholic District School Board, які теж пропонують деякі курси.
Чи знаєте ви, що в університетах також можна навчатися за спрощеною схемою? В Україні в останні десятиріччя з’явилися інститути післядипломної освіти. Такі саме заклади є і в більшості університетів та коледжів Канади. Ви можете взяти лише декілька потрібних курсів, аби виконати сертифікаційні умови, чи пройти повний курс навчання та отримати сертифікат післядипломної освіти. Приємна несподіванка: TOEFL, GRE чи інші тести зазвичай непотрібні. Іноді потрібна співбесіда (часто лише резюме для отримання згоди академічного координатора). Отже, вступ до університету часто відбувається майже з “чорного” ходу. А як отримати фінансовий зиск від цього процесу, знайти гроші на навчання чи взагалі пройти його безкоштовно, поговоримо наступного разу.
Share on Social Media
