Facebook: Vilena Kasyanova
Всі чули, як плаче мати на могилі вбитого сина? Як вона з ним вітається, цілує фотографію, дбайливо розкладує печиво і цукерки?
– Ти скучив, за мною? Ось я прнйшла, синочку! Давай поговоримо. Не можу без тебе!… Сашко – твоя копія: в нього твої очі, посмішка. Вже 5 зубів…
Поруч, на сусідній могилі – інша мати, уся в чорному:
-Він в мене один єдиний.Чому так? За що?
На хресті – дві дати: 1988-2014.
-Яким він був? – питаю.
– Я про нього говорю: є. Він не був, він є. Просто пішов кудись. Без нього все завмерло. Дім замовк. Життя зупинилося.
– А де Ваш чоловік?
– Там, – помах руки в інший бік цвинтаря, – помер у 2012 році.
Ми починаємо прощатися. Бачучи, що ми йдемо, мати в чорному звертається до сусідки: “Зіна, тобі син сниться? Ні? І мені не сниться”. І починає беззвучно ридати. Вона так хоче, щоби їй наснився син…
Яскраве сонце, свіжі могили. Їх дуже багато. На кожній – український прапор. Тут на Чернігівському цвинтарі поховані Герої. Відкриті обличчя хлопчаків у військовій формі. На лавках плачуть матері.
Може, поруч з вами живе мати, чий син залишився тільки у спогадах і фотографіях на надгробках. Ми перед ними у боргу. Ми не замінимо їм сина. Але треба спробувати допомогти.
P.S. …Хлопчики, будь ласка, насніться своїм мамам.
Facebook: Oleg Komunyar
Прокурорша Криму Поклонська с притаманною їй … безапеляційністю заявила, що усі українці, які будуть приїздити до Криму на відпочинок, будуть перевірятися по базах ФСБ, у тому числі і по інтернет-постах (така база в них зібрана на сотні тисяч українців) і неблагонадійних очікує арешт. Як вона заявила буквально: “У нас для них усіх вистачить місця в Криму, щоправда не коло моря”. Я звичайно сумніваюся, що хтось зараз при здоровому глузді поїде на відпочинок до Криму, але такий підхід в “рекламі” курортів Криму мене не може не тішити.
Facebook: Stanyslav Vasin
Трохи реклами, або як працюють деякі крамниці Донецька. «Бутік М.», трохи нижче кінотеатру “Зірочка”.
Смикаємо ручку дверей – зачинено. Щойно відходимо з другом убік – двері відкриваються, приємна дівчина говорить “хлопці, заходьте”. Дивно, але добре – заходимо.
Щойно зайшли – двері знов замикаються на ключ! Тут вже не до покупок). Друг запитує: “Дівчино, а навіщо це ви двері замкнули? А то якось не по собі – перший раз таке бачимо». Відповідь: «Та зараз час такий. Трохи нижче крамниці наклеїли попередження “зі зброєю не заходити”, і все без результату – заходять просто у неадекватному вигляді, з автоматами, а ми ще і коло кінотеатру.
Отже, спочатку дивимося на клієнтів. Працюємо, сказати, у закритому режимі».
Скажу про особисті враження: геніальний маркетинговий хід – після того як двері замкнулися на ключ, дуже сильне почуття, що просто зобов'язаний щось купити. Але ціни відразу витвережують).
@WIN_WF
Як виявилося, без українських турбін російські війсбкові кораблі перетворюються на милі серцю Путіна галери.
@SergeiShnurov
За легких форм душевного розладу людина, як правило, починає дивитися телевізор. За важких – вірити у те, що в ньому відбувається.
@MIROSHINM
Путін зумів відібрати Крим в українців без застосування зброї.
Але щоби заставити там відпочивати росіян, прийдеться, очевидно, зброю застосувати!
Share on Social Media
