Новий Шлях.
Під час своїх Річних Загальних Зборів, які відбулися в Мадриді в вересні 2015 року, Світовий Конґрес Українців вручив Олегу Лесюку ювілейну медаль до 200-ліття народження Т. Шевченка за великий внесок в популяризацію творчості Шевченка в світі. Цікаво те, що медаль була розроблена саме Олегом Лесюком, відомим українсько-канадійським митцем.
Олег Лесюк походить із мистецької родини – його батько Любомир Лесюк був професором Львівської Академії Мистецтв. Часто брав сина у власну студію, де Олег із трьох років бавився глиною. Олег змалку набирався творчих навичок і вже у п’ять років провів свою першу виставку картин у львівському худрожньому училищі ім. Івана Труша. У дитинстві Олег навчався у львівській Дитячій Художній Школі та брав приватні уроки. Отримавши освіту у Львівській Академії Мистецтв, яка тоді була Львівським Інститутом прикладного та декоративного мистецтва, Олег протягом десяти років викладав у Львівському Художньому училищі ім. І. Труша скульптуру, рисунок, композицію і живопис.
У Канаді, куди він приїхав у 1992 році, Олег Лесюк відкрив фірму Ole’Arts & Sculpture, яка надає мистецькі послуги у царинах скульптури, малювання, розпису, графічного дизайну, реставрації, тощо. Як і в Україні, Олег викладав курси мистецтва в тутешніх католицьких та державних школах. Також викладав курс скульптури в американському Corning Community College та давав приватні уроки.
Ми попросили пана Олега порівняти мистецьку освіту, яку він дістав у Львові, з тим, як викладають мистецтво в Канаді. Пан Олег поділився, що освіта, яку він дістав в Україні, дає йому спектр можливостей для мистецької роботи. Він вчився на прикладах грецького, римського та єгипетського мистецтва і ця «міцна європейська освіта» дає йому гнучкість. Як викладач з досвідом роботи в Україні і в Канаді, Олег каже, що мистецька освіта в Україні більш фундаментальна та різнопланова. Як приклад, Олег розповідає, що вивчав елементи ґрунтовної анатомії поступово протягом п’яти років. У Канаді перед студентами зразу ставлять модель і, не знаючи фундаментальних основ анатомії чи скелету, кожен студент інтерпретує ту модель по-своєму. Олег вважає, що в канадійській освітній системі більша увага приділяється розвитку власного бачення в мистецтві. Тут студенти спеціалізуються лише в одному напрямі, що обмежує можливість переходити з однієї течії мистецтва в іншу. Завдяки більш ґрунтовій освіті йому легше працювати з замовниками в різних течіях.
Проте це стосується тільки замовлень. У особистій творчості Олег обрав символічно-декоративний стиль у скульптурі. Напрям свій він характеризує як сучасну скульптуру, яка заохочує глядача до мислення. З допомогою різноманітних філософських символів, які Олег використовує у своїх роботах, він спонукає до абстрактного і фігуративного трактування своїх скульптур. Олег каже, що живий контакт з глядачем завжди цікавий, адже те, що бачить глядач, може відрізнятись від змісту, який автор вклав у свою роботу. Але це Олега не засмучує, бо у цьому бачить можливості розвиватися і розвивати ідеї.
Список мистецьких робіт Олега Лесюка вражає. Ще з батьком Олег працював над монументальними скульптурами – спочатку як батьків асистент, а потім як співавтор. Від руки двох скульпторів в 1991 році з’явився пам’ятник Тарасу Шевченку в Дашаві, Стрийського району Львівської області, та в Жидачеві у 1992 році. Самотужки Олег став автором п’яти пам’ятників Шевченку на Волині та у Львівській області. А нещодавно, до 200-ліття Шевченка, став автором пам’ятника у місті Квебек, в Канаді. Олег Лесюк також створив пам’ятник Соборній Україні поблизу Стрия, іконостас для української православної церкви Святої Трійці у Баффало, штат Нью-Йорк, пам’ятник у Рочестері (США), присвячений 100-літтю поселення українців в штаті Нью-Йорк. Цей пам’ятник отримав нагороду в Чикаго за кращий дизайн пам’ятника в Північній Америці в 2005 році. Олег Лесюк зробив ряд проектів пам’ятника, присвяченого Голодомору, для міста Торонта.
Ми запитали Олега Лесюка про проект позолоти металевих конструкцій та декоративних елементів даху бібліотеки Парламенту Канади в Оттаві. Олег розповів, що реставрація будинку тривала чотири роки. Він був запрошений на проект ливарнею MST Bronze, власниками якої є українська родина Трутяків. Із двома помічницями – Діаною Мельниченко і Юлією Бутта-Поліщук – Олег Лесюк здійснив проект на високому рівні. Він розповідає, що процес позолоти вимагав великого терпіння та обережності. Для позолоти було використане німецьке золото 24 каратів. Металеві частини та оцинковані металеві конструкції покривалися спеціальними емалями, тривкими до вигорання і різних погодних умов, які випалювалися в печах. Потім наносилася олія, яка називається gold size. Коли олія робилася липкою, вона покривалася шаром листкового золота з допомогою натуральних пензликів із тваринних волосків. Олег каже, що така робота потребує тонкого відчуття моменту, коли олія вже не мокра, але ще не пересохла, і можна починати покриття золотом. Після цього, уся поверхня полірувалася до однотонного рівня. Як каже Олег, це складний і дуже тривалий процес, який вимагає багато терпеливості і знань, і якому може зашкодити будь-який необачний порух чи навіть подих повітря.
Разом із Діаною та Юлією Олег Лесюк також реставрував позолочений іконостас для Катедри св. Йосафата в Торонті. Цей проект тривав кілька років. Митці повністю очищували іконостас від попереднього левкасу аж до дерева (левкас – це спеціальна основа, яку колись використовували для іконографії, що підготовлюється на основі крейди і натуральних клеїв, зокрема кролячого, риб’ячого або з кісток). Олег ділиться, що дуже гордий, що вони зробили прекрасну окрасу для цієї церкви. Також він реставрував скульптуру Ісуса Христа Чесного Серця для павільйону Мельника шпиталю св. Йосифа в Торонті. Це стара скульптура 19 ст., яку прийшлось відновлювати по шматочках.
А ще дуже великий проект кілька років тому Олег зробив для Ошави, де повністю відновлював і переліплював ліпнину на стелю театру Regent, початку 20 ст. За цей проект він два роки тому отримав нагороду Designers Excellence Award від муніципалітету Ошави. Олег також зробив численні меморіальні дошки, наприклад меморіальну дошку Пилипу Коновалу в місті Ленс (Франція), меморіальну дошку валійському журналісту Герету Джонсу, яку замовили Ukrainian Canadian Civil Liberties Association та Асоціація Українців Великої Британії, та меморіальні дошки до 100-ліття поселення українців в Канаді.
Олег Лесюк також оформив китайську католицьку церкву Всіх Святих в Місісазі, зокрема робив Розп’яття в дереві, три рельєфи Божої матері з Дитиною, хрещення Ісуса Христа та Янголський хор. Кілька років після того китайська громада знову замовила йому пам’ятник Шешанської Богородиці, який стоїть в парку при Храмі Всіх Мучеників у Мідленді (Онтаріо). Також Олег робив оформлення готелю Шератон у Ніагарі Фолз, оформлення ресторану «Золотий Лев» і бенкетної зали «Княжий Двір», зробив пам’ятні дошки Патріарху Мстиславу у Львові та канадійсько-українському композитору Богдану Весоловському у Стрию на запрошення тодішнього посла України в Канаді Ігоря Осташа.
Олег Лесюк не тільки скульптор і митець. Вже понад 20 років він – член Національної спілки художників України, Асоціації скульпторів Канади і Української спілки образотворчих митців Канади (УСОМ). Останні вісім років він є головою УСОМ. Олег каже, що УСОМ об’єднує до 40 активних членів і в останні роки активізувалась у своїй діяльності. Члени УСОМ постійно беруть участь у виставках. УСОМ також організовує виставки, такі як “Відлуння Трипілля”, виставка, присвячена Голодомору, виставка до 120-ліття поселення українців в Канаді та виставка, присвячена 200-літтю з дня народження Тараса Шевченка. Ці виставки побували у Вінніпезі, Монреалі, Едмонтоні, Чикаго, Детройті, Нью-Йорку, інших містах Америки.
Окрім виставок, спілка організовує мистецькі вечори, виїзди на етюди, кілька разів організовувала гуморини разом з Канадсько-Українською Мистецькою Фундацією, та Андріївські вечори. Олег каже, що УСОМ старається вносити свіжий мистецький струмінь в культурне життя Торонто і цілої Канади. В останні роки, у зв’язку з подіями в Україні, спілка веде активну доброчинну діяльність. За останній час члени спілки організували шість спеціалізованих аукціонів картин, дохід з яких пішов на допомогу воїнам і сім’ям загиблих. Зокрема можна назвати виставку під час українського фестивалю на Блурі, де відсоток із отриманих коштів пішов на Фонд Ангелів Хоронителів України.
Окрім звичної діяльності в межах української громади, спілка належить до мистецьких організацій Онтаріо і старається бути в курсі всіх подій. Кожен член спілки має індивідуальні досягнення в мистецькому житті Америки, Канади чи світу взагалі. Як приклад, Олег Лесюк наводить недавню виставку жінок-митців в Нью-Йорку, де взяли участь члени УСОМ Христина Кудрик та Ірма Осадца.
Олег каже, що де б не працював, завжди чує позитивні відгуки про своє коріння. Він каже, що йому дуже приємно, що українці зарекомендували себе як талановитий, працьовитий, чесний і порядний народ. Він ніколи не чув поганого слова про українців, у Канаді та інших країнах люди говорять про нашу націю з захопленням. Іноземні митці впізнають національну приналежність Олега Лесюка за його стилем, який часто називають інтеліґентним. Олег Лесюк вважає, що наше мистецтво і наші митці та інші представники громади своєю діяльністю роблять для України дуже велику справу за її межами.
Share on Social Media
