Галина Костюк для НШ-УВ.
У глибину історії повела слухачів д-р Рената Голод у своїй доповіді на тему “Половці, четвертий хрестоносний похід та битва над Калкою”, яку вона виголосила 13 жовтня у Науковому Товаристві Шевченка. Голова НТШ д-р Дарія Даревич привітала присутніх і повідомила, що професор Рената Голод загостила до Торонта з Філядельфії; також привітала професора Олега Грицака. Д-р Д. Даревич розповіла про наступні імпрези НТШ і подякувала Українському культурному центрові та фундації “Будучність” за підтримку НТШ.
Професор університету Західного Онтаріо, заступник голови НТШ, політолог Марта Дичок представила доповідачку. Вона сказала, що професор Р. Голод здобула перший науковий ступінь у Торонтському університеті, переїхала до Америки. Захистила маґістерську працю у Мічіґанському університеті, а докторську – у Гарварді. Вона є автором багатьох наукових праць, провадила дослідження у багатьох країнах: Сирії, Йордані, Ірані, Іраку, Україні, Туреччині, Центральній Азії. Д-р Р. Голод є професором історії мистецтва, дійсним членом НТШ в Америці, колишнім президентом Українського музею у Нью-Йорку.
У своїй доповіді д-р Рената Голод поклала мету поширити наше уявлення про середньовічну історію на території України. Після розкопок у Тунісі вона зрозуміла, що не зможе надалі працювати у гарячому кліматі і почала шукати інших можливостей для польової роботи. Доля звела її з Юрієм Рассманкіном – фахівцем із Трипілля. Він показав їй знахідки розкопок – речі доби Середньовіччя. Д-р Голод подібні речі знаходила в Сирії і вирішила з’ясувати, як це могло статися.
Пошуки відповіді привели її у степ, на берег річки Молочної, яка впадає в Азовське море. Доповідачка показала присутнім дві світлини однієї місцевости – одна датована вереснем 1991 року, друга – жовтнем 2006-го. У радянські часи вирішили цей степ розорати й оводнити. Археологи дістали контракт для дослідження певної території перед її оводненням. Під час розкопок над шаром бронзової доби знайшли середньовіччя. Ю. Рассманкін усе докладно описав. Долина Молочної ріки була вибраним місцем кочівників. Дослідники знайшли позолочений шолом, ножі і кинджали часів Київської Руси, фрагмент вишивки, котрий мусив бути частиною вишиваної ікони, котра стояла на тетраподі; позолочену срібну криту чашу зі статуєю левиці; позолочену зброю. Похована особа мусила бути дуже важливою. Степ поділявся на дві зони – хліборобську і скотарську, які завжди між собою взаємодіяли. Назва Молочної ріки цікава – це дослівний переклад з тюркської “cутень”, що означає “каламутна вода”.
Доповідачка звернула увагу присутніх на географічне положення Молочної ріки по відношенню до Великого Лугу. Кочівники відходили до Великого Лугу на літо, бо там було більше паші. Д-р Рената Голод подала коротку нотатку про степи Евразії, почавши від скитів. Після них прибували нові групи – сармати, гуни, ґоти, турки. Половці, які прийшли на територію України, розчленувалися на ріжні підорди. Їх було дуже мало на Правобережжю. Як себе половці зображували? Ми маємо залишки меморіяльних кам’яних постатей – половецькі баби – з різними аспектами ноші.
Від початку ХІ-го століття до монгольської навали у ХІІ столітті сталося і щось інше. Візантія, котра до 1189-го року займала ці території (присутні побачили мапи), після ІV-го хрестоносного походу ледве себе призбирала, і від неї залишилася лише мала частина. Решта відійшла під IV-й хрестоносний похід, або так зване Латинське королівство. Ті, що були на інших територіях, не дуже хотіли латинників. Особливо проти було королівство Болгарське, котре мало зв’язок з половецьким степом. Половці були найманою кавалерією для багатьох князівств. У битві на Калці монголи перемогли не лише руських князів, а й усіх їхніх сусідів і свояків, і захопили увесь той терен. Доповідачка показала мапу Східньої Европи, розташування військ Русі та половців перед битвою на Калці навесні 1223-го року. Колись половці мали там свою базу – через неї вони торгували. Головні роди половців після битви відійшли до Болгарії, а субстрат залишився. Він став базою для Золотої Орди.
Д-р Рената Голод означила період, до якого віднесла знахідки в кургані: від IV-го хрестоносного походу до битви на Калці. Вона показала, як виглядав курган – реконструкція, зроблена нею разом із колегами. Нерівне коло має діяметр шістдесяти восьми метрів, середина його – сакральна. Степова трава використовувалася як матеріял для будівництва валів. У центрі яма – дуже глибока. Нагорі були скелети принесених у жертву коней; сідла та срібні прикраси. Вся територія була замазана глиною. Археологи знайшли попіл погашеної ватри, кістяк пса і якусь будівлю. Юрій сказав, що все це хтось зруйнував. Постало питання датування – чи все це трапилося в один час, чи ні. Врешті все було засипане. Далі доповідачка проаналізувала знахідки, пов’язані з небіжчиком. Поза труною – дві амфори, пляшка з Криму і баранина. Кафтан покритий частиною вишитої шалі. Це – нагорода, яку давали не всім. Решта – зброя: налучник, шабля, ніж, круглий малий щит з іранським символом сонця. Існували легенди, що кургани містять великі скарби, тому їх часто грабували. У дослідників виникло запитання: чому кінь мав на лобі гірський кришталь? Чому ноги половця були зв’язані? Видно, ті, хто його ховали, не хотіли, щоб він повернувся. Д-р Рената Голод показала хронологію кількох історичних подій, у яких брали участь різні етноси, і пояснила цим знахідки у кургані. На тілі похованого знайшли три пояси, які були розперезані і догори ногами. Вишивки напевно є візантійськими. Одна з них дуже подібна до грузинської. У кургані були речі, котрі належали скитам, а це означало, що половці грабували скитські поховання. Були знайдені також криті чаші, використовувані для ритуалів на бенкетах.
Доповідь викликала великий інтерес, було багато запитань і жвава дискусія.
Share on Social Media
