Даґмара Турчин-Дувірак, Торонто.
Під такою назвою 19 червня в Інституті Св.Володимира, що на вул. Спадайна в Торонто, відбулася доповідь професора факультету математики Торонтонського Університету Миколи Держка. Доповідь була організована Науковим Товариством ім. Шевченка в Канаді, а представив доповідача професор Юрій Даревич.
Як підкреслив проф.Даревич у своєму вступному слові, проф.Держко є справді незвичайною людиною, бо дивовижно поєднує у своїй особі блискучого математика з успішно практикуючим правником-адвокатом.
Микола Держко студіював прикладну математику в Торонтонському Університеті, а продовжив студії в Каліфорнійському Інституті Технології, де й захистив докторат в 1965 році. Відтоді викладає математику в Торонтонському університеті. В 1988 році проф. Держко також закінчив студії з права в Університеті Йорк в Торонто, а в 1990 році був прийнятий до Палати адвокатів Онтаріо. Як математик, проф. Держко опублікував 18 статтей в престижних наукових журналах. Як практикуючий адвокат, він спеціалізується в ділянках корпоративного та комерційного права та інтелектуальної власности. Він є також дуже активним діячем в українській громаді і членом дирекції НТШ в Канаді.
Тема доповіді проф.Держка була зумовлена, як бачимо, саме цим унікальним поєднанням двох професій. Як математик і адвокат, він взявся порівняти способи міркування в науках математики і права. Проф.Держко почав свою доповідь із твердження, що обидві дисципліни виробили власні версії натуральної мови: математика – для пояснення фізичного світу, право – для встановлення порядку в суспільстві. Історія математики налічує приблизно 2,500 років, історія права – трохи менше, біля 1,500 років.
Для демонстрації специфіки математичної логіки проф. Держко обрав, як приклад, знамениту теорему Питаґора, доведення якої і сьогодні є в програмі старшокласників. Як грецький мислитель, що жив десь в 500-тих роках до Христа, прийшов до визначення, що квадрат гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів двох його інших сторін? – Шляхом усіх можливих маніпуляцій з геометричними фігурами. Можна розділити великий квадрат на два прямокутники, так, що кожний прямокутник рівний із сусіднім малим квадратом. Тоді можна знайти посередній паралелоґрам, щоб це доказати (проф. Держко продемонстрував це наглядно на екрані в анімації фіґур 1 і 2). Приблизно через 1,500 років, коли індійські і арабські вчені вигадали алґебру, де числа заміняються буквами, з’явився і алґебраїчний спосіб доведення теореми Питагора, де a2 + b2 = с2.
Зовсім інша логіка панує в юриспунденції. Для наочного прикладу проф.Держко вибрав цивільну справу з практики Верховного Суду Онтаріо. Працівник однієї фірми вкрав вартісне обладнання цієї фірми і продав його іншій фірмі. Власник обладнання подав до суду на того, хто це обладнання купив. Cуд присудив нелегальному покупцеві обладнання заплатити за нього власникові. На якій підставі приймав суддя рішення щодо цієї справи? Він мусив переглянути масу аналогічних справ та їхніх рішень, шукаючи в них підпору для власної арґументації.
Отже, на відміну від математики, де шляхом перегляду всіх можливих варіантів вибирається єдиний варіант, що працює,у праві діє суб’єктивне судження. В минулі часи, для правників величезне значення мали бібліотеки права, де були зібрані масиви судових справ, перегляд яких допомагав прийняти те чи інше судове рішення. Однак, тепер часи змінилися, і, завдяки комп’ютеризації, правник може знайти всю необхідну інформацію у відповідній електронічній бібліотеці, вживаючи методи, подібні до Google.
Власне, комп’ютеризація, що відбулася внаслідок розвитку математики, парадоксальним способом наближує сьогодні право до математики, та уподібнює юридичну логіку до логіки математичної.
В історії математики, з точки зору її впливу на утворення комп’ютерних систем, проф. Держко виділив кілька важливих моментів. Серед них – теорія множин німецького математика Ґеорга Кантора (1845-1918), праці англійського мислителя Бертрандта Расселла (1872-1970), які мали величезний вплив на розвиток математичної логіки і філософії, ідеї американського вченого австрійського походження Курта Ґйоделя (1906-1978), що на базі беззастережної логіки довів, що існують бездоказові теореми, врешті, англійського математика Алана Тюрінґа (1912-1954), що в роки другої світової війни започаткував комп’ютерну теорію і зробив важливий внесок у розвиток логічного аналізу комп’ютерних процесів (нещодавно праці останнього було присвячено фільм “Еніґма”).
Головні віхи в історії права, яку можна почати з Заповідей Божих, а у більш стислому сенсі, з Римського Права (період 200 років до Христа – 600 років після Христа), включають засвоєння Римського Права в Європі від часів норманської інвазії (1000-ті роки)та формування Королівського Суду у Британії, розповсюдження англійського права у британських колоніях (1700-ті роки), систематизацію судових репортажів (середина 19-го століття), врешті, створення комп’ютерної бази даних та переведення її в загальну пошукову систему Google (кінець 1990-тих років).
Завдяки цьому, підсумував свій вислід проф. Держко, сьогодні процес юридичної логіки наблизився до математичної логіки, адже правник, у пошуках правильної розв’язки судової справи, вдається до комп’ютера, котрий, на підставі величезної бази даних і перебирання маси можливих варіантів, допомагає обрати найбільш адекватне рішення. Таким чином, можемо порівняти стратегію нинішніх змагунів у суді до стратегії гравців в математичні теорії ігор, яка застосовується в ситуаціях, де рішення приймається з врахуванням міркувань інших попередніх рішень.
Доповідь проф. Миколи Держка викликала багато питань, що охоплювали широкий спектр інтересів слухачів – від резонансних в Канаді судових процесів до проблем штучного інтелекту. Заанґажованість слухацької авдиторії переконливо показала, що доповідь з питань стислих наук може сприйматися з великою зацікавленістю широкою, не обов’язково фахово підготованою громадою, якщо вона (доповідь) презентована в цікавій і доступній формі, як це зробив математик і правник, професор Микола Держко.
Даґмара Турчин-Дувірак є пресовим референтом НТШ
Share on Social Media
