Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Розкопки у Батурині 2017-2018 рр. Реконструкції герба Пилипа Орлика

Nov 23, 2018 | Featured

Д-Р Володимир Мезенцев (Торонто), Юрій Ситий (Чернігів), для НШ-УВ.

13 листопада у м. Батурині Чернігівської области відзначалась 310 річниця загибелі Мазепиної столиці. Україна і світ пам’ятає Батуринську трагедію. Цьому допомагає вивчення Батурина козацької доби українськими й канадськими науковцями протягом біля 20 років і широке оприлюдненя їхніх праць у пресі та Інтернеті.

Під час війни в Україні умови для проведення там розкопок лишаються несприятливими. Незважаючи на це історико-археологічні дослідження міста у 2017-18 рр. зробили значний проґрес.

У розкопках Батурина тих років разом брало участь 95 студентів та викладачів з університетів Чернігова і Глухова та співробітники Інституту археології Національної академії наук України. Батуринською археологічною експедицією керує археолог Юрій Ситий з Національного університету «Чернігівський колегіум». Д-р Володимир Мезенцев (Канадський Інститут Українських Студій, Торонто) є виконавчим директором проєкту історико-археологічних дослідів Батурина.

У 1669-1708 рр. Батурин був столицею козацької держави. Він став відомим на Заході як головне, потужно укріплене й багате місто козацької України та метрополіс найбільш авторитетного у Европі українського гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.).

1708 р. Мазепа уклав альянс зі Швецією і підняв повстання за непідлеглість Гетьманщини та Запоріжжя самовладній Російській імперії. Того року, за наказом царя Петра І, московське військо напало на повсталий Батурин і захопило його за допомогою зрадника. Козаки та міщани разом з жінками й духовенством мужньо захищали Мазепину твердиню і загинули у битві. Царські карателі по-варварському закатували полонених козацьких старшин та міських урядників і вирізали усіх цивільних мешканців від старого до малого, загалом до 14 тис. батуринців, пограбували й спалили місто дотла. Антимосковські визвольні змагання Мазепи придушувались жорстоким терором і репресіями для покарання за спротив царській владі та застрашення і деморалізації непокірного гетьмана, його соратників та вірних підданних в Україні. Стараннями останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського (1750-64 рр.) Батурин піднявся з руїн, відбудувався і пережив своє останне піднесення до його смерти у 1803 р.

В добу бездержавности України колишня гетьманська столиця занепала й перетворилась на незначне містечко. За роки незалежности місто відродилось і стало одним з популярних центрів туризму, просвіти й патріотичного виховання українців, особливо молоді. Минулого року музеї та реконструйовані архітектурні пам’ятки Батурина оглянуло понад 175 тис. відвідувачів. Їхня кількість щороку зростає.

За дослідженнями В. Мезенцева, між 1696 р. і 1700 р. Мазепа спорудив мурований триповерховий пишно оздоблений палац на околиці Батурина, Гончарівці. Археологи вважають, що полігональні земляні укріплення його маєтку побудували на кшталт бастіонних реґулярних фортець Голляндії, які були взірцевими в Европі XVII ст. Такі бастіонні оборонні споруди головної резиденції Мазепи у Батурині є найранішими відомими у Лівобережній Україні.

Його садиба на Гончарівці також була першим у Гетьманщині зразком палацово-оборонного комплексу, т. зв. palazzo e fortezza («палац і фортеця»), що виник в Італії у XVI ст. і прийшов на зміну середньовічним мурованим та дерев’яним замкам. Такі комплекси поєднували ранньомодерну цивільну палацову архітектуру, яку репрезентували Мазепини покої на Гончарівці, з переважно бастіонними фортифікаціями. З кінця XVI ст. цей тип італійських укріплених вілл поширився у Західній Европі та Речі Посполитій. В Західній Україні він з’явився на початку XVII ст

В межах валів маєтку гетьмана на Гончарівці, площею близько 9 га, крім його двору з палацом, знаходились фруктовий сад, березовий гай та орне поле. Графічна реконструкція цієї садиби з мережею прямих доріжок нагадує реґулярне розплянування т. зв. «французьких парків». Дизайн таких насаджених парків з геометричними формами клюмб і ґазонів та прямими чи фігурними алеями був модним у Франції в добу барокко й походить з ренесансної Італії. Виявлене реґулярне плянування гончарівської садиби Мазепи з садом і гаєм є найранішим відомим зразком у Центральній Україні. Гетьман міг замовити створити свою головну столичну резиденцію за взірцями тогочасних фортець і бароккових палацово-паркових ансамблів Заходу. Він бачив їх під час служби при королівському дворі в Польщі та дипломатичних місій, навчання й подорожів до Німеччини, Голляндії, Франції та Італії у 1650-60-х рр.

На думку В. Мезенцева, перед нападом переважаючого російського війська охоронців і слуг Мазепиного маєтку на Гончарівці перевели до більшої і міцнішої фортеці Батурина для підсилення її залоги. Нападники зайняли обезлюднену садибу без бою, пограбували й спалили багатий гетьманський палац.

У 2011-15 рр. археологи розкопали залишки зрубної церкви того маєтку та гіпотетично відтворили її плян та екстер’єр. Храм належав до народньої дерев’яної монументальної культової архітектури Чернігівщини рубежу XVII-XVIII ст.

2018 р. коло засипаного колодязя гончарівської садиби експедиція розкопала рештки цегляного коридору шириною біля 2 м. Ю. Ситий гадає, що він тягнувся на 7 м від колодязя на захід. У стінах коридору виявили залишки, здогадно, зовнішнього входу, арки від дверей, мабуть, до підземелля та сходів, які ведуть вниз до шахти колодязя. Вчений припускає, що це був мурований потаємний підземний хід, котрий сполучався з колодязем і підвалом сусіднього будинку Мазепиного подвір’я. Археологічні досліди решток тої загадкової споруди будуть продовжені.

На північному передмісті Батурина почались розкопки резиденції найближчого помічника і дорадника Мазепи, генерального писаря Пилипа Орлика. Він став гетьманом у екзилі (1710-42 рр.) та творцем першої української конституції 1710 р.

У 2017-18 рр. частково відкрили цегляний фундамент великого житла Орлика. Ю. Ситий вважає, що воно мало зрубні стіни та один поверх і було споруджено на початку XVIII ст. Прикладом подібної заможної одноповерхової хати, складеної з брусів на цегляному фундаменті й потинькованої, є садибний будинок середини того століття полковника Київського козацького полку Юхима Дарагана у Покорщині, околиці смт. Козельця Чернігівської обл.

На оселі Орлика знайшли багато уламків пічних кахлів. Ю. Ситий відносить їх до місцевої продукції. На його оцінку, високий технічний і художній рівень кахлів груб покоїв Орлика наближається до якости таких деталів палацу Мазепи на Гончарівці. Але вони не копіювали гетьманські зразки і відзначаються ориґінальністю декору. Тож кахлі, замовлені Орликом, є цінними творами керамічного ужиткового і геральдичного мистецтва Мазепиної столиці. На деяких плитках ґлязура обгоріла. Це свідчить про спалення господи генерального писаря, очевидно, під час розгрому Батурина московським військом.

Її печі прикрашали різнобарвні полив’яні та теракотові кахлі з рельєфними гербами Орлика і Мазепи. Член Батуринської археологічної експедиції, графік Сергій Дмитрієнко (Чернігів), підготував комп’ютерну реконструкцію цілої кахлі розміром 35 х 33 см з родовою геральдичною емблемою Орлика. У центрі композиції знаходиться щит із зображенням стилізованої ручки від казана. Між дугами ручки вертикально вставлено оголений меч. Щит увінчує корона, над якою поставлено зігнуту в коліні ногу лицаря у броні. Щит з боків облямовують пальмові гілки. Геральдичні символи вписані в овал, що утворює рослинно-квітковий орнамент бароккового стилю як декоративний картуш. Над короною розміщено ініціяли Пилипа (Филипа) Орлика латинськими літерами: F. O.

Це надзвичайно важлива знахідка його найранішого відомого шляхетського герба, котрий він вживав, як служив генеральним писарем до розорення Батурина 1708 р. Дотепер були відомі тільки дві сургучні відбитки з печаток Орлика, що зберігаються у Швеції. Там зображено його родовий герб, коли він був гетьманом на еміґрації, з відмінними композиціями та декором і без монограми. Археологічні дослідження садиби цього знаменитого українського державника та дипломата відновляться наступного літа.

У 2017-18 рр. експедиція продовжила розкопки на маєтку генерального судді Василя Кочубея (1700-08 рр.) на західній околиці Батурина. Розумовський тимчасово володів тою посілістю й проводив там будівництво.

Археологи частково розкопали там цегляні фундаменти двох великих дерев’яних споруд третьої чверти XVIII ст., які розібрали у ХІХ ст. За Ю. Ситим, вони були одноповерховими управами адміністрації останнього гетьмана. Зразком урядових будинків доби Розумовського є мурована двоярусна канцелярія Київського козацького полку в стилі українського барокко з елементами рококо 1756 р. у Козельці.

2017 р. на Кочубеєвому подвір’ї знайшли дорогий малий срібний натільний хрест місцевого виробництва 1740-50-х рр. Він міг належати якійсь дитині з родини козацької еліти. На той час така форма та ґравірований візерунок на задньому боці хреста були модними у Гетьманщині.

На лицьовій стороні артефакту відтиснуто восьмикінцевий православний Голгофський хрест. Згідно інтерпретації В. Мезенцева, на завершеннях трьох рамен викарбувано ініціяли Ісуса Христа, Царя, за змішаною візантійсько-слов’янською іконографічною традицією. Там грецькі літери IC та X є канонічною абревіятурою імени Христа, а кирилична літера Ц, очевидно, означає Його титул: Цар. Така коротка монограма імени й титулу Христа, лише з чотирьох літер (ІС, Х, Ц), надзвичайно рідко зустрічається на православних хрестах з греко-кириличними написами Нового часу. Більш поширені там довші монограми для імени Христа (ІС, ХС) та його титулу (Цар Слави). Мабуть, таке скорочення звичайної монограми обумовлено малим розміром цього дитячого хрестика.

На фортеці 2017 р. знайшли раритетний бронзовий перстень з печаткою на скляній вставці Мазепиного часу. На печатці бачимо стилізоване зображення фортеці, над якою летить орел і бореться зі змієм чи драконом.

В. Мезенцев твердить, що фортеця на печатці символізує Константинопіль. Там передано сюжет леґенди про двобій християнства в образі орла з мусулманством, яке втілює змій, у небі над візантійською столицею за цісаря Костянтина Великого.

Українські ранньомодерні печатки переважно мають геральдичні емблеми. Перснем-печаткою з описаним сюжетом міг користуватись освічений козацький офіцер, державний службовець, писар чи священик Мазепиної столиці, котрий не мав шляхетського походження і свого герба. Але її власник, напевно, знав візантійську леґенду, зображену на печатці.

Під час розкопок Батурина 2017 р. також знайшли дві керамічні полив’яні народні іграшки (рідкісне мале горнятко і звичайний свищик у формі стилізованого птаха), три фраґменти орнаментованих теракотових козацьких люльок, три свинцеві мушкетні кулі, різні залізні ремісничі й господарчі знаряддя місцевого виробництва XVII-XVIII ст. Знайдено дев’ять срібних польсько-литовських і три мідні російські монети того часу, два срібні шилінґи шведської королеви Христини Вази, карбовані у Ризі в Лівонії 1635-54 рр., та срібний солід XVII ст. з Лівонії у складі Шведської імперії.

За археологічними дослідами Ю. Ситого, у ході розорення Батурина 1708 р. російське військо знищило посадський ремісничий район на Гончарівці та передмісті Теплівка. Лише через півстоліття там відродилась слобода гончарів і цеглярів, коли останній гетьман зно¬ву заселив спустошене місто.

Минулого літа на північ від Мазепиної садиби археологи розкопали залишки дерев’яного житла, можливо, гончара, яке спалили під час того нападу. У котловані хати знайшли осколки вибухового чавунного ядра від гарматного обстрілу Батурина царським військом.

Так, у 2017-18 рр. археологічна експедиція в Батурині відкрила цегляні фундменти чотирьох, досі невідомих, споруд доби Мазепи і Розумовського. Почались розкопки решток резиденції Орлика. Там знайшли фраґменти пічних кахлів з найранішим відомим гербом Орлика і гербом Мазепи своєрідного дизайну, які будуть графічно реконструйовані та опубліковані.

Археологічні дослідження показують динамічний розвиток мурованого будівництва, ремесла, керамічного декоративного і геральдичного мистецтва українського барокко та торгові й культурні контакти столиці козацької держави з Річчю Посполитою, Шведською імперією та Московією. Вперше у Батурині знайшли перстень-печатку з візантійським художнім сюжетом. Виявлено нові археологічні свідчення про зруйнування ремісничих районів Мазепиної столиці армією царя Петра.

Останні студії старожитностів міста детально висвітлені у багатоілюстрованому науково-популярному буклеті Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкції герба Пилипа Орлика (Торонто: Видавництво «Гомін України», 2018, 32 стор. українською мовою, 62 кольорові ілюстрації). Це видання можна придбати у канцелярії Крайової Управи Ліґи Українців Канади в Торонті за $10 (тел.: (416) 516-8223, email: [email protected]) та у Видавництві КІУСу в Едмонтоні (тел.: (780) 492-2973, email: [email protected], http://www.ciuspress.com/catalogue/history/372/rozkopki-u-baturini-2017).

18 років Батуринський проєкт спонсорують Канадський Інститут Українських Студій (КІУС) Альбертського університету, Понтифікальний Інститут Середньовічних Студій Торонтського університету та Дослідний Інститут «Україніка» у Торонті. Колишній директор КІУСу, видатний історик Гетьманату, проф. Зенон Когут є засновником і академічним дорадником цього проєкту. Президентом Дослідного Інституту «Україніка» є екзекутивний директор Крайової Управи Ліґи Українців Канади мґр Орест Стеців.

Східньоевропейський Дослідний Інститут ім. Вячеслава Липинського у Філядельфії та Фонд Катедр Українознавства при Гарвардському університеті надали щедрі ґранти на археологічні дослідження Батурина 2016-18 рр. У 2005-17 рр. Чернігівська обласна державна адміністрація щорічно виділяла субсидії на розкопки цього міста.

Найщедрішими меценатами вивчення батуринської старовини є бл. п. поетеса Володимира Василишин і її чоловік, мистець Роман Василишин з Філядельфії, та письменниця Лидія Палій у Торонті. В 2017-18 рр. історико-археологічні студії Батурина і підготовку публікацій підтримали дотаціями Крайова Управа Ліґи Українців Канади (голова Роман Медик), Ліґа Українців Канади – відділ у Торонті (голова Микола Литвин), Крайова Управа Ліґи Українок Канади (голова Оксана Кузишин), торонтський відділ Ліґи Українок Канади (голова Галина Винник), Союз Українок Канади – відділ ім. св. княгині Ольги (голова Віра Мельник), Українська Кредитова Спілка Лимитед (головний управитель Тарас Підзамецький), Кредитова Спілка «Будучність» (головна управителька Оксана Процюк та менеджерка кадрів Христина Бідяк), Фундація “BCU Foundation” (голова Ради Директорів Р. Медик), Фундація «Прометей» (голова Марія Шкамбара), ресторан «Золотий Лев» (власниця Анна Кісіль) та аптека “Healing Source Integrative Pharmacy” (власники Омелян і Зеня Хабурські) у Торонті.

Наступного літа археологи відновлять польові дослідження у Батурині. Однак, через бюджетні скорочення, невідомо, чи зможе Чернігівська обласна державна адміністрація надалі фінансувати там розкопки. За таких умов в Україні благодійна підтримка українців Канади та США уможливить продовження Батуринського археологічного проєкту.

Його учасники звертаються до українських організацій, фундацій, компаній, громад і доброчинців у Північній Америці з проханням надалі підтримувати розкопки гетьманської столиці й публікацію їхніх результатів. Канадських громадян ласкаво просимо надіслати Ваші чеки з пожертвами на адресу: Orest Steciw, M.A., President, Ucrainica Research Institute, 9 Plastics Ave., Toronto, ON, Canada M8Z 4B6. Просимо виписати чеки на: Ucrainica Research Institute (memo: Baturyn Project).

Мешканцям Сполучених Штатів радимо надіслати пожертви на адресу: Mr. Stan Kamski, Treasurer, Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 59 Queen’s Park Cr. E., Toronto, ON, Canada M5S 2C4. Будь ласка, випишіть Ваші чеки на: Pontifical Institute of Mediaeval Studies (memo: Baturyn Project). Ці наукові інститути надішлють канадським і американським громадянам офіційні посвідки для сплачування податків. Мешканці США отримають такі посвідки від американського філіялу Понтифікального Інституту Середньовічних Студій Торонта. Усім установам і жертводавцям буде висловлено подяку в публікаціях та публічних доповідях, пов’язаних з проєктом.

Додаткову інформацію про Батуринський проєкт можна дістати від д-р Володимира Мезенцева за телефоном (416) 766-1408 чи email: [email protected]. Науковці щиро дякують українцям Канади і США за щедру багаторічну підтримку історико-археологічних досліджень столиці козацької держави. З Вашою допомогою ми продовжимо цей проєкт в ускладнених умовах воєнного часу в Україні.

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.