Українці Канади добре знають канал Громадське Телебачення (“ГТ”), який здебільшого можна побачити в інтернеті. ГТ народилося минулого року, разом з революцією, і великою мірою стало голосом революції для усього світу. Першим днем роботи цього каналу стало 22 листопада 2013 року, коли проводився Вільнюський Саміт Европейського Союзу, на якому Віктор Янукович відмовився підписувати асоціацію України з ЕС. З того дня, ГТ, разом з країною, пройшло довгий шлях боротьби і розвитку. Редактор Нового Шляху Лариса Зарічняк нещодавно розпитала керівника ГТ Романа Скрипіна про цей шлях і подальші плани.
Під час розмови Роман Скрипін зауважив, що на початку своєї діяльности у ГТ не було потреби реєструватися, оскільки для мовлення в інтернеті не потрібне ліцензування, однак ініціатори вирішили бути прозорими і зареєтрували громадську організацію. Була обрана така форма, аби максимально уникнути контактів з державними органами за часів Януковича. За словами Скрипіна, за українським законодавством, державі важко втрутитися у справи громадської організації, що помагало ГТ працювати. ГТ досі не має статусу мовника, але багато чиновників, зокрема Національна Рада з питань Телебачення і Радіомовлення, цього не розуміють.
ГТ зараз опинилася, разом з усією країною, у нових суспільних, політичних та економічних обставинах. Коли починалася робота каналу, ініціатори проекту керувалися даними “европейського” соціологічного опитування від 2010 року, яке свідчило, що частка тих в Україні, які прагнуть сталого розвитку, складає 4%. Натомість, 96% населення прагнули стабільности, вони мали більш радянське мислення, яке протирічило, наприклад гаслу Українського Католицього Університету “Візьми і зроби”. Тобто, до революції багато хто жив за принципом – нічого не треба робити, держава має подбати.
Зараз українське суспільство великою мірою трансформувалося. Роман Скрипін каже, що ця трансформація є приємною, але вона створює для ГТ нові виклики – як існувати, як доводити свою необхідність, тому що основним джерелом фінансування ГТ є громадяни. Ґранти, про які багато говорять у контексті ГТ, покривають лише частку витрат на існування і не є довготерміновими. Тому зараз ГТ розглядає себе як бізнес-проект, але не з метою заробляння коштів для розподілу прибутків поміж акціонерами, а просто для самозабезпечення і сталого розвитку. Над бізнес-планом ГТ зараз працює окрема фінансова група. Вони оцінюють, де можна заробити кошти, де можна попросити у глядачів, і де взяти якийсь ґрант (які здебільшого даються на придбання обладнання).
Під час інтерв'ю Роман Скрипін зауважив, що ГТ створювалося як інструмент для зміни медійного ландшафту України, як “партизанське телебачення”. Це завдання залишається в силі – ГТ хоче трансформувати медійний ринок України, який поки що відсутній і є зараз забавкою для олігархів, які хочуть мати телеканали, що залишаються збитковими. В той же час, він відзначає успіхи України у реформуванні ЗМІ і каже, що у Росії, наприклад, немає незалежних ЗМІ. Такими не можна назвати навіть “ліберальні” медіа – власником радіостанції Ехо Москви є Газпром, а телеканал Дождь звинувачують у співпраці з владою. Скрипін спростовує чутки, що ГТ є проектом будь-якого олігарха, Пінчука, Льовочкіна, чи будь-якого іншого.
З приводу перспектив каналу ГТ як успішного бізнесу, Скрипін оцінює рекламний ринок України від 700 млн дол до 1 млрд дол на рік, і цих коштів, за його словами, не вистачає на усі медіа. Інтернет-сегмент в Україні залишається недослідженим, за інформацією Скрипіна, невідома навіть глибина входження інтернету в суспільство. Водночас, він оцінює проникнення інтернету “досить глибоким” і наводить приклад, що зараз падають рейтинги телеканалів, оскільки аудиторія тікає в інтернет.
За словами Скрипіна, популярність інтернету долає бар'єри і ведучих ГТ впізнають на вулиці навіть ті, хто не має інтернету, а на східній і південній Україні, наприклад у Маріуполі і у окупованому Слов'янську, під час боїв ГТ залишалося одним з основних джерел інформації, коли телебачення не працювало.
Аудиторія ГТ, за оцінкою Скрипіна, є “великою”, оскільки на каналі немає реклами, “яка відлякує глядача”. Програми ГТ сильно відрізняються від звичайних телевізійних програм: інтерв'ю з гостями тривають довго, допоки у на каналі ГТ у youtube іде зростання кількості переглядів; а у ведучих немає заздалегідь написаних текстів. Керівники каналу мають плани розширення, зокрема є плани зробити медичну програму, на яку вже є фінансування.
З приводу нинішньої сиутації, Скрипін зауважив, що війна заважає фінансуванню ГТ, оскільки більша частина добровільних коштів населення йде на фіннасування війська. Скрипін подякував українцям Канади за те, що і зараз від них продовжують надходити гроші для фінансування ГТ. Він оцінив ГТ як найбільшу crowd-funding кампанію в Україні після війська і навів цифри, що річний бюджет каналу складає від 5 млн грн. (мінімальний варіант) до 15 млн. грн.
До українців Канади Скрипін сказав, що ГТ є проектом для усіх українців, а не лише тих, хто живе в Україні. Він зауважив, що в Україні (серед тих 70% українців, які, за цого інформацією, ніколи не були закордоном) є стереотипи про діаспору, що мовляв це – “люди, які говорять неправильною українською мовою, живуть по Канадах та Америках, дають нам поради і не дають грошей”. Тобто, за словами Скрипіна, реального знання про діаспору у широких мас населення в Україні немає. Він заохочує ініціативи діаспори щодо ГТ, хоче показувати на каналі життя діаспори і порівнює нинішню ситуацію з браком комунікацій всередині України, коли дві половини країни дурили стереотипами про їхню окремішність і відмінність.
Він каже, що ментальні зміни у південно-східних регіонах, таких як Дніпропетровщина, відбулися ще до революції і війни, вже тоді там був прошарок громадянськи активного суспільства, горизонтальних громадських структур. ГТ дає трибуну для таких людей, які спілкуються між собою під час ефірів. Він відзначає, що у багатьох менших містах в Україні є локальні ініціативи ГТ, в таких як Кривий Ріг, Маріуполь, Чернігів, Черкаси, Кременчук, Добропілля, які не планувалися спочатку і які ростуть як “гриби після дощу”. Українцям у різних країнах не вистачає такого спілкування. Отже, Роман Скрипін має наступне послання до діаспори – єднаймося, спілкуймося, руйнуймо стереотипи.
Share on Social Media
