Леся Ліщишин, член управи Комітету Українок Канади – Відділ Торонто, Торонто.
Уже мaйже півстоліття стоїть у престижному заповіднику міста Торонта, Гай Парку, величавій пам’ятник нашій славній поетесі Лесі Українці. Він знаходиться в західному Торонті, де протягом довгого часу проживало поважне число Українців, де роками представником до Міської Ради був Василь Бойчук, до Шкільної Ради був Олесь Чумак, а депутатами до Федерального та Провінційного Парламентів були Іван Кучерепа, Володимир Дикон, Андрій Вітер та Юрій Шимко. Посьогодні цей район має широку мережу українських громадських, професійних та фінансових установ та прославляється щорічно відомим Українським Фестивалем.
Українська громада, за ініціативою Комітету Українок Канади, відзначила 17 вересня 2015 р. 40-літний ювілей встановлення цього пам’ятника. Він був споруджений 19 жовтня 1975 р. та присвячений українським жінкам-в’язням совєтських тюрм та концтаборів, бо якраз тоді ООН проголосила цей рік Міжнародним Роком Жінки.
Комітет Українок Канади підготував та провів святковий вечір, присвячений цій даті перед пам’ятником Лесі Українки під відкритим небом. Біля пам’ятника зібралась численна українська громада міста Торонта та околиць.
Свято розпочалось Молебнем, який спільно відправили Високопреосвящений Владика Андрій Пешко, Єпископ Торонта та Східної Єпархії Української Православної Церкви Канади, та Всечесніший Отець Володимир Янішевський, Настоятель Української Католицької Кафедри Святого Священомученика Йосафата.
Голова Комітету Українок Канади Стефа Шимко відкрила свято і представила ведучу програми Катерину Литвинюк. Чудовий букет квітів поклали перед нам’ятником Стефа Шимко, Леся Кравець та Ірина Глива.
Зі словом привіту до присутніх виступили Дост. Людмила Давидович, в.о. Генерального Консула України в Торонто, та Оля Ґрод, Заступник Голови Торонтського Відділу Конґресу Українців Канади.
“Хваліте Господа з небес” Д. Бортнянського та “Алилуя” Моцарта майстерно виконали члени жіночого тріо при Церкві Свв. Петра і Павла у Скарборо під диригентурою Лесі Паско. Молода солістка, Віра Зміївська, збагатила вечір своїм професійним музичним виконанням поетичних слів Лесі Українки: “Вечірня година” муз. С. Яременка та “Дивлюсь я на ясні зорі” муз. К. Стеценка. Відома талантовита декламаторка Лариса Баюс зворушила присутніх художною декламацією вірша Лесі Українки “Сім струн”.
Із палким вітальним словом про життєвий і творчий шлях Лесі Українки виступила Голова Комітету Українок Канади Стефа Шимко. Дозволю собі зацитувати та підсумувати деякі доречні частини її виступу, що стосуються дійсності нашої доби: “Ми з Вами стоїмо на святому місці. Цей клаптик землі, на якому поставлено пам’ятник Лесі Українки, це клаптик святої землі тут на чужині. Ця бронза, цей кріпкий камінь – це для нас національні святощі. Святе каміння притягує до себе сотень, тисяч поколінь, так як Стіна Плачу в Єрусалимі, так як Святий Камінь у Мецці та Чернеча Гора в Каневі. Сьогодні в рідному краї ці кам’яні пам’ятники споруджені в пам’ять поляглих героїв-воїнів, що віддали своє життя за волю України. Вони символізують силу духа нашого народу”.
Стефа Шимко наголосила, що “в могутній постаті Лесі Українки ми бачимо символ України, бачимо минуле, сучасне та майбутнє життя нашої батьківщини. Леся Українка – це поет, борець, духовний провідник та будитель народу. Її героїчна постать може служити прикладом для жінок в країнах цілого світу”.
“Зброєю Лесі Українки у боротьбі проти Московського ворога, було її поетичне слово! Ця зброя слова набирає ще більшої вагомості у сучасній боротьбі проти широкої мережі ворожої дезинформації та брехні засобами модерних технологій”.
“Її слова, вирізблені на чорному ґранітному п’єдесталі цього пам’ятника, найкраще відображують погляд Лесі Українки про універсальні поняття національної свободи:
Хто визволиться сам, той буде вільний, Хто визволить кого – в неволю візьме!
Це є синтеза змагань свободолюбимих народів минулих двох століть. Щоб бути вільним, вийти з рабства – треба визволитись! Щоб визволитись – треба боротись своєю силою та власною волею!
В тому тендітному жіночому тілі був дух Прометея”.
С. Шимко переконана, що палкий заклик Лесі Українки “Слово! Ти моя єдина зброє!” не менш актуальний сьогодні для нас, членів української діяспори, чим він був для народу України 100 років тому.
Голова Комітету Українок Канади закінчила свій привіт переконанням, що “цей пам’ятник залишиться назавжди тривалим монументом, який увіковічнить світлу пам’ять Лесі Українки на Канадській землі, далеко від рідної України. Нехай цей пам’ятник служить нам маяком, що просвітить дальший шлях поколінням Українців нашої прибраної батьківщини, які прийдуть після нас!”
До Святкового Слова покликано Божену Іванусів, почесного члена Комітету Українок Канади та дочку Леоніди Вертипорох, основно-положника пам’ятника Лесі Українки, яка протягом трьох років очолювала підготовчий комітет для встановлення цього пам’ятника. Успішне завершення цього проєкту завдячуємо також невтомній праці та зусиллям бл.п. Василеві Бойчукові, тодішному радникові міста Торонто. Автором пам’ятника комітет вибрав мистця-скульптора Михайла Черешньовського.
Божена Іванусів описала урочисте відкриття пам’ятника, на якому була присутна рідна сестра Лесі Українки, професор Ізидора Косач-Борисова. Вона пригадала про старання Росії три рази за останніх 100 років загарбати Україну кожночасно “визволяючи її”.
“Багато сталося змін за час, відколи стоїть цей пам’ятник”, заявила Божена Іванусів. “Найголовніше те, що Україна стала Незалежною Державою. Сьогодні вона знову виборює 5 відсотків своєї території загарбаної Росією. Ми всі сподіємось, що санкції демократичних держав примусять Росію чимскоріше забрати свої війська з окупованих частин України”.
Божена Іванусів по іменно згадала та віддала честь і пошану тим членам комітету, що на нинішний день ще залишились з нами в житті.
“Я певна, що всі члени комітету, на чолі з моєю мамою, котрі відійшли від нас у вічність споглядають тут над нами, на цей пам’ятник Лесі і на Український народ. Честь і Слава їм! Слава Україні!”
До останної точки програми Жіноче Тріо при Церкві Свв. Петра і Павла виконали “Моя Рідня” муз. І. Білозір та “Україночка” муз. Г. Тамарченка. Урочисте Свято Лесі Українки завершилось Українським Славнем.
Share on Social Media
