Новий Шлях.
Вже довший час багато жінок в українській громаді носять яскраві прикраси з бісеру, або ж ґердани. Більшість людей, кого вдалося запитати, де були придбані ті прикраси, казали, що це ґердани Марії Рипан. А деякі жінки розповідали, що самі виготовили для себе ґердани, навчаючись цього мистецтва на її майстер-класах. Ми попросили пані Марію розповісти нам про ґердани більш детально, а крім того поділитися з громадою особистим про Блаженнійшого Любомира Гузара, оскільки вона є його племінницею.
Захоплення ґерданами почалося у Марії Рипан на початку 1990-х років, коли вони почали частіше використовуватися в якості прикрас в українській громаді. Марія Рипан мала нагоду навчитися про ґердани від Оксани Іваночко, майстрині зі Львова, яка у той час викладала лекції про українські прикраси в Торонті.
Марія Рипан отримала ґрунтовну підготовку у царині українських прикрас і ґерданів зокрема. Будучи спеціалістом з дизайну, вона проводить лекції, сама готує наочні малюнки, на яких представляє теорію ґерданів. Вона не стоїть на місці – завжди винаходить щось нове, публікується в міжнародних журналах – Bead and Button, Beadwork Magazine. Поширює інформацію через свій веб сайт і щомісяця випускає збірник новин, newsletter, який розсилає близько тисячі передплатників, які живуть по цілому світі. Цей newsletter, зокрема, завжди пропагує українські ґердани, скрині, вишивку і інші напрямки українського народного мистецтва.
Продає свої ґердани Марія Рипан під час виставок або через свій веб-сайт. Виставки дають найкращу можливість показати, як виглядає закінчений продукт і якщо людина хоче, то може купити набір, у який входить бісер і детальна інструкція з виготовлення ґердану. Пані Марія також проводить майстер-класи з вироблення ґерданів в Канаді, Україні та США.
Марія Рипан розповіла нам, що бісероплетіння в Україні розвинулося на Галичині, особливо на Покутті, в Гуцульщині, Бойківщині і Лемківщині. У тих місцевостях сильно розвинена культура вишивки і на якомусь етапі місцеві майстрині почали вплетати бісер до своїх візерунків. Візерунки, які там використовуються, переважно геометричні і їх можна ткати на станку, включно з бісером. Бісер населяли на нитки також вручну, з чого виходили комірці під шию і намиста, прикрашали бісером також капелюхи.
Пані Марія каже, що цікавилася, чи бісер також популярний в європейській культурі. Наприклад у Чехії, де вона побувала, бісер виробляється, але не використовується так, як у Західній Україні. Цікаво, що культура бісероплетіння розвинута в Афганістані, де роблять намиста з бісеру і візерунки схожі на західноукраїнські, також геометричні. Корінне населення Північної Америки історично виготовляло бісер та робило прикраси з голок дикобразів, пізніше бісер завезли сюди європейці – компанія Hudson’s Bay вимінювала бісер на хутро.
Марія Рипан осучаснює старі українські ґердани, використовує нові кольори, такі як бірюзовий, золотий, але зберігає їхній український дух. Зараз Україна переживає сплеск популярності народного одягу, вишивки, кольори вишивки змінюються, наприклад з’явилися цілі колекції вишивки в синьо-жовтих кольорах. Марія Рипан говорить, що коли вона робить ґердани для ширшої публіки, або бере участь в міжнародних фестивалях, то старається виходити за межі української кольорової ґамми.
Хоча історично ґердани походять з України, прикраси з бісеру стали популярними у більш широкій канадійській громаді. Ще на самих початках пані Марія нав’язала зв’язки з Toronto Bead Society. В результаті, це товариство протягом кількох років проводило свої засідання і виставки в Інституті Св. Володимира. Тепер слово ґердан навіть перейшло до англійської мови – gerdan. Ввела це слово в англійську мову саме пані Рипан – вона використовує його на уроках і у своєму newsletter, і якщо пошукати в інтернеті слово gerdan, то пошук приведе саме на її веб сайт.
Придбати ґердани Марії Рипан можна на веб-сайтi.
У наступних числах Нового Шляху ми розповімо про спілкування Марії Рипан протягом її життєвого шляху з Кардиналом Любомиром Гузаром, який доводиться їй рідним вуйком.
Share on Social Media
