Новий Шлях.
Президент Торонтонського відділу Конґресу Українців Канади (КУК) Тарас Багрій у січні цього року відвідав Україну. Поїздка була персональною, однак, за порадою Голови КУК Павла Ґрода, функціонери Конґресу використовують кожну можливість під час поїздок різними країнами для зустрічей з громадою. Отже, протягом двотижневого перебування пан Багрій відвідав кілька громад на Львівщині, звідки він походить, аби дізнатися про їхні проблеми і дати інформацію про українців в Канаді та про діяльність КУК.
У своєму рідному місті Дрогобичі Тарас Багрій зустрівся з новообраним мером Тарасом Кучмою. Тарас Кучма воював в зоні АТО, пан Багрій характеризує його як людину, яка дійсно хоче добра для свого рідного міста і для України в цілому. У них відбулася індивідуальна розмова, після чого Тарас Багрій виступив на засіданні міської ради. З дрогобицькими депутатами пан Багрій обговорив налагодження економічних, соціальних та культурних зв’язків міста з дрогобичанами, які живуть в Торонті. А дрогобичан у Торонті досить багато. Декілька років тому Тарас Багрій був одним із організаторів зустрічі земляків в ресторані «Золотий Лев» у Торонті, на яку прийшло щонайменше 100 колишніх мешканців міста. Пан Багрій також відвідав школу №14 Дрогобича, де він колись працював директором, і зустрівся з вчителями, батьками та учнями. Цього року відзначається 160-та річниця народження і 100-та річниця смерти Івана Франка, отже Тарас Багрій відвідав музей свого славетного земляка.
Пан Багрій зустрівся також з громадою с. Більче Миколаївського району, де він працював вчителем математики 16 років. Зустріч була надзвичайно зворушливою, ділиться Тарас Багрій. “Почали об одинадцятій годині і закінчили майже о п’ятій – люди не розходилися, їх цікавило все про життя українців в Канаді, а мене цікавило, як живуть вони”, каже пан Багрій.
Зустріч з громадою села Гусаків Мостиського району стала прикладом того, як представники діаспори можуть позитивно вплинути на життя українців. В цьому селі після відвідування Тарасом Багрієм була створена громадська організація «Наш Край», яка намагається починати працювати за принципами роботи канадійських громадських організацій. Тарас Багрій каже, що в Україні є дуже багато партій, а громадські організації в основному зараз надають допомогу війську. А от громадських організацій, які би займалися налагодженням життя в Україні, обмаль. Першою справою «Нашого Краю» стала допомога дівчинці, хворій на церебральний параліч, яка є мешканкою села. Виявилося, що для лікування у сусідньому Трускавці, яке може принести позитивний результат, їй потрібно лише 14,000 грн. Ці гроші, з ініціативи і першого внеску Тараса Багрія, вже зібрані. Гроші зібрали, зокрема, в рамках колядування, яке в тій місцевості називують «яблунева ялинка», – на Водохреща хлопці беруть ялинку і під час колядування в кожній хаті її прикрашають яблуками, які потім продають з аукціону. «Громада повірила в свої сили», каже Тарас Багрій.
Тарас Багрій поділився з Новим Шляхом своїми враженнями від Дрогобича і Львівщини загалом. Найбільше враження – від розмаху волонтерської роботи з допомоги українському війську. Багато мешканців Львівщини воює в зоні АТО, Тарас Багрій був засмучений, коли взнав, що діти деяких його знайомих не повернулися живими з війни. Пан Багрій каже, що був захоплений масштабами роботи організацій СОС Допомога Армії та «Львівський Лицар»: «Ми тут в Канаді допомагаємо Україні як можемо, але те, що робиться там на рівні волонтерських організацій – це щось надзвичайно феноменальне», каже пан Тарас.
Цікавим є спостереження Тараса Багрія, що бізнесмени і просто заможні люди Львівщини надають допомогу війську у відповідності зі своїми статками. Загальним місцем є те, що багато хто з українських олігарів не дуже поспішають допомогти Україні в цей важкий момент. В розмовах з волонтерами пан Багрій дізнався, що на Львівщині ситуація в цьому плані відрізняється. Відрадно, що бізнесмени не лише допомагають, але й дають приклад для широкого загалу, і за ними тягнуться інші.
З менш приємних спостережень Тараса Багрія – те, що в Україні досі використовуються такі слова як «вирішити питання», «домовитися», «обійти закон». В Канаді, у тому числі в українській громаді, навіть не підіймається питання обходу закону. В Україні в цьому плані поки що зрушень нема, і багато питань й досі «вирішуються». Пан Багрій каже, що корупція в Україні починається на місцях у тому розумінні, що прості люди її не лише терплять, а й беруть у ній активну безпосередню участь. Про це Тарас Багрій говорив у зустрічах з місцевими депутатами і просто людьми, що потрібно «змінити себе і нвколишній світ зміниться також».
Від Дрогобича і Львова, а також багатьох місцевостей на Львівщині у Тараса Багрія – маса позитивних вражень, він сказав нам, що «не впізнав Дрогобич за ті 10 років, що не був там». У регіоні надвзичайно багато нових і дуже гарних готелів, ресторанів і кав’ярень. Водночас, сфера виробництва сильно постраждала і практично все виробництво стоїть. Дрогобич відомий своїми історичними і культурними пам’ятками. Крім Івана Франка, з Дрогобиччини походить Юрій Котермак, вчений 15 ст., який був ректором Болонського університету. У місті знаходяться Церква Св. Юра – унікальна пам’ятка церковної архітектури, кошти на реставрацію якої виділило ЮНЕСКО, та музей сакрального мистецтва. Волонтерська організація Дрогобич СОС планує провести фестиваль Франко Фест цього року до 160-річчя народження поета і письменника. Тарас Багрій сподівається, що в Канаді знайдуться зацікавлені люди, яким небайдужа доля цього міста, і які могли би взяти участь у планах розвитку його культурного і туристичного потенціалу.
Share on Social Media
