Дитяча Сторінка.
Сім`я є тим могутнім феноменом, що якнайчастіше об’єднує людей у родинне гніздо на основі шлюбних і кровних взаємозв’язків. То й недарма кажуть, що коли міцна сім’я, то й сильна держава. Українці розуміли сім’ю як міцну фортецю, славили силу і міць, велич і красу своєї родини, оспівували її високі моральні якості в піснях, прислів’ях, приказках.
З давніх-давен серед українців виник і утвердився погляд на сім’ю і рід як на святиню, а на виховання дітей як на святий обов’язок батьків. У народному ідеалі сім’я виконує багато фнкцій, і всі вони надзвичайно благородні і різноманітні: продовження роду людського, виховання дітей, організація домашнього господарства та побуту, забезпечення і передача новим поколінням духовних і матеріальних цінностей та життєвого досвіду, трудових умінь і навичок. Важка і складна, але найважливіша функція – це виховання, вирощування і “виведення в люди” дітей. У народі говорили: “Дітей годувати, свій вік коротати”.
Повне щастя людини без сім’ї, без домашнього затишку немислиме. Саме таку думку стверджують народні афоризми: “Без сім’ї нема щастя на землі”, “З родини йде життя людини”, “Вся сім’я вмісті – так і душа на місці”. Народних афоризмів, що відображають інституцію роду й сім’ї, в українському фольклорі дуже багато. І всі вони наголошують на важливості роду й родинних зв’язків у житті людини: “Кожна травичка на своєму корені росте”, “Який рід, такий плід”.
Увагу й повагу до сім’ї потрібно виховувати. Це і є той природний, надійний шлях, яким дитина змалку усвідомлює свою приналежність до родини, роду, а через них – до рідного народу, української нації. Народна мудрість каже: “Умів дитину породити, умій і навчити”, “Не та мати, що породила, а та, що виховала”.
Українська народна педагогічна мудрість закликає долати всілякі родинні незгоди разом, об’єднавшись. Дитина змалку щоденно вбирала душею тепло любові батька та матері, ласку дідусів і бабусь, піклування старших братів і сестер, чула розмови про сім’ю, рідних, народні вислови на цю тему. У сім`ї здійснюється перше трудове, моральне, естетичне, патріотичне виховання підростаючих поколінь і воно здійснюється тим успішніше, чим міцніша сім`я, чим розумніше будуються взаємини в ній: “Сім’я міцна – горе плаче”, “Сім’я без голови – не сім’я”.
Сім’я – невсипуща хранителька моральних чеснот, національних звичаїв та традицій, пам’яті предків, невтомна плекальниця родоводу, совісті й честі минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. Справжня сім’я є совістю, честю, національною гордістю кожного народу й нації. За нею – наше майбутнє.
Олена Андрусяк,
Освітній комітет УНО Реджайни
Українська народна педагогіка
Share on Social Media
