Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Український бюджет-2016 – хтось мав програти

Jan 12, 2016 | Newpathway, Life, Featured, Politics

Новий Шлях.

В ніч на 25 грудня 2015 р. український парламент проголосував за держбюджет на 2016 рік. Деякі новації цього бюджету заслуговують на те, аби подивитися на них з іншої точки зору, ніж це здебільшого подається в українських ЗМІ.

За прийняття бюджету активно виступав уряд та представники Міжнародного Валютного Фонду, оскільки від цього залежить критично важливе фінансування від МВФ. Крім “Опозиційного блоку”, бюджет не підтримали фракції “Самопоміч” і “Батьківщина”. Депутати цих двох фракцій в основному пояснювали своє неголосування недотриманням демократичної процедури, мовляв, уряд не дав достатньо часу ознайомитися з проектом бюджету, а також тим, що не відбулося достатнього зниження податків, про яке в Україні говорять вже не перший десяток років.

Основним пунктом зниження податків, за яке проголосувала Рада паралельно з прийняттям бюджету, стало скорочення Єдиного соціального внеску («податку на зарплату») цього року з 41% до 22%. У відомому проекті голови парламентського комітету з питань податкової політики Ніни Южаніної пропонувалося більш значне скорочення податків – зниження єдиного соціального внеску до 20%, податку на доходи фізичних осіб до 10% (Рада прийняла 18%), податку на додану вартість – до 15% (прийняли 20%), а податку на прибуток до 15% (прийняли 18%).

Україна давно потребує зменшення рівня розподілу ВВП через державний бюджет з нинішніх 50% (як у Скандинавії) ближче до 40% (як у Східній Европі). Цього можна досягти або збільшенням ВВП, або скороченням податків та одночасним скороченням витрат бюджету. Уряд називав проект Ніни Южаніної безвідповідальним і переконливо аргументував, що знижувати податки різко не можна, оскільки це призведе до нестачі грошей на найнеобхідніші витрати під час війни та економічної кризи. У світовій практиці немає прикладів, коли різке зниження податків призводило до миттєвого збільшення надходжень. Тим важче очікувати такого в Україні, де система податкового адміністрування надзвичайно корумпована, а культури сплати податків немає.

Тому уряд вирішив спочатку скоротити “менш необхідні” витрати, а потім підлаштувати податки під новий рівень витрат (а не навпаки, спочатку знизити податки, а потім підлаштовувати під них витрати). Це – логічний, виважений крок. Але виникає питання, які ж витрати у 2016 році вважаються “менш необхідними”?

Видання Економічна Правда провело аналіз видатків у бюджеті-2016 (http://www.epravda.com.ua/cdn/cd1/budjet/2016/). Результати – промовисті. Цього року збільшились витрати, наприклад, на Державне управління справами (на 229 млн. грн.), Міністерство інформаційної політики (на 104 млн. грн.) та Національну раду з питань телебачення і радіомовлення (на 7 млн. грн.).

А зменшили витрати, зокрема, на освіту та охорону здоров’я. Міністерство освіти цього року дістане менше на 8.4 млрд. грн., а Міністерство охорони здоров’я – на 1.1 млрд. грн. У галузі освіти, зокрема, будуть позбавлені фінансування середні школи (починаючи з 5-го класу), де кількість учнів не перевищує 25. Нинішню мережу шкіл будуть “раціоналізувати” через створення більших середніх шкіл, особливо у сільській місцевості, які мають бути більш ефективними. У охороні здоров’я, де кількість лікарняних ліжок на 10,000 населення вже впала з 80 до 60, скорочення ліжок продовжуватиметься, а від фінансування ліжок планують перейти до фінансування надання послуг лікарями, як у розвинутих країнах.

Проте скорочення мережі шкіл і лікарень, яке, можливо, справді призведе до покращення якості послуг у школах та лікарнях, які залишаться, не враховує таких особливостей української реальності, як жахливий стан доріг та недостатність транспорту. Доїхати до кращих шкіл та лікарень у сільській місцевості буде не дуже легко. Навіть якщо буде закуплена необхідна кількість шкільних автобусів, вони будуть ламатися на українських дорогах, і дітям прийдеться ходити до школи пішки – автобусних рейсів між селами залишилось дуже мало. На таку коштовну справу як налагодження доріг і транспорту на селі піде багато часу. Тому можна очікувати, що скорочення шкіл (навіть за умови збереження початкових шкіл до 4-го класу включно) і лікарень призведе до прискорення знелюднення українських сіл. Це вже не просто соціальні проблеми, а зміна структури суспільства, прискорене знищення сільської колиски української мови і культури. Причому суспільні процеси, започатковані зараз, у майбутньому повернути назад буде набагато важче, навіть за бажання і наявності фінансів. Напрошується питання, скільки сільських шкіл і лікарень можна було би зберегти і покращити, наприклад, за ті 341 млн. грн., які цього року підуть на збільшення витрат трьох важливих органів державної влади, яких ми згадали вище?

Немає причин, з яких школи, наприклад, з 24-ма учнями за наявності відповідного фінансування, в тому числі для залучення гарних педагогів, не могли би успішно навчати дітей. Справа лише у пріоритетах уряду. Нещодавно надійшли новини з країни, де поважають і оберігають інтереси кожного: на північному японському острові Хокайдо спочатку закрили, але потім відновили зупинку потяга у віддаленому селищі Камі-Ширатакі через те, що нею користується лише одна людина – учениця, яка таким чином дістається до школи.

Японія – багата країна. А чи робить український уряд зусилля для збільшення державного бюджету? Після перемоги Революції Гідности, після викриття «діамантових прокурорів», які називають знайдені у них діаманти занадто дрібними, після сцен у багатьох посадових кабінетах, де під час арештів хабарників підлога була щільно встелена банкнотами твердої валюти, у більшості українців зміцнилася думка, що гроші в країні є і уряду слід іти за ними не до Міжнародного Валютного Фонду. Втім, як відомо, за два останніх роки сума конфіскованих у корупціонерів коштів склала кілька тисяч гривень.

До певної міри боротьба з корупцією в Україні планується або вже йде. Можна навести приклад дивовижної української пенсійної системи – видатки пенсійного фонду складають 15.6% ВВП країни, що є одним з найвищих показників у світі, і при цьому середня пенсія зараз складає близько 80 канадійських доларів на місяць. Вважається, що в пенсійній системі України є дуже багато “мертвих душ”, і в 2016 році в Пенсійному Фонді запланована тотальна верифікація всіх отримувачів виплат.

Уряд декларує розуміння, що зниження податків може відбутися лише після докорінної реформи і знищення корупції у системі податкового адміністрування. Після цього, а також після здійснення регуляторної реформи та реформ антимонопольної системи і державних закупівель, можна буде знизити податки. Це дасть можливість скоротити тіньову економіку в Україні з нинішніх 60% ВВП до рівня розвинутих країн, а отже більш ніж подвоїти офіційний ВВП. Але з цього набору реформ за два останніх роки відбулися хіба що зміни у державних закупівлях – у день прийняття бюджету Верховна Рада ухвалила Закон “Про публічні закупівлі”, який базується на системі ProZorro, розробленій Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Очікується, що нова система зекономить державі до 30 млрд. грн. на рік порівняно із загальною сумою видатків бюджету цього року у 679 млрд. грн.

Корупція відбувається і у самому бюджеті – великого розголосу набули намагання профінансувати у цьогорічному бюджеті певний фестиваль пісень, Агентство Нацпроектів, яке вже не повинно було існувати, і навіть футбольний чемпіонат Евро-2012. Але, за відгуками експертів, у більшості випадків корупція у бюджеті криється досить глибоко і тому точних оцінок, скільки коштів щороку розкрадається через український державний бюджет, немає.

Ще одна чутлива для українців тема, ціни на енергоносії, напевне дістане цього року часткове розв’язання. Раніше ціни на енергоносії для населення субсидувалися через державний бюджет. Але тепер цей тягар з бюджету знятий і ціни для населення за останні роки зросли в багато разів. У 2016 році ці ціни, можливо, збільшувати не доведеться – станом на минулий рік вони покривали 75% вартості імпортного газу і уряд планував довести цей рівень до 100% цього року. Але через падіння світових цін на газ в цьому році ціну вже не потрібно буде збільшувати. Крім того, спрацювала система адресних субсидій для сплати комунальних платежів. Зараз вже 5.4 млн. сімей в Україні безперебійно отримують субсидії з державного бюджету.

Отже, бюджет-2016 можна назвати спробою початку важких і болісних реформ у фінансовій системі України. Але, очевидно, країна ще має пройти довгий шлях до прозорих фінансів та державної системи, яка насамперед буде обстоювати інтереси громад і кожного окремого громадянина.

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.