Iван Лукачів, Торонто.
Нам, українцям, десятиліттями прищеплювано і вкорінювано в підсвідомістъ комплекс меншевартості, неповноцінності. Але українці – обдарований, талановитий та працьовитий народ, який дав багато видатних людей у світову культуру i науку. Подаємо тут деяких з найбільш визначних українських вчених та винахідників, які працювали у різних століттях.
Ген.-лейт. Олександр Дмитрович Засядько /1778-1837/ першим побудував ракетну установку. 1820 року він розробив першу порохову ракету, котра змогла здолати відстань 6000 метрів. У 1828 р. він уперше вжив ракети в Європі у війні при облозі Варни. Засядько упродовж усього життя проніс любов до свого народу, до рідного краю.
Микола Іванович Кибальчич /1853-1881/ – сидячи в камері смертників в Петропавловській фортеці після замаху на царя Олександра ІІ зробив “Проєкт повітроплавного приладу”, яка містить геніяльне відкриття – проєкт космічного корабля, першого в світі пілотованого реактивного космічного апарату.
Юрій Васильович Кондратюк /1897-1942/ – один з перших творців i дослідників реактивної техніки, який запропонував створити станцію – супутник Місяця, автор книги “Завоювання міжплянетних просторів”. У своїх працях запропонував засадничі схеми, які були вжиті Америкою при польоті ракет “Аполлон” на Місяць. Юрій Кондратюк точніше, аніж його попередники, розрахував політ ракети в космос й обгрунтував доцільність її вертикального злету, запропонував схему чотириступневої ракети на кисне-водневому пальному, використання опору атмосфери для гальмування, виведення на орбіту супутників космічних кораблів під чac їхнix польотів на iнші планети й застосування злітно-посадкового апарата для посадки на них людини і повернення на корабель. Юрій Кондратюк загинув у 1942 р. за невідомих обставин, правдоподібно ліквідований комуністами.
Сергій Павлович Корольов /1907-1966/ – винахідник і конструктор космічних ракет та кораблів. Cepгій Корольов завжди подавав свою національність як українську. Він був найвизначнішим конструктором ракетно-космічних систем у СРСР, основоположником космонавтики. Під керівництвом Корольова запущено першого в світi штучного супутника Землі у1957 р., а в 1961 р, на кораблі “Восток”, людина здійснила перший політ у космос.
Михайло Кузьмич Янгель /1911-1971/ – головний конструктор ракетно-космічних систем, який перебрав працю С. Корольова. У 1954-1971 pp. він очолював ракетно-космічне конструктивне бюро “Південне” у Дніпропетровську.
Валентин Петрович Глушко /1908-1989/ – головний конструктор, творець ракетних двигунів. В.П. Глушко був головним конструктором рідинних двигунів в Радянському Союзі протягом майже 50 років. Створив він i перший електротермічний ракетний двигун в світі.
Архип Михайлович Люлька /1908-1984 / – творець i конструктор турбореактивних двигунів. З 1946 р. – генеральний конструктор авіаційних двигунів, пізніше – генеральний конструктор авіаційної техніки. Розробив /1939-41/ конструкцію першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна.
Петро Леонідович Капиця /1894-1984/ – геніяльний науковець, фізик світової слави. Написав багато наукових праць з ядерноі фізики, фізики й техніки надсильних магнетичних полів, фізики й техніки низьких температур, електроніки великих потужностей i фізики високотемпературної плазми. Народився на Волині та по материнскій лінії походить з роду українських дворян Стебницьких.Виступав проти створення радянської атомної бомби, був усунутий з посади директора Інституту фізичних проблем і 8 років перебував під домашнім арештом.
Костянтин Ціолковський-Наливайко /1857-1935/ – весь світ визнає українця Костянтина Ціолковського-Наливайка “батьком космонавтики”. Biн перший установив, що реактивні ракети на рідкому пальному подолають земне тяжіння. Він також розрахував їхній рух, заклав основи рідинних ракетних двигунів і запропонував виводити в космос навколоземні орбітальні станції. Костянтин Ціолковський-Наливайко використав у своїх дослідженнях дані про реактивні снаряди Олександра Засядька.
Проф. Іван Пулюй /1845-1918/ – винайшов X-промені на кілька років раніше від д-ра В. Рентґгена. Тим часом відкриття Х-рей променів стало світовою славою В. Рентґена, а не українця Івана Пулюя. Це – одна з історичних несправедливостей.
Борис Грабовський /1901-1966/ – син видатного українського поета-демократа Павла Грабовського. Винахідник “Телефота” – одного з перших в історії приладів передачі зображень на відстань за допомогою електроніки. Грабовський першим y cвіті передав зображення рухомих предметів, довівши тим можливість так званого катодового телебачення. Із визнанням першості Грабовського у винахожі електронного телебачення виступив Юджин Айсберґ, президент Міжнародної асоціяції преси з радіотехніки й електроніки. Запатентовану Грабовським ідею отримання катодового промення успішно було використано в Інституті електрозварювання. Міжнародна комісія офіційно визнала здійснення першого у світі телевізійного пересилання за допомогою електронних телевізійних пристроїв Борисом Грабовським.
Сергій Ситько /1936-/- український фізик, професор Київського Національного університету, засновник науки фізика живого, винахідник квантової медицини, розробник технології лікування живих організмів методом мікрохвильової резонансної терапії (МРТ), застосований тепер тисячами лікарів у багатьох країнах світу.
Iгop Сікорський /1889-1972/ – піонер-авіаконструктор, геніяльний винахідник і будівельник літаків і гелікоптерів. Збудував на той час найбільший у світі літак “Ілля Муромець” у 1913 р., а також перший гелікоптер у 1939 р.
Дмитро Григорович /1883-1938/ – авіаконструктор. У 1916 р. створив перший у світі гідролітак-винищувач.
Олег Константинович Антонов /1906-1984/ – творець найбільших у світі транспортних літаків АН-124 “Руслан” (150 тон) та АН-225 “Мрія” був створений в 1988 р. (250 тон).
Михайло Кравчук /1892-1942/ – академік, творець теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, тeopiї ортогональних та унітарних перетворень, вчитель Архипа Люльки та Сергія Корольова.
Іван Сидорович Гвай /1905-1960/ – конструктор установок ракетної зброї, названої “Катюша”.
Микола Олексійович Кучеренко /1907-1976/ – брав участь у створенні танка Т-34, який був визнаний одним з найкращих танків ІІ Світової війни.
Україна є визнаною космічною державою, має всю інфраструктуру, необхідну для космічних держав – конструкторські та виробничі потужності, центр управління польотами, одну з найпотужніших в Європі антен діаметром 75 м. Одне з найбільших ракетних виробництв у світі знаходиться в Дніпропетровську – конструкторське бюpо “Південне” i Південний машинобудівний завод, які виробляють ракети-носії “Зеніт”, “Зеніт-2”, “Зеніт-3 SL”, “Циклон”, “Циклон-2”, “Циклон-3”, “Циклон-4″, “Дніпро”. З 1991 р. зроблено 130 запусків українських носіїв, які вивели на орбіту 237 космічних апаратів 16 різних країн.
За часів Радянського Союзу з української землі вийшло 28 космонавтів. Деякі з них: Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Добровольський, Анатолій Філіпченко, Віктор Горбатко, Георгій Гречко, Юрій Романенко, Валентин Бондаренко, Юрій Маленченко, Юрій Гідзенко, Георгій Шонін. Два космонавти загинули: Георгій Добровольський i Валентин Бондаренко. Першим українським космонавтом був ген. Павло Попович, який співав в космосі українську пісню: “Дивлюся я на небо, та й думку гадаю…” Він на весь світ заявив, що у космосі співав українську пісню i мав зі собою Шевченкового “Кобзаря”.
Першим астронавтом незалежної України був Леонід Каденюк. У космічному просторі літали також дві астронавтки українського походження: Роберта Бондар (Канада), яка також є першою канадською жінкою, яка побувала в космосі, i Гайді Стефанишин (США).
Share on Social Media
