Олександр Бєляков, Торонто.
У Торонто відбулася презентація звіту Атлантичної Ради (США). Експертна група у складі Джона Хербста, Максиміліана Чуперськи, Еліота Хіггінса, Аліни Полякової та Деймона Вілсона розслідувала роль російських військ у війні проти України. Результатом цієї роботи стала доповідь “Ховаються на видноті: війна Путіна в Україні”.
Атлантична рада створила ініціативу “Україна в Європі” ще на початку 2014 року. Її мета – зміцнення безпеки України, підтримка процесу реформ та економічних змін, а також увага до Криму. Метою ініціативи є і протидія кампанії з дезінформації. Якщо світова спільнота не в змозі відрізнити факти від вигадок, або вирішує не робити цього публічно, малоймовірно, що вона зможе об'єднатися з метою вироблення ефективної стратегії підтримки України.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров неодноразово називав супутникові фотографії, які показують вторгнення російський військ, “просто картинками з комп'ютерної гри”. Він також стверджував, що “нам жодного разу не пред'явили факти”. На початку 2015 року Лавров відповів на подальші звинувачення, заявивши: “я щоразу кажу: якщо ви це з такою впевненістю стверджуєте – покажіть факти. Але фактів ніхто пред'явити не може, або не хоче … Тому, перш ніж вимагати від нас припинити що-небудь робити – пред'явіть, будь ласка, докази того, що ми це зробили”.
Звіт оприлюднює факти, які заперечують внутрішньо-український громадянський конфлікт: “Війна на Сході України – конфлікт, який штучно створений Кремлем… Ці матеріали чітко доводять те, що Кремль постачає зброю та фінансує війну на Сході України, що там присутні російські солдати, тисячі російських військових. До цієї операції залучений Генштаб Російської Федерації. Ті, хто не хоче це бачити, може відстежити це у нашому звіті, перевірити в Інтернеті та соціальних мережах”.
Цікава методика роботи з інформацією, зібраною з відкритих джерел. Насамперед, це соціальні мережі, де розміщені фото військових російської армії, є посилання на їхнє переміщення, постачання техніки на Донбас. Додатково залучено методи цифрової криміналістики. Це методи визначення місця зйомки світлин і відео-процес, відомий як геолокація. Геолокація відрізняється від геоприв'язки, позначає автоматичне включення даних географічної ідентифікації пристрою в метадані файлів, зокрема, фотографій та відео. На відміну від геоприв'язки, методи геолокації дозволяють дослідникам ретельно визначити місце зйомки навіть без наявності геоприв'язки в метаданих файлу. Допомагає й супутникова зйомка та панорамні фото вулиць та автотрас, надані, наприклад, сервісами Google Планета Земля та Яндекс. Карти можуть за допомогою геолокації точно вказати на місце зйомки. Таким чином, геолокація є потужним і ефективним засобом для відстеження людей і їх фотографій.
Важко без емоцій дивитися на зухвалі фото, зроблені, наприклад, Бато Дамбаєвим. Він – один із солдатів 37-ї мотострілкової бригади російської армії. Бато повернувся додому до Бурятії після участі в запеклих боях в зоні бойових дій під Дебальцевим. Саме тут від зробив “переможні” знімки, стоячи на залишках будівлі.
Автори доповіді радять більше розповідати про такі факти, збільшити фінансування й залучити приватні інвестиції в російськомовні незалежні програми та засоби масової інформації, провідне мовлення в російськомовних регіонах. Одночасно, потрібно виділити більше розвідувальних ресурсів для аналізу гібридної війни проти інших сусідів Росії та країн Східної Європи. Варто спиратися на отримані дані для інформування осіб, які приймають політичні рішення та мають сформулювати всеохоплюючу трансатлантичну стратегію щодо стримування агресивних дій Росії. Детальніше з доповіддю можна ознайомитися на сайті Атлантичної Ради англійською та російською мовами
Hiding in Plain Sight: Putin's War in Ukraine and Boris Nemtsov's Putin. War.
Бажаючі також можуть підписатися на електронну розсилку “Ukraine Alert”.
Після презентації доповіді відбувся діалог експертів з присутніми представниками громади. Розмова була відвертою та непростою. Зокрема, постали питання, чому взагалі треба доводити усі ці факти та чому західні мас-медіа ігнорують їх. Деймон Вілсон, віце-президент Атлантичної ради, відповів, що багато хто веде роботу з Україною у межах російських програм, що призводить до викривленої перспективи. Така ж ситуація і з засобами масової інформації країн Заходу. Більшість працює з кореспондентських пунктів у Москві та навряд чи дозволять собі різку критику місцевої влади.
Експерти також зазначили, що зараз – небезпечний період для України. Не всі у Вашингтоні дивляться на українське питання однаково. Серед пріоритетів на першому місці – проблеми Ірану. На другому місці – Сирія. І важко сказати, що Україна хоча б на третьому місці серед найбільш важливих політичних питань.
Джон Хербст, екс-посол США в Україні, директор Євразійського центру ім. Діну Патрісіу при Атлантичній Раді, сказав, що серед лідерів у Вашингтоні існує думка щодо кризи в Україні як регіональної європейської кризи. Білий Дім рухається у потрібному для розуміння цього питання напрямку, але не на тій швидкості, яка б очікувалася. Мінімум три ключові політики мають власну думку щодо шляхів розв’язання кризи в Україні.
Деймон Вілсон також окреслив, що треба зробити Києву, аби американські політики були схильні йти на поступки Україні. Насамперед, визначити належним чином реформи та подолати корупцію. Треба заохочувати українських лідерів нарешті робити правильні речі. Спочатку – реформи та боротьба з корупцією, потім – підтримка США.
Share on Social Media
