Новий Шлях.
На минулому тижні у Торонті перебував український журналіст, головний редактор сайту Цензор.нет, Юрій Бутусов. У Нового Шляху була можливість задати Юрію декілька запитань під час однієї з його зустрічей з громадою. Одною з головних думок Юрія у спілкуванні з нами була необхідність більш широкого залучення представників діаспори до реформ в Україні. Пан Бутусов вважає, що одним з пріоритетів зараз в Україні мають бути зміни у судовій системі, зокрема у господарських судах, для захисту підприємців від надмірного регулювання державою. В якості першочергового заходу пан Бутусов бачить заміну складу Вищого господарського суду, зокрема, на юристів з Канади. Це підвищило би довіру до Суду і дозволило би упорядкувати нинішній юридичний хаос в Україні, вважає пан Бутусов.
На наше зауваження, що в юридичній сфері найважче залучати фахівців з інших країн через різницю в законах, Юрій Бутусов сказав, що це на повинно стати великою проблемою – “вони вивчать українські закони”. Зараз в українських судах, сказав пан Бутусов, потрібні люди, “які знають, як виглядає правове рішення, з чого воно складається і які фактори треба враховувати для того, щоб це рішення дійсно мало силу і було справедливим”. Юрій Бутусов навів приклад члена комісії з відбору директора Національного антикорупційного бюро, голови Європейської аґенції з боротьби з шахрайством Джовані Кеслера, який за короткий термін вивчив відповідні українські закони. Як каже Юрій Бутусов, пан Кеслер наполіг на тому, що при відборі голови НАБ треба слідувати букві закону, зокрема про володіння державною мовою. Таким чином на цю посаду не було призначено іноземців, які не володіють українською мовою: “Має бути залізне правило – є закон і його треба дотримуватись, і в українців з цим є проблеми”, сказав Юрій Бутусов.
Цікаві думки висловив Юрій Бутусов щодо досить слабкої міжнародної позиції України в умовах російської агресії. Нестачу в України коштів та досвіду для організації міжнародних ЗМІ, які могли би пропагувати її позицію у світі, пан Бутусов пропонує компенсувати залученням великих іноземних інвесторів, які би лобіювали українські інтереси перед своїми урядами. За словами Юрія Бутусова, в Україні залишається багато покладів корисних копалин, які би зацікавили провідні транс-національні компанії в плані видобутку і переробки всередині країни, наприклад гігантські поклади титанової сировини, або поклади урану. Натомість, каже Юрій Бутусов нинішній уряд за два останні роки не привів жодного значного інвестора в українську економіку і єдиною великою приватизацією за участю значної глобальної компанії за всі роки незалежності залишається приватизація “Криворіжсталі” у 2005 році. “Парадокс в тому, що Ющенко з Тимошенко в 2005 році для економічної свободи зробили набагато більше, ніж Яценюк з Порошенко за два роки”, каже Юрій Бутусов і продовжує, “Якщо перевести поставки української титанової сировини з російської “Авісми” в американський “Дюпон”, то у випадку ускладнень з Росією “Дюпон” добіжить до лобістів в Конгресі швидше, ніж наші дипломати. Я хотів щоб в Канаді це прозвучало – як тільки ви чуєте, що якийсь урядовець жаліється, що про уряд погано говорять у світі, то він є просто некомпетентним. Вони мають говорити, що вони зробили для залучення інвестицій і для того, щоб залучити в Україну західні інтереси великих гравців”.
Юрій Бутсов вважає, що основна проблема України, яка уповільнює процес реформ, це нерозвиненість громадянського суспільства, яке б лобіювало реформи. В Україні зараз лише народжуються такі громадські організації, як Конґрес Українців Канади, які би представляли інтереси громад перед владою, або навіть галузеві промислові асоціації, які би реально об’єднували і відстоювали інтереси багатьох незалежних компаній перед урядом, а не захищали би інтереси окремих олігархів.
З приводу прогнозів щодо “третього Майдану”, Юрій Бутусов сказав: “Скільки народу треба Майданів, стільки і буде. У будь-який момент будь-яка соціальна група може вийти в центр міста і вона має право захищати свої інтереси, щоб не сталось, бо це демократія”. Щодо побоювань, що наступний Майдан може бути насильницьким завдяки присутності зброї в українському суспільстві, Юрій Бутусов назвав це перебільшенням: “В Україні не такий дурний народ, щоб іти за кимось, хто просто взяв гвинтівку. Люди провели революцію без лідерів, вони самі скинули владу, самі пішли на війну, і те, що відбувається зараз на фронті – це діяльність громадянського суспільства. Громадянське суспільство не зробить самогубство після перемоги революції. Люди, які говорять радикальні речі, себе дискредитують і швидко зникнуть. А ті, хто є авторитетними лідерами думок, вони і так розуміють, якими методами треба вести боротьбу. Наприклад, багато хто намагався дискредитувати Правий Сектор, Дмитра Яроша, лякали що Ярош непідконтрольний і треба Правий Сектор вивести з фронту, роззброїти. Зараз чітко видно, що Правий Сектор – один з елементів стабільності суспільства, точка структуризації всіх свідомих добровольців і ніяких проблем не створює. І вони не загроза держави, а навпаки – її опора”, вважає Юрій Бутусов.
Під час зустрічі пана Бутусова також запитали про імовірність широкомасштабного наступу Росії на Україну. Він вважає, що наступу не буде, оскільки для цього у Росії немає ресурсів. Крім того, “Путін не хоче брати на себе офіційну відповідальність за ситуацію в Україні, а щоб захопити територію, треба вторгатися офіційно”. Загроза масштабного вторгнення Путіна зникла в червні 2014 р., а загроза обмеженого вторгнення для захоплення кількох областей зникла у вересні 2014р., після Мінських угод, вважає пан Бутусов.
З приводу забезпечення українських вояків на передовій, Юрій Бутусов каже, що забезпечення стало кращим, “але не тому що покращена система забезпечення, а тому що виріс бюджет забезпечення”. Пан Бутусов вважає, що в Міністерстві оборони не відбулося структурних реформ і сама армія не змінилася під час війни: “В збройних силах у нас 270 тис. людей, а військовий бюджет $2 млрд. Це – досить великий бюджет, але що треба зробити, щоби ті $2 млрд. використовувались на тих 40 тис. вояків, які знаходяться в зоні АТО? Наші генерали не хочуть робити ніяких реформ. В них є PR концепція що “ми будемо відбивати атаки Путіна з інших напрямків”. Це хибна концепція, тому що з тих сторін не буде нападу і так у нас грошей ніколи не буде вистачати. Не треба створювати армію, яка буде готуватись до лобового зіткнення з російською армією. В них бюджет $60 млрд., і вже не перший рік. Треба розраховувати свої можливості і планувати, виходячи з того”. Пан Бутусов вважає, що “Україні не потрібна авіація – нам, щоб бути на рівні російської авіації, потрібно вкладати мільярди доларів, яких у нас зараз немає. Нам не потрібен флот, ми не будемо вести морську війну з Росією, тому треба скоротити адміралів, і тоді бюджет скоротиться і приміщення звільняться. Нам треба скоротити кількість військових частин, яких зараз більше тисячі. Потреба №1 для України – це тримати фронт, мати мобільні резерви на фронті, повністю боєздатні, і нам потрібно мати сили спецоперацій. Ви, як діаспора, допомагаєте піхоті, яка живе в бліндажах на передовій. Це саме їм потрібне забезпечення, але в нас роздули армію і більша її частина не воює. Депутати кажуть, що от Путін нападе, і все треба тримати, як воно є, не робити реформи. От кажуть, що скоро армія перейде на стандарти НАТО. Але стандарти НАТО, це коли військовий бюджет розписаний до копієчки, прозоро. Такого в Україні не знайдеш».
На зустрічі піднімалось питання, наскільки цинічним є говорити про те, що Україні ще не час повертати окуповані території Донбасу та Крим, оскільки реформи не завершилися навіть на неокупованій території. Відповідь Юрія Бутусова була досить цікавою: “На це нелегко відповісти, бо, по-перше, ми зараз нездатні щось повернути. В нас нема дієздатної армії, яка б могла проводити наступальні операції. Наша армія може зараз вести лише захист своїх позицій”. “Отже”, продовжувалось запитання, “статус-кво буде зберігатися протягом, скажімо наступних п’яти років”? Пан Бутусов відповів: “Якщо ми не побудуємо ефективну державу і ефективні силові структури, то це все буде продовжуватися не 5 років, а 55. Путін веде війну з досить обмеженими ресурсами, вона не викликає в нього великих втрат, але дає можливість впливати на ситуацію в Україні. Нам потрібно створювати відповідні силові структури, нам потрібна агресивна політика, але не політика лобового зіткнення, а політика нанесення максимально неприйнятних втрат противнику. Якщо в Путіна постійно без великих боїв на передовій за один день буде гинути 5-10 людей, то кількість найманців, які думають, що це непоганий бізнес, почне знижуватись дуже стрімко. Росія не зникне, в її надрах – уся таблиця Менделєєва. Якщо ми їх не виб’ємо з Донбасу, то дійсно є загроза, що Захід зніме санкції, і тоді Росія проведе інституціоналізацію цього захоплення, там виникне організована форма життя, і потім ці території буде повернути набагато важче. Території мають бути повернуті, але це має бути не шляхом поступок з боку України. Треба повернути території, а після того в судовому порядку можна розглядати питання амністії для тих, хто щиро покаявся. Хай їм надають російських адвокатів. Все решта нам не підходить, бо це обмежує наші суверенні права. Але треба Росію підштовхувати до цього, а не просто чекати. Санкції не настільки сильні, щоби поставити Путіна перед необхідністю самому вивести війська”.
І наостанок Юрія Бутусова спитали про перспективи українізації України. Він сказав, що після Революції Гідности певна кількість людей в Києві перейшла на українську мову в повсякденному спілкуванні і тепер ця частка людей сягає 30%-40%. Крім того, велика частина російськомовних, переходять на українську, якщо до них звертаються цією мовою. Це – великий прогрес порівняно з тим, що 20 років тому почути українську мову в Києві було диво: “Зараз українська мова в Києві нікого не дивує, це нормальна повсякденна річ”. У той же час, Юрій вважає, що для того, щоби Київ став переважно україномовним, “потрібні роки”.
Share on Social Media
