Олександр Павленко для Нового Шляху, Олевськ.
Продовження з попереднього числа
Про боротьбу бульбівців з німцями стверджують і німецькі документи:
«В німецькому «Огляді озброєного спротиву в Україні в 1943 р.» від 31 грудня 1943 р. Йшлося про те, що банда Тараса Боровца складається виключно з українців, однак всіх політичних орієнтацій, які коли-небудь мали конфлікти з німецькою владою. Передбачалося створити один народний фронт для боротьби з німцями і більшовиками. Кінцевою ціллю бульбівців було створення Українскої Народної Демократичної Республіки. (Український легіон. Сергей Чуев, стор. 66)»
Цікава річ – і в радянських, і в німецьких документах загони Боровця названі бандитами. Натомість Боровець відповідає тим же – в листах до Еріха Коха райхскомісара України висловлює своє ставлення до «нового порядку», називаючи німецьку владу бандою. https://uk.wikipedia.org/wiki/Олевська_республіка.
Отже з аналізу документів випливає, що боротьба з німцями все-таки велась. І саме за це Боровець у 1943 році потрапляє до концтабору Заксенхаузен.
Творці радянської версії історії про УПА – Поліська Січ (в якій ця військова організація змальовувалась, як пособниця фашистів, яка не воювала проти німецьких окупантів, вояки якої були бандити, кримінальні злочинці, що до того ж брали участь у геноциді євреїв) були переконані, що їхня справа переживе століття. Ті ж самі ілюзії вони плекали і стосовно створеного образу «зладєя і бандіта» Бульби-Боровця.
Спливло багато часу, але міфи, закладені у підвалини політизованої версії нашого минулого, розвіялись, як дим. Історичні факти «повилазили» на поверхню, як голки з мішка.
Україна постійно вела боротьбу за незалежність і веде зараз. У результаті цього національна ідея наша будується на героїчній моделі. У кожної нації є свої герої. У моєму розумінні національний герой – це людина, яка зробила внесок у становлення своєї національної держави. Симон Петлюра, Євген Коновалець, Тарас Бульба-Боровець – усі вони своїми діями закладали фундамент української незалежності. Це було в минулому, і того не викреслиш.
На початку 2015 року прийнято Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті. Пункт 13 ст 1 сюди включає Українську Повстанську Армію отамана Тараса Боровця (Бульби) “Поліська Січ”.
Тарас Бульба–Боровець з 1948 року проживав у Канаді. Тут він організував випуск ряду видань, які нелегально переправлялися в Україну, де вояки УПА вели героїчну боротьбу проти сталіністів. Це – «Бюлетень Головної Команди УНГ», «Меч i Воля», вишкільні зошити «Військова справа», у яких він передає свій бойовий досвід молодим, численні летючки за «залізну заслону» i т.д. Створив Українську Національну Гвардію, брав участь у керівництві Спілки Визволення України. Автор спогадів «Армія без держави», видавав журнал «Меч і Воля».
З 1976 року став членом Світової громадської військово-патріотичної організації українських козаків «Українське Вільне Козацтво», мав козацьке звання генерал-хорунжий УВК.
Звертаємося до читачів Нового Шляху: якщо хтось має інформацію про діяльність Тараса Бульби-Боровця у м. Торонто, просимо звертатися в редакцію газети. Будемо вдячні за допомогу у створенні музею борцям за Незалежність.
Share on Social Media
