Микола Воротиленко, Голова відділу УНО, Едмонтон.
У 2017 році ми будемо святкувати 150-ліття Канади, a Українське Національне Об’єднання Канади (УНО) та Братні організації (БО) будуть святкувати своє 85-ліття. А у 2018 році ми будемо святкувати 90-ліття Української Стрілецької Громади. Історія УНО та БО являється невід’ємною частиною 150-літньої історії Канади, а також 125-літньої історії української діаспори Канади, а також i частиною історії усієї Північної Америки. Нинішньому поколінню членства УНО та БО корисно знати, що уявляла собою Канада та українська діаспора в ті часи, хто організував УНО, які обставини привели до створення УНО, та яка робота була проведена. Проте вивчення історії створення УНО та БО потрібно почати з історії створення Української Стрілецької Громади (УСГ), а також обставин та причин створення УСГ. Узагальнюючи всі ці питання, ми перенесемося до початків появи перших європейців на землях Америки, та на кінець 18 – початок 19 століття, коли до Канади почали приїздити перші українці.
В 1492 році іспанець Христофор Колумб відкрив Америку. В 1497 році Англія посилає Д. Кабота, який відкрив острови Н’юфаундленд і Нова Скотія. В 1534 році Франція присилає Д. Каршієра, який відкриває річку св.Лаврентія в майбутній Канаді. В 1605 році С. Чамплейн, по слідах свого попередника, знаходить індіанські поселення на цій річці, куди в 1605 році привозить перших французських колоністів. Так в Північній Америці почали виникати перші поселення європейців, в основному це були фортеці. Ці пoселення були засновані в основному вихідцями з Франції, Англії та Іспанії. Для цього кожна країна намагалась прислати якомога більше своїх людей, в основному чоловіків. Також почав приїздити кримінальний елемент, який тікав з тих країн і який особливих проблем з мораллю не мав. Почувши про багатства Америки, сюди також кинулись підприємці, торговці та різні авантюристи. Оскільки приїздили в основному чоловіки, то вони почали брати собі за жінок індіанок. Це дало початок появи метисів.
В 1607 році до Північної Америки прибули перші родини з Англії, які належали до Пуританської церкви, які поселились в штаті Вірджинія. Але це вже були зовсім інші люди. Вони їхали не за золотом та багатством, а за релігійною і особистою свободою та заради справедливого життя згідно Біблії. Для них християнська мораль була важливішою за золото. Як ми пам’ятаємо, в Європі це був час страшних релігійних війн між католиками та протестантами. Ці протестанські релігійні громади побудували США, майже як країну їхньої біблійної мрії. Як результат, США стали одною з найрозвиненіших та найбагатших країн світу.
В 17-19 століттях уряди європейських країн, переселяючи в Північну Америку своїх громадян намагалися захопити побільше територій, що привело врешті-решт до війн між колоніями різних держав. Англія спочатку перемогла Іспанію на півдні Північної Америки, а потім розпочала війну з Францією на землях майбутньої Канади. В 1759 році відбулась остання битва під містом Квебек, де Франція програла битву і відмовилась від своїх колоній на користь Англії. Отримавши перемогу, Англія для покриття коштів війни в Північній Америці наклала податки, як на переможених, так і на свої власні колонії. Це викликало незадоволення в колоніях, що призвело до нової війни вже між Англією та її колоніями. Таким чином в 1776 році виникли США, які розірвали свої відносини з Англією і проголосили незалежну державу.
Проте США вже самі почали проводити таку саму колоніальну політику, як Англія. Деякі північні поселення не приймали участі в війні південих колоній з Англією, а також противились приєднанню до США, тому пішли ще далі на північ на землі майбутньої Канади. США, бажаючи приєднати до себе ще й північні колонії, пішли на них війною. Але північні колонії, з допомогою військ Англії, в 1812-1814 роках відстояли свою незалежність і формально залишились колонією Англії по сьогоднішній день.
Англія, втративши свої колонії в США, почала інтенсивно освоювати землі Канади. Переселенці з Англії отримували від уряду велику фінансову та матеріально підтримку. Також ми мусимо пам’ятати, що в ті часи Англія тримала під контролем та посилала своїх людей та військо в Австралію, Нову Зенландію, Індію, Африку, Канаду та інші країни.
До середини 19 століття на півночі ПА вже юридично сформувались: Нова Скотія, НюБрансвік та Провінції Канади, які вирішили об’єднатись. Так 1 липня 1867 року було засновано Канаду. Для цього, щоб не повторити помилку, як із США, та не втратити для себе Канаду, уряд Англії підготував “British North America Act”, яким дав Канаді право на самоуправліня, при цьому не розриваючи зв’язків з метрополією. Це був дуже розумний та хитрий хід. Формально до сьогоднішнього дня в Канаді та в кожній провінції присутній представник англійської королеви, генера-губернатор.
З часом серед поселенців Канади виникли дві сили, які бачили своє майбутнє по різному. Першими були прихильники англійської монархії і які в майбутньому стали консерваторами. Другими були прихильники реформ і в майбутньому вони стали лібералами. Але після заселення східних частин Канади людські ресурси Англії були вичерпані. Уряд Канади, розвиваючи схід країни, не мав ні людських, ні технічних, ні фінансових засобів розвивати свої західні землі, на які покладали око більш технічно сильніші та розвинені США.
Продовження у наступному числі
Share on Social Media
